Постанова № 75115355, 04.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/400/2018(м)

263/10017/17

Головуючий в 1 інстанції Скрипнеченко Т.І.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року місто Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Принцевської В.П.,

суддів - Лопатіної М.Ю., Мироненко І.П.

секретар - Сидельнікова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50000 грн., та стягнути матеріальну шкоду у розмірі 13408,7 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.20125 на пр-ті Будівельників в м.Маіруполі, пересікаючи проїжджу частину на не регульованому пішохідному переході, була збита автомобілем «PEUGEOT -605» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 У подальшому 08.10.2015 Жовтневим районним судом м.Маріуполя (справа №263/13643/14-к) був ухвалений вирок, ОСОБА_2 визнаний винним у кримінальному правопорушенні. Вироком суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 9809,96 грн. майнової шкоди та 25000 моральної шкоди, а також франшизу в розмірі 1000 грн., а всього 35809,96 грн. Після чого звернулась до виконавчої служби для примусового виконання вироку суду, в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак станом на 01.07.2017 ОСОБА_2 було відшкодовано 6080 грн., невідшкодованою залишилась частина у розмірі 29729,96 грн.

03.07.2017 апеляційним судом Донецької області вирок Жовтневого районного суд м.Маріуполя у відношенні ОСОБА_2 у зв'язку зі спливом давності притягнення до кримінальної відповідальності, був скасований, кримінальне провадження закрито, позов залишено без задоволення. На даний час заподіяна відповідачем шкода добровільно ним не відшкодована.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 25000 грн. та судові витрати у сумі 9808,7 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з даним рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з'ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального Закону. Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 5000 грн. і в відшкодування майнових витрат 3000 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач та відповідач до суду не з'явилися, повідомлені про час і місце судового засідання на підставі вимог ст. 130 ч.5 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03.07.2017 року (справа №263/13643/14-к) вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.10.2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності звільнено. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закрито. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В позовній заяві моральна шкода позивача ОСОБА_4 обґрунтована тим, що її моральні страждання, які викликані у зв'язку із завданням їй тілесних ушкоджень з вини відповідача, продовжились на тривалий термін (більше 5 років). Після звільнення відповідача від кримінальної відповідальності, у зв'язку зі спливом строку давності (тобто з нереабілітуючих підстав), усі виплати припинились, позивачка була вимушена повторно звернутися до суду, а також за правовою допомогою.

Враховуючи наведені позивачем обставини, які не були спростовані відповідачем, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов правильного висновку, що позивач ОСОБА_4 зазнала моральної шкоди у зв'язку із завданням їй тілесних ушкоджень з вини відповідача, тому з урахуванням характеру правопорушення, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на її користь 25000 грн.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин спричинення винними діями відповідача моральної шкоди позивачу на суму 25000 грн.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач у своїй уточненій позовній заяві, посилається на те, що майнові витрати викликані тим, що вона змушена була звертатися за правовою допомогою, у зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку суми завданої шкоди.

В підтвердження розміру майнової шкоди у вигляді оплати судових витрат в кримінальному провадженні, позивач посилається на матеріали кримінальної справи №263/13643/14к:

- витрати на проведення судових експертиз - 885,60 грн.(а.с.44 том№1),

- проїзд в Донецький НІЕКЦ-649,2 грн. (а.с.46 том.1),

- витрати на оформлення довіреності 250 грн. (а.с. 48 том.1),

- витрати на оскарження неправомірних дій слідчого в Ворошиловському районному суді м.Донецька - 552, 10 грн,. (а.с. 52 том.1),

- витрати на поштові послуги - 131,1 грн. (а.с. 53-75 том.1),

- витрати на подачу оголошення у засобах масової інформації - 159,5 грн. (а.с. 76-77 том.1),

- витрати на канцелярські товари - 261,2 грн. (а.с. 78 том.1).

Також позивач підтверджує вказані витрати квитанціями про оплату послуг ТОВ «Юридична компанія «Щит-М» щодо надання правової допомоги позивачу в кримінальному провадженні.

В остаточному уточненому позові ОСОБА_1 вказує, що загальна сума майнової шкоди у вигляді оплати судових витрат в кримінальному провадженні складає 10000 грн.

Також в даному позові ОСОБА_1 просить врахувати, що відповідач добровільно частково виконав свої зобов'язання щодо відшкодування майнової шкоди в розмірі 6080 грн. А тому сума майнової шкоди у вигляді оплати позивачкою судових витрат в кримінальному провадженні повинна бути зменшена на 6080 грн.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин майнової шкоди у вигляді оплати позивачем судових витрат в кримінальному провадженні, а також невірно визначеної суми судових витрат позивача в даній цивільній справі. При цьому, апеляційний суд вважає вказані доводи частково обґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 81 ч. 1, ч. 5, ч. 6 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні розміру майнової шкоди у вигляді оплати позивачем судових витрат в кримінальному провадженні суд помилково врахував квитанції про оплату палива для автомобіля на суму 640,20 грн. припускаючи, що на цьому автомобілі позивач міг здійснювати поїздки до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, хоча з вказаних квитанцій цього не вбачається.

Також суд при визначенні розміру вказаної майнової шкоди врахував помилково квитанції про оплату палива для автомобіля на суму 539,40 грн. припускаючи, що це є витрати позивача у зв'язку з оскарженням рішення слідчого в Ворошиловському районному суді м. Донецька, а також суд помилково врахував квитанції про оплату за придбання канцелярських товарів на суму 261,20 грн., припускаючи, що цими канцелярськими товарами позивач та її представник користувалися для захисту інтересів позивача в кримінальному провадженні.

Статтею 141 ч. 1 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частково задовольняючи позов по даній цивільній справі суд помилково не розподілив пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати позивача по даній справі. Замість цього, суд об'єднав суму судових витрат позивача по даній цивільній справі з сумою майнової шкоди у вигляді оплати позивачем судових витрат в кримінальному провадженні.

Апеляційний суд вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначення розміру майнової шкоди у вигляді оплати позивачем судових витрат в кримінальному провадженні, стягнути з відповідача на користь позивача 5346, 20 грн. у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді оплати судових витрат в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З акту «Про об'єм наданих послуг і виконаної роботи по наданню правової допомоги» від 28 березня 2018 року вбачається, що загальна сума судових витрат позивача на правову допомогу по даній цивільній справі визначена в розмірі 6600 грн.

В даному акті вказано, що представник позивача витратив на участь в судових засіданнях 10 годин, що оцінюється в 3000 грн.

Згідно з журналами судових засідань в цивільній справі на участь в даних судових засіданнях представник позивача витратив одну годину, а тому апеляційний суд вважає необхідним зменшити суму судових витрат позивача по даній цивільній справі до 3900 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволені частково в сумі 25000 грн., в частині відшкодування майнової шкоди у вигляді оплати позивачем судових витрат в кримінальному провадженні апеляційний суд вважає необхідним стягнути в розмірі 5346, 20 грн., - це є 53,42% від суми моральної і майнової шкоди, яку позивач просила стягнути.

На підставі вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним визначити суму судових витрат позивача по даній справі, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2083,38 грн.

Керуючись ст., ст. 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2018 року в частині стягнення суми матеріальної шкоди та судових витрат змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5346, 20 грн. (п»ять тисяч триста сорок шість грн.) 20 коп. у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді оплати судових витрат в кримінальному провадженні.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2083 грн. (дві тисячі вісімдесят три грн.) 38 коп. у відшкодування судових витрат на оплату правової допомоги при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В решті частині рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді