Ухвала суду № 75115127, 05.07.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/9754/17

провадження 2/201/654/2018

УХВАЛА

05 липня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем – Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк” до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку, –

ВСТАНОВИВ:

ПАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк” 07 липня 2017 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (раніше ОСОБА_1) Є.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В судове засідання від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження в справі через наявність набравшого законної сили рішення суду по спору між тими ж сторонами з того ж предмету спору та підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, постановлене з приводу рішення спору між тими самими сторонами, про той же предмет спору і з тих самих підстав.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та заяви представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що дійсно рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року розглянуто спір між цим банком та цими ж відповідачами про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку, вказане рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду і набрало законної сили. Отже судом вже розглянуто спір між тими ж сторонами (банк і відповідачі ОСОБА_1), про той же предмет спору (звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та інш.) і с тих же підстав (Закон України “Про іпотеку”, ЦК України та інш.), тобто клопотання обгрунтоване; посилання представника позивача і на інші підстави цього позову не можуть бути підставою для відмови в задоволенні цього клопотання, оскільки позивач на протязі слухання справи може декілька разів уточнювати або змінювати позов, його розмір, предмет і підстави (ст. 49 ЦПК України), відмовитися від нього чи доповнити та інш. і зміна однієї підстави позову на іншу не свідчить про інші вимоги чи предмет спору в цій справі, сторони та інш., позивач не позбавлений права взагалі подати заяву про залишення позову без розгляду повністю або частково та інш., але це не свідчить про те, що кожного разу потрібно подавати новий інший позов – суд вважає, що спір розглянуто і рішення набрало законної сили, право і повноваження на таке клопотання в сторони є. Отже суд, роз’яснивши наслідки такого клопотання та враховуючи його обґрунтованість, зважуючи на вище вказані обставини і на те, що клопотання не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, суд вважає можливим клопотання задовольнити.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, закриття провадження в справі за заявою позивача чи з інших підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про можливість клопотання задовольнити і провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Дніпропетровського обласного управління АТ “Ощадбанк” до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку закрити.

Ухвала набрала законної сили 05 липня 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -