Рішення № 75114867, 05.07.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/1478/18

Провадження номер 2-о/237/215/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.18 року м. Курахове

Мар'їнського району Донецької області

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Куроп’ятник Н.С.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Великоновосілківське об’єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування особи на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження в якій з урахуванням уточнень просила встановити факт її перебування на утриманні чоловіка, громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02.05.2011 року до дати смерті чоловіка, до 22.09.2016 року.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що з 28.01.1977 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, з яким постійно проживали разом, починаючи з 26.06.1973 року по 16.03.2015 року, її чоловік працював на вугледобувних підприємствах з повним робочим днем, отримував високу заробітну плату, в 2003 році вийшов на пільгову пенсію за Списком № 1, також використовував автомобілі належні подружжю на праві власності для додаткового підробітку та займався ремонтом автомобілів.

Заявник зазначає, що все своє життя вона здебільшого займалась роботою по дому та вихованням дітей, з 02.05.2011 року почала отримувати пенсію за віком, проте заробітна плата її чоловіка, його підробіток ремонтом автомобілів та перевезенням пасажирів власним автомобілем, його пільгова пенсія були її постійним та основним джерелом засобів для існування

На дату його смерті розмір пенсії складав 3900 гривень, а розмір пенсії заявника складав 2625,96 гривень. 23.02.2018 року заявник звернувся до УПФ України в Мар’їнському районі Донецької області з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, проте рішенням за № НОМЕР_1 України в Мар’їнському районі Донецької області їй було відмовлено у зв’язку із відсутністю документу, що підтверджує її перебування на утриманні чоловіка, вважає, що від встановлення факту її перебування на утриманні померлого чоловіка, залежить виникнення в неї права на перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника (а.с. 1-3, 86).

Ухвалами Мар’їнського районного суду Донецької області від 29.05.2018 року та 15.06.2018 року з УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області та Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області витребувано: відомості щодо сплати внесків застрахованою особою, за формою ОК-5 ОСОБА_2, померлого 22.09.2016 року, відомості про розмір пенсії ОСОБА_2, відомості про призначення пенсії ОСОБА_1

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 15.06.2018 року УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області замінено правонаступником Великоновосілківським об’єднаними Управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області.

В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що 28.01.1977 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, з яким постійно проживали разом, починаючи з 26.06.1973 року по 16.03.2015 року її чоловік працював на вугледобувних підприємствах з повним робочим днем, отримував високу заробітну плату, а в 2003 році вийшов на пільгову пенсію за Списком № 1, також використовував автомобілі належні подружжю на праві власності для додаткового підробітку та займався ремонтом автомобілів в місті Красногорівка, заявник займалась домогосподарством та потребувала матеріальної допомоги, заробітну плату та пенсію, яку вона отримувала починаючи з 02.05.2011 року за життя її чоловіка їй не вистачало, вважає, що вона потребувала постійної допомоги від її чоловіка, знаходилась на його утриманні.

Представник заявниці в судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2018 року, зазначив, що різниця в розмірі пенсії, яку отримувала заявниця та її померлий чоловік становила 30 %, рішення пенсійного органу заявник в установленому законом порядку не оскаржувала.

Заінтересована особа Великоновосілківське об’єднане УПФУ Донецької області, про час та місце судового розгляду повідомлялась в установленому законом порядку, надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за відсутності представника. Зазначили, що пенсійний орган не має можливості надати відомості щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з 2011 року, оскільки заявник перебуває в управлінні на обліку з 2015 року, як внутрішньо переміщена особа, а пенсійна справа заявника залишилась в місті Донецьку, яке не контролюється органами державної влади України (а.с. 29-34, 89).

Свідок ОСОБА_3, який доводиться заявниці сином, в судовому засіданні повідомив суду, що його мати хоче перейти на пенсію померлого батька, так як не вистачає коштів, батько за життя працював на шахті, підробляв додатковими заробітками використовуючи власні автомобілі, тобто матеріально забезпечував сім’ю. Крім того свідок зазначив, що розмір пенсії матері складав 2500 гривень, а розмір пенсії померлого батька за його життя складав 3400 гривень.

Свідок ОСОБА_4, яка заявниці доводиться невісткою, повідомила суду, що вона разом із чоловіком ОСОБА_3, заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом, основну частина доходу сім’ї складав заробіток та доход ОСОБА_2, після того як він помер, фінансове становище заявниці ОСОБА_1 погіршилось.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2І жили по сусідству в місті Красногрівка, з подружжям він підтримує стосунки з 2005 року. Також свідок зазначив, що померлий ОСОБА_2 працював шахті, допомогав по ремонту автомобілів.

Суд вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши письмові докази долучені до матеріалів справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З довідки від 24.06.2016 року за № НОМЕР_2 про взяття на облік особи, яка переміщується з району проведення АТО вбачається, що заявник ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, переміщена до міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області по вулиці Медичній (Маяковського) 51 (а.с. 5).

Довідкою від 24.06.2016 року за № НОМЕР_3 про взяття на облік особи, яка переміщується з району проведення АТО встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та переміщений до міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області по вулиці Медичній (Маяковського) 51 (а.с. 12).

З копії паспорту заявника та померлого ОСОБА_2, свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть вбачається, що заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 28.01.1977 року за актовим записом № 212, складеного Палацом Щастя у місті Донецьку ВДРАЦС Кіровського районного управління юстиції в місті Донецьку Донецької області. ОСОБА_2 помер 22.09.2016 року у віці 63 роки, у місті Донецьку Донецької області, актовий запис про смерть за № 7 складений Полтавським ВДРАЦС ГТУЮ в Полтавській області (а.с. 6-8, 11, 13, 14).

Трудовою книжкою ОСОБА_2, пенсійним посвідченням від 06.02.2008 року виданого Пенсійним Фондом України, довідкою УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області від 23.02.2018 року за № 920 встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, трудову діяльність розпочав на Шахтоуправлінні № 19 «Донецьквугілля» 26.06.1973 року, 16.03.2015 року звільнений за власним бажанням, отримував пенсію за віком, за Списком № 1 при повному пільговому стажі, розмір пенсії за вересень 2016 року склав 3490 гривень. З відомостей за формою 5-ОК вбачається, що ОСОБА_2І за період з 2008 року по 2014 рік був застрахованою особою, за яку сплачувались страхові внески (а.с. 15-17, 18-19, 69-71).

З довідки за № 921 виданої УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області від 23.02.2018 року встановлено, що заявник ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі. Розмір пенсії за вересень 2016 року складає 2625,96 коп. (а.с. 10).

З трудової книжки заявника вбачається, що її трудова діяльність розпочата 11.11.1979 року, 30.05.2014 року заявник звільнена за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію зі віком. Управлінням пенсійного фонду в Кіровському районі міста Донецька ОСОБА_1 призначена пенсія за віком 02.05.2011 року. Крім того, відомостями за формою 5-ОК встановлено, що ОСОБА_1 за період з 1999 року по 2014 рік була застрахованою особою, за яку сплачувались страхові внески (а.с. 54-59).

Довідкою за № 3892 від 30.05.2018 року та довідкою за № 4165 від 07.06.2018 року встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з січня 2015 року по вересень 2017 року складав 2625 гривень, з жовтня 2017 року розмір пенсії заявниці складав 3362,76 гривень, у квітні 2018 року - на день звернення до суду розмір пенсії заявниці складав 3442 гривень, а розмір пенсії померлого ОСОБА_2 за період з січня 2014 року по лютий 2015 року складав 3357,01 гривень, за березнь 2015 року розмір пенсії ОСОБА_2 склав 3382,08 гривень, з квітня 2015 року по вересень 2015 року розмір пенсії складав 33408,81 гривень, з вересня 2015 року по квітень 2016 року – 3443,81 гривень, з травня 2016 року по вересень 2016 року, розмір пенсії ОСОБА_2 складав 3490 гривень (а.с. 60, 66).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом П’ятої Донецької державної нотаріальної контори у місті Покровську Донецької області 13.03.2017 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 отримала у спадок ? частину майна померлого ОСОБА_2, від якої відмовся батько померлого ОСОБА_6, а саме автомобілю НОМЕР_4 1987 року випуску, автомобілю марки ВАЗ 217030-110-01, 2008 року випуску, причеп бортовий марки ГБК 2005 року випуску (а.с. 20).

Рішенням за № 1543 від 16.03.2018 року за № 3374/03 заявнику ОСОБА_1 відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з посиланням на положення ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій у зв’язку із відсутністю довідки про перебування на повному утриманні померлого або одержання допомоги від померлого, що є постійним і основним джерелом засобів для існування (а.с. 9).

В судовому засіданні встановлено, що зазначене рішення заявником в порядку КАС України до окружного адміністративного суду не оскаржено.

Судом застосовується законодавство на час виникнення правовідносин.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 чоловік заявниці вийшов на пенсію 09.09.2003 року за списком № 1, на момент виходу чоловіка на пенсії вік заявниці складав 47 років.

На момент смерті померлого, 22.09.2016 року ОСОБА_2, заявниці ОСОБА_1 01.05.2016 року виповнилось 60 років (а.с. 6, 14). Інвалідності за життя заявниці не встановлено.

За містом п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування на фізичної особи утриманні, та фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2.11. Постанови Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року за № 22-1 визначено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції на час виникнення правовідносин (надалі Закон за № 1058-IV) визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратила джерело засобів до існування.

При цьому за п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважалась дружина, якщо вона є інвалідом або досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Статтею 26 Закону 1058-IV (редакція на час виникнення правовідносин) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

За змістом ч. 3 ст. 36 Закону № 1058- IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

За змістом зазначеного Закону необхідно наявність двох умов, а саме того, що заявник є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, а також, що вона була на повному утриманні померлого годувальника і одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Суд вважає, що повне утримання означає відсутність у члена сім’ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов’язок щодо утримання цього члена сім’ї, а утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Як встановлено, судом померлий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, трудову діяльність розпочав на Шахтоуправлінні № 19 «Донецьквугілля» 26.06.1973 року та 16.03.2015 року звільнений за власним бажанням, отримував пенсію за віком, за списком № 1 при повному пільговому стажі, розмір пенсії за вересень 2016 року склав 3490 гривень, мав на праві власності автомобіль НОМЕР_4 1987 року випуску та автомобіль ВАЗ 217030-110-01, 2008 року випуску, причеп бортовий марки ГБК 2005 року випуску (а.с. 15-17, 18-19, 20).

З довідки за № 921 виданої УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області від 23.02.2018 року встановлено, що заявник ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі. Розмір пенсії за вересень 2016 року складає 2625,96 коп. (а.с. 10).

Суд зазначає, що заявник та її померлий чоловік перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.01.1977 року по день смерті, а саме до 22.09.2016 року, на момент смерті чоловіка заявниці, заявниці ОСОБА_1 01.05.2016 року виповнилось 60 років, та заявник отримувала пенсію за віком при повному стажі з 02.05.2011 року (а.с. 6, 10, 14, 54).

Суду не надано належних та допустимих доказів, того, що заявник починаючи з дня призначення їй пенсії за віком тобто з 02.05.2011 року та до дня смерті чоловіка ОСОБА_2, до 22.09.2016 року, була на повному утриманні померлого годувальника і одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, не надано суду доказів й того, що у зв'язку з втратою годувальника, заявник втратила джерело засобів до існування.

Суд зазначає, що обставини отримання доходу померлого ОСОБА_2, а саме пенсії, заробітку до 16.03.2015 року, наявності на праві власності автомобілів (а.с. 17-19, 20, 69-71), який і значно перевищував розмір пенсії заявниці, не може беззаперечно свідчити, що заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка за період з 02.05.2011 року та по 22.09.2016 року, та потребувала матеріальної допомоги, оскільки заявник отримувала пенсію, яка забезпечувала їй прожитковий мінімум, працювала до 30.05.2014 року отримуючи заробітну плату. Крім того заявником та її представником в судовому засіданні було зазначено що різниця в розмірі пенсії, яку отримувала заявниця та її померлий чоловік становила приблизно 1000 гривень (а.с. 54-59, 60, 61, 67-68, 80).

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки, вони не підтверджують обставини знаходження заявниці на утриманні померлого ОСОБА_2 та отримуючого матеріальної допомоги від померлого, та спростовуються дослідженими вище доказами (а.с. 54-59,60, 61, 67-68, 80).

Іншого на спросутвання встановленого, суду не надано.

Крім того, за змістом ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо, зокрема, пенсія, яку він отримує не забезпечує прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» за № 928-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами та доповненнями) прожитковий мінімум у 2016 році для осіб, які втратили працездатність встановлювався: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

З огляду на зазначене заявника не можна вважати такою, що потребувала матеріальної допомоги з огляду на положення Закону № 928-VIII від 25.12.2015 року.

Таким чином, дослідивши докази у їх сукупності суд вважає, що вимоги заявника не ґрунтуються на положеннях п. 1, 2 ч. 3 ст. 36 Закону № 1058- IV , а відтак не можуть бути задоволені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні відмовлено підстави для стягнення судового збору на користь заявника відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259-265, 315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа Великоновосілківське об’єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування особи на утриманні – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.07.2018 року.

Суддя О.Я. Сметаняк

Дата документу 05.07.2018