Постанова № 75114693, 05.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/3156/17 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/676/18 Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Здрилюк О.І.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1, поданою від його імені представником ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» засобами поштового зв’язку звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 08.10.2014 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № 412247 про відкриття та обслуговування рахунку, виписку та надання платіжної картки.

Банк свої зобов’язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі.

Відповідач, користуючись платіжною карткою, у тому числі і за межами України, умови укладеного договору не виконав, у результаті чого станом на 14 серпня 2017 року за договором утворилася заборгованість у розмірі 13587 грн. 95 коп., з яких: 2827,29 грн. – заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 3138,85 грн. – заборгованість за процентами; 4417,09 грн. – пеня; 359,57 грн. – загальна сума 3% річних; 2845,15 грн. – загальна сума втрат банку від інфляції, які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором у розмірі 13587 грн. 95 коп. та 1600 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 від імені відповідача ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1066, ч.1 ст.1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частинами 1, 2 ст.1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2014 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір № 412247 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с.15-21).

У розділі договору «Визначення та скорочення» передбачено, що всі визначення та скорочення у договорі вживаються у значенні, визначеному Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «Ощадбанк», які доводяться шляхом публічного письмового оголошення в установі Банку, а також шляхом розміщення на сайті Банку http//www/oschadbank.ua//.

З пункту 1.1. договору слідує, що банком відповідачу відкрито поточний рахунок в гривні України на умовах тарифного пакету «Стандартний», Тарифів за користування платіжною картою, розміщених на сайті банку та інформаційних стендах, які знаходяться у приміщеннях банку.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Клієнт зобов’язується здійснювати оплату послуг Банку за проведення операцій у розмірі, встановленому Тарифами.

З пункту 1.7 Договору вбачається, що Клієнт доручив Банку в порядку договірного списання списувати з Рахунку, крім інших, несанкціонований овердрафт/кредит, нараховані проценти за кредитом/несанкціонованим овердрафтом, платежі, які пред’являються Міжнародними платіжними системами на підставі платіжних повідомлень еквайрів.

Пунктами 2.15, 2.15.1 Правил передбачено нарахування процентів за користування кредитом/несанкціонованим овердрафтом за встановленими Банком ставками (Правила – а.с.28-35).

Згідно з п.2.16.2 Правил, якщо валюта розрахунку з використання картки є відмінною від долара США, євро, російського рубля або гривні і така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, Банк здійснює списання суми, на яку здійснюється операція у валюті рахунку у сумі, що еквівалентна сумі, на яку здійснюється операція. Сума до списання виставляється Платіжною системою у валюті долара США, євро або російського рубля та перераховується Банком у валюті ведення рахунку за курсом, встановленим Банком на день списання.

Пунктом 1.10. договору передбачено, що банк має право вимагати від ОСОБА_1 відшкодування всіх витрат, в тому числі, процентів, пені та сплати заборгованості відповідно до умов договору та правил; повернути органам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України або органам Пенсійного фонду України або органам Міністерства праці та соціальної політики України за їх письмовими розпорядженнями відповідні суми страхових виплат, пенсій та грошової допомоги разом з нарахованими на ці суми відсотками, зараховані на рахунок, починаючи з місяця, наступного за місяцем припинення цивільної правоздатності відповідача. Повернення здійснюється за умови наявності цих сум на рахунку.

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із виписки по належному відповідачу картковому рахунку №0020-26256000008427 та інформаційної довідки банку вбачається, що у період з 09 жовтня 2014 року по 27 жовтня 2014 року відповідач здійснював операції по видачі йому готівки через АТМ POL на загальну суму 1320 EUR та 28835,38 PLN (а.с.11-13).

Банк обґрунтовує позовні вимоги тим, що 20.10.2014 року від платіжної системи VISA на адресу Банку надійшов файл клірингу, відповідно до якого з рахунку відповідача виставлена сума до списання в еквіваленті 1130,51 доларів США і на підставі цієї інформації банком 20.10.2014 року здійснена конвертація виставленої суми у гривні за курсом 13,02 грн. за один долар США, у результаті чого до списання з рахунку позичальника утворилася сума 14719,24 грн.. Також банком списана комісія за конвертацію в сумі 147,19 грн. (п.1.5 Тарифів) та 220,79 грн. за отримання готівки в мережі закордонних банків та банкоматів (п.2.2 Тарифів). Всього з рахунку відповідача списана сума 15087,22 грн.. Аналогічне списання відбувалося по інших здійснених операціях. Оскільки на рахунку відповідача було недостатньо коштів, утворився несанкціонований овердрафт, визначення якого надано у розділі І Правил.

Згідно з розрахунком заборгованості загальна сума заборгованості відповідача перед банком становить 13587 грн. 95 коп., з яких: 2827,29 грн. – заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 3138,85 грн. – заборгованість за процентами; 4417,09 грн. – пеня; 359,57 грн. – загальна сума 3% річних; 2845,15 грн. – загальна сума втрат банку від інфляції (а.с.6-10).

Виникнення зазначеного Овердрафту (кредиту) на рахунку відповідача пояснюється тим, що конвертація валюти та списання грошових коштів при проведенні операцій з карткою за межами України в залежності від країни, в якій проводиться операція, валюти карткового рахунку, правил платіжної системи, до якої належить картка, здійснюється у два етапи. На першому етапі у день проведення операції на картковому рахунку блокується сума у валюті карткового рахунка, сума у валюті конвертується у розрахункову валюту платіжної системи, в якій банк веде розрахунки з відповідною платіжною системою. На другому етапі протягом кількох днів після проведення такої операції проходить фактичне списання грошових коштів з карткового рахунка за правилами міжнародної платіжної системи Visa чи Master Card по комерційному курсу банку, діючому на день списання грошових коштів. Отже, у зв’язку із затримкою в часі між блокуванням суми на рахунку та її фактичним списанням при коливанні валютного курсу, може виникнути різниця між заблокованою сумою та фактично списаною.

Як зазначено у п.4.3 Договору підписанням цього договору клієнт засвідчує, що він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з Правилами та Тарифами. Погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов’язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору.

Таким чином, судом вірно встановлено, що при користуванні відповідачем платіжною карткою позивача та знятті готівки з рахунку за межами України у нього виникла заборгованість перед Банком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності належних доказів для нарахування заборгованості, оскільки жодних інших доказів у спростування вимог банку відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Також відповідач не скористався наданим йому правом щодо подання свого розрахунку по користуванню платіжною карткою, чим не підтвердив відсутності будь-якого боргу перед позивачем, у тому числі і щодо процентів та пені.

Посилання скаржника на відсутність підстав для задоволення позову із-за недійсності (нікчемності) умов договору – відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідач у судовому порядку умови договору, укладеного між ним та банком не оспорював і жодних пунктів цього договору недійсними не визнавав.

Посилання скаржника на ту обставину, що про наявність заборгованості він дізнався лише із позовної заяви, оскільки жодних повідомлень від банку не отримував – відхиляються апеляційним судом, так як при заповненні та підписанні 08.10.2014 року заяви-анкети відповідач відмітив, що усе листування щодо рахунку та виписки по рахунку буде отримувати в банку особисто (а.с.21).

Інші доводи апеляційної скарги є суб’єктивним тлумаченням відповідачем норм законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вище наведеними обставинами справи та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, подану від його імені представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді