Ухвала суду № 75114256, 27.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7942/18

Провадження № 1-кс/263/4520/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: слідчого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Ігнатоля Д.В., скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Донецької області та про зобов’язання вчинити певні дії, подану в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018000000000277 від 09.02.2018 року за ст. 366 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду з вказаною скаргою, уточненою в ході її розгляду, яка обґрунтована тим, що постановою старшого слідчого 2-го СВ СУ прокуратури Донецької області від 27.02.2018 року було закрито кримінальне провадження №42018000000000277, внесене до ЄРДР 09.02.2018 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, за його заявою про вчинення окремими працівниками правоохоронних органів Донецької області кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України. У період часу з 27.02.2018 року по травень 2018 року він направляв до Генеральної прокуратури України в порядку надзору за діяльністю прокуратури Донецької області заяви з вимогою про скасування вказаної постанови про закриття кримінального провадження та притягнення до відповідальності винних осіб у незаконному припиненні кримінального провадження. 05.06.2018 року поштою він отримав відповідь прокуратури Донецької області від 29.05.2018 року про відмову у скасуванні вказаної постанови про закриття кримінального провадження. Вважає, що керівництво прокуратури Донецької області не вжило ніяких заходів задля об’єктивного та всебічного виконання вимог, які містять у його заявах, поданих до Генеральної прокуратури України. На підставі викладеного просить визнати незаконною бездіяльність співробітників прокуратурою Донецької області за фактом відмови розгляду його заяв, спрямованих з Генеральної прокуратури України, за фактом незаконного закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018000000000277 від 09.02.2018 року за ст. 366 ч.1 КК України; виконати вимоги, викладені в його заявах.

Скаржник в судовому засіданні уточнені вимоги скарги підтримав та наполягав на їх задоволенні на підставах, викладених у скарзі, при цьому додатково пояснив, що зокрема 02.03.2018 року ним до Генеральної прокуратури України подавалась заява з вимогою перевірки законності закриття вищевказаного кримінального провадження, а також не визнання його потерпілим у ньому, яка була переадресована до прокуратури Донецької області, якою, в свою чергою, була надана йому відповідь від 12.04.2018 року про те, що постанова про закриття кримінального провадження ним оскаржувалась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя в порядку ст. 303-306 КПК України та у задоволенні його скарги було відмовлено як рішенням до Жовтневого районного суду м. Маріуполя, так і рішенням Апеляційного суду Донецької області, а також повторно роз’яснено про можливість оскарження рішення, дій чи бездіяльність слідчого, прокурора в порядку ст. 303-306 КПК України. При цьому, зауважив, що законність, оскаржуваною ним у заяві від 02.03.2018 року, постанови про закриття кримінального провадження прокуратурою Донецької області не була перевірена.

Прокурор прокуратури Донецької області ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував на задоволенні вимог даної скарги, посилаючись на те, що законність та обґрунтованість постанова старшого слідчого 2-го СВ СУ прокуратури Донецької області від 27.02.2018 року про закриття кримінального провадження №42018000000000277 була перевірена судом першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду скарги самого ОСОБА_1 Так ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.03.2018 року в задоволенні скарги було відмовлено, а рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10.04.2018 року вказана ухвала суду першої інстанції була залишена без змін. Таким чином відсутні законні та обґрунтовані підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали наглядового провадження № 15-2-18 за заявами ОСОБА_1, приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що в провадженні 2-го СВ СУ прокуратури Донецької області перебувало кримінальне провадження №42018000000000277, внесене до ЄРДР 09.02.2018 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, за заявою ОСОБА_1 про вчинення окремими працівниками правоохоронних органів Донецької області кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.

Постановою старшого слідчого 2-го СВ СУ прокуратури Донецької області від 27.02.2018 року вказане кримінальне провадження №42018000000000277 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Як було встановлено в ході розгляду справи вказана постанова слідчого від 27.02.2018 року про закриття кримінального провадження №42018000000000277 була оскаржена ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України до Жовтневого районного суду м. Маріуполя. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.03.2018 року в задоволенні даної скарги було відмовлено, а рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10.04.2018 року вказана ухвала суду першої інстанції була залишена без змін.

Крім того, ОСОБА_1 скориставшись правом, передбаченим ч.6 ст. 284 КПК України, 02.03.2018 року звернувся до Генерального прокурора України із заявою, якою просив перевірити законність закриття кримінального провадження №42018000000000277, внесеного до ЄРДР 09.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, а також не визнання його потерпілим у ньому.

Відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 16.03.2018 року за №17/7-31577-16 вказана заява ОСОБА_1 від 02.03.2018 року була направлена для розгляду до прокуратури Донецької області.

Листом прокуратури Донецької області від 12.04.2018 року за №15-92-18-410 вих.18 ОСОБА_1 було повідомлено, що його звернення від 02.03.2018 розглянуто, також одночасно повідомлено про перебування в провадженні СУ прокуратури Донецької області кримінального провадження №42018000000000277, внесене до ЄРДР 09.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, його закриття на підставі постанови слідчого від 27.02.2018 року, та про наявність рішень Жовтневого районного суду м. Маріуполя та Апеляційного суду Донецької області від 29.03.2018 року та від 10.04.2018 року про відмову в задоволенні скарг, поданих ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 303-306 КПК України на вказану постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно п.1,5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником та рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч.6 ст. 284 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

За вимогами статті 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ч.ч.1,2,5,6 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, вбачається, що за результатами розгляду скарги заявника, поданої в порядку ст. 284 ч.6 КПК України, прокурором може бути прийнято рішення про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Сукупний аналіз зазначених норм, дає змогу констатувати наявність права прокурора відмовити у задоволенні скарги заявника, наданої в порядку ч.6 ст. 284 КПК України. При цьому вказане є процесуальним рішенням та повинно відповідати вимогам, передбаченим ст. 110 КПК України.

При цьому, уповноваженою особою прокуратури Донецької області жодного процесуального рішення за результатами розгляду заяви (скарги) ОСОБА_1 від 02.03.2018 року про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження або про відмову у такому скасуванні не приймалось, тому суд приходить до висновку про порушення процесуального порядку розгляду вказаної скарги.

Частиною 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст.38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, крім того до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Відповідно до ст. 26 ч.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.

Що стосується вимог скарги в частині визнання незаконною бездіяльність співробітників прокуратурою Донецької області за фактом відмови розгляду заяв ОСОБА_1, спрямованих з Генеральної прокуратури України, за фактом незаконного закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018000000000277 від 09.02.2018 року за ст. 366 ч.1 КК України, то відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов’язання припинити дію; зобов’язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, тому вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи скаржника в частині неповного та неналежного розгляду його заяви від 02.03.2018 року щодо перевірки законності постанови про закриття кримінального провадження від 27.02.2018 року найшли своє підтвердження в ході розгляду даної скарги та є обґрунтованими, а тому суд вважає за необхідне зобов’язати уповноважену особу прокуратури Донецької області розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 від 02.03.2018 року (за вх. до прокуратури Донецької області від 22.03.2018 року) відповідно до вимог ст.ст. 110, 220, 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 9,38, 110, 220, 284, 303-309 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Донецької області та про зобов’язання вчинити певні дії, подану в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018000000000277 від 09.02.2018 року за ст. 366 ч.1 КК України, задовольнити частково.

Зобов’язати уповноважену особу прокуратури Донецької області розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 від 02.03.2018 року (за вх. до прокуратури Донецької області від 22.03.2018 року) відповідно до вимог ст.ст. 110, 220, 284 КПК України.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Хараджа