Постанова № 75112379, 03.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2411/18ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Калиновського В.А. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 24.04.2018, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, по справі № 820/2411/18

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів., які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" протиправними; зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат просить відмовити позивачці в задоволенні позову, посилаючись на правомірність своїх дій.

24 квітня 2018 року рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (вул. Псковська, буд. 40 А, кв. 54, м. Харків, 61067, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 08166355) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту , що смерть чоловіка позивачки ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби. Таким чином, суд першої інстанції не всебічно і неповно з’ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, необ’єктивна оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, вислухавши суддю –доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, що позивач має статус вдови померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, інваліда 2 групи - ОСОБА_4, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить отримане нею посвідчення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації №600276 від 11.05.2016 .

Померлий чоловік позивача, ОСОБА_4, у травні 1988 року був призваний (мобілізований) на спеціальні військові збори і з 18.05.1988 по 23.07.1988 проходив військову службу із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв’язку з чим йому було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, а 09.09.2015 він помер.

Відповідно до витягу з протоколу №277 засідання військово-лікарської комісії Північного регіону Міністерства оборони України по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв від 15.09.2015, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, що призвело до смерті так, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».( а.с. 30)

15.01.2015 р. позивачка звернулась до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, проте, 30.10.2015 отримала відмову від відповідача листом від 26.10.2015.

16.02.2018 р. позивачка звернулась до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги .

05.03.2018 р. відповідач ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат листом № 556/ВСЗ відмовив у призначенні одноразової допомоги у зв’язку з тим, що позивачкою не наданий документ, який підтверджує, що її чоловік на день смерті 09.09.2015 року проходив спеціальні збори. ( а.с. 34).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чоловік позивачки помер не під час виконання обов'язків військової служби, у зв’язку з чим підстав складати висновок, передбачений постановою КМ України від 25.12.13 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» немає підстав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

На час смерті чоловіка позивачки ОСОБА_4, законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.12 №5040-VІ, який набрав чинності з 01.01.2014, ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на момент смерті чоловіка позивача: Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

На виконання зазначеної редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.13 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Відповідно до п. 4 вищевказаної постанови: одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Чоловік позивачки ОСОБА_4 був призваний на спеціальні збори у складі військової частини №73413 для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 18.05.1988 по 23.07.1988 року. У 2002 році останньому було встановлено II групу інвалідності, помер 09.09. 2015 році.

Оскільки чоловік позивачки помер не під час виконання обов'язків військової служби, підстав складати висновок, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» немає .

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що судом не взято до уваги того факту, що смерть чоловіка позивачки ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби є безпідставними, оскільки закон пов’язує право на отримання одноразової допомоги, якщо смерть настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні та спеціальні збори. Оскільки смерть чоловіка позивачки настала через 27 років після перебування на спеціальних військових зборах, у відповідача відсутні підстави для складання висновку для виплати позивачці одноразової допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.13 р.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 311 , 315, 316 , 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення .

Рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/2411/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складений та підписаний: 04.07.2018.