Ухвала суду № 75112166, 05.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10020/17

УХВАЛА

05 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про відвід колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі за апеляційними скаргами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року справі за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.

03 липня 2018 року представником позивача було подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.

Заява обґрунтована тим, що зазначені судді при розгляді справи проявляють упереджене ставлення до позивача по справі, яке полягає в тому, що в судовому засіданні 19 червня 2018 року до винесення судового рішення по справі суддями було висловлено правову позицію стосовно вирішення справи.

05 липня 2018 року в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, Парінова А.Б. визначено суддею для вирішення питання про відвід.

Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підстави для вирішення питання про відвід в судовому засіданні відсутні, а тому розгляд заяви відбувається в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 цієї статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою передбачено наступне.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Заявником не надано жодних доказів (повний текст журналу судового засідання, диск зі звукозаписом) на підтвердження обставин, на які він посилається у заяві про відвід колегії суддів.

За наслідками розгляду заяви про відвід не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям: Троян Н.М., Бужак Н.П., Костюк Л.О. брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про їх упередженість.

Зважаючи на викладене, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про відвід колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі № 826/10020/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Парінов