Ухвала суду № 75111905, 05.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2018 року м. Київ № 826/10053/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві Чаргадзе Н.О. від 08.04.2013 р. №34156324 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження; скасувати рішення державного реєстратора управління Державної державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дахно A.M. від 16.04.2013 р. №1671392 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид обтяжень - арешт нерухомого майна ОСОБА_1, номер запису про обтяження - 671392 від 16.04.2013.

Разом із позовною заявою позивач подала клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду. Клопотання мотивовано тим, що про арешт майна боржника та оголошення про заборону на його відчуження дізналася лише 15.06.2018.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, дослідивши додані до позовної заяви матеріали, суд зазначає, що позбавлений можливості перевірити день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки позивач не надав належні докази, що підтверджують поважність причин пропуску звернення до суду.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду повинні бути належним чином доведені та обґрунтовані, відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2018 позивач отримала витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а відтак суд робить висновок, що позивач могла дізнатися про порушення власних прав, починаючи з 05.05.2018, а не з 15.06.2018, як стверджує остання.

Крім того, ч.5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Сторонами виконавчого провадження у розумінні ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" є стягувач і боржник.

З вищевказаного слідує, що позивачка могла дізнатися про наявність спірної постанови в день її отримання, доказів, що спростовують протилежне та підтверджують факт ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження саме 15.06.2018 суду не надано, а відтак суд позбавлений можливості встановити дійсність обставин на які посилається позивач у своїх поясненнях.

Так, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом надання суду доказів, що підтверджують причини пропуску звернення до суду.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишиттои позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до п'яти днів для усунення недоліків позовної заяви, з моменту отримання вказаної ухвали суду.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя А.С. Мазур