Рішення № 75111822, 05.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2018 року № 826/14125/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»до третя особаПолтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр»,провизнання протиправними та дій та бездіяльності,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, ПАТ «Укргазвидобування») з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Полтавська ОДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача по надсиланню (врученню) Товариству з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (далі - третя особа, ТОВ «Надра Геоцентр»), яка є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12, податкової вимоги від 16.06.2016 399-17;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом не було вжито заходів, передбачених статтями 88, 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання (податкового боргу) шляхом виявлення та опису майна ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором № 265-12, майна, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог з огляду на те, що за позивачем обліковується заборгованість по узгодженим грошовим зобов'язанням.

Представник відповідача зазначив, що 31.07.2015 відповідачем направлено на адресу третьої особи лист, в якому просив надати перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу. Листом від 10.08.2015 № 10 третя особа повідомила відповідача про те, що на балансі товариства, як оператора за договором спільної діяльності № 265-12 станом на 10.08.2015 обліковується майно на суму 4016160,17 грн., з них: 3911855,17 грн. - вузол підготовки та обліку природного газу (1 шт.); 104305.00 грн. - комплекс флоутек, а також повідомив, що іншого ліквідаційного майна для опису в податкову заставу немає. Податковим керуючим, який діяв на підставі наказу Полтавської ОДПІ від 06.08.2015 № 102, здійснено опис майна у податкову заставу на суму 4016160,17 грн.

Так, Полтавською ОДПІ 16.06.2016 прийнято податкову вимогу № 399-17, яку направлено на адресу ТОВ «Надра Геоцентр». Вказана вимога отримана товариством 14.07.2016.

В той же час, представник відповідача зауважив, що 22.06.2016 податковим керуючим Коровайним Р.І. складено акт № 1 та № 2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого, у зв'язку з чим, 23.06.2016 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду м. Києва з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках, відкритих в рамках виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 262-12 та накладення арешту на кошти на відкритих рахунках та на рахунках, які будуть відкриті в майбутньому до дня погашення податкового боргу в повному обсязі. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 подання відповідача задоволено.

Також, представник відповідача посилається на те, що 17.08.2016 Полтавська ОДПІ звернулась до суду з поданням про стягнення податкового боргу з рахунків, що відкриті в рамках виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 262-12, проте 18.08.2016 таке подання повернуто до податкового органу.

Більш того, представник відповідача наголосив, що 08.09.2016 відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків, відкритих в рамках виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 262-12 суми заборгованості, у зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що твердження позивача про протиправну бездіяльністю, яка призвела до збільшення суми податкового боргу в рамках виконання за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 № 262-12 є безпідставними, а позов необґрунтованим.

Разом з тим, не зважаючи на належне повідомлення ТОВ «Надра Геоцентр», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105101776871, яке вручене третій особі 15.12.2017, остання, у встановлений судом строк пояснення по суті позову не надала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 № 65024 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2017 вказану справу прийнято до провадження суддею Кармазіна О.А. та призначено до судового розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За результатами судового засідання 23.01.2018 на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 19.11.2007 між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (сторона 1) та ТОВ «Надра Геоцентр» (сторона 2) укладено Договір про спільну діяльність № 265-12 (далі - договір № 265-12).

Додатковими угодами від 10.03.2010 № 1, від 22.07.2010 № 2, від 28.09.2011 № 3, від 11.03.2013 № 4 та від 22.11.2013 № 5 до Договору вносилися зміни та доповнення.

Згідно Додаткової угоди від 11.03.2013 № 4 в тексті Договору та всіх документах до Договору найменування Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» замінено на ПАТ «Укргазвидобування».

Відповідно до п. 2.1 договору (з урахуванням усіх змін та доповнень) сторони зобов'язуються шляхом об'єднання внесків сторін спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводневої сировини з метою отримання прибутку.

Згідно з п. 2.2 договору сторона-2 є оператором за цим договором.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору сторони погодили, що виконання даного договору здійснюється сторонами на підставі програми спільної діяльності, яка затверджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Програма спільної діяльності має містити умови та відомості про: необхідні для виконання цього договору організаційні, технологічні та технічні заходи, строки їх здійснення та виконавців робіт; обсяги та строки виконання робіт (послуг), необхідні для забезпечення спільної діяльності; джерела, обсяги та строки фінансування; інші необхідні умови та відомості за домовленістю сторін. На виконання програми спільної діяльності комітет управління затверджує бюджет спільної діяльності. Організація виконання програми та бюджету спільної діяльності є обов'язком оператора.

Згідно з п. 4.2 договору внеском сторони-2 у спільну діяльність є грошові кошти, майно і майнові права, матеріальні і нематеріальні активи, вартість яких визначена незалежним експертом та необхідність яких відповідає вимогам програм спільної діяльності, в розмірі 209561411,30 грн.

Пунктом 6.10 договору сторони погодили, що оператор спільної діяльності зобов'язаний, зокрема: вести бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов'язкової звітності (п.п. 6.10.8 договору); сплачувати у повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки податки (обов'язкові збори, платежі) (п.п. 6.10.9 договору).

Об'єднання учасників договору про спільну діяльність, як окремий платник податків в особі ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення до бюджету податків під час виконання договору про СД (оператор СД/уповноважена особа), перебуває на обліку як платник податків в Полтавській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (Диканському відділенні Полтавської ОДПІ) та відповідно до наданих матеріалів мало податковий борг по рентним платежам у розмірі 353 909 887,98 грн.

16.06.2016 відповідачем прийнято податкову вимогу № 399-17, якою зобов'язано об'єднання учасників договору про спільну діяльність, як окремого платника податків в особі уповноваженої особи за договором ТОВ «НАДРА ГЕОЦЕНТР» (оператора), сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 111051484,17 грн.

Разом з тим, позивач, вважаючи дії відповідача по надсиланню (врученню) податкової вимоги протиправними звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п/п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані, зокрема, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України).

Системний аналіз вказаних положень податкового законодавства дає підстави дійти висновку, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

При цьому, у податкову заставу передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

Виключенням з цього правила є недостатність майна у вказаного вище платника податків.

Згідно п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже зазначалось вище, між позивачем та третьою особою укладено договір № 265-12. Згідно умов Договору № 265-12 об'єднання учасників договору про СД в особі ТОВ «Надра Геоцентр» є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважена особа в рамках виконання договору про СД, самостійно визначено податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату шляхом подачі податкової звітності на загальну суму 132122529,10 грн., зокрема, Полтавської ОДПІ у розмірі 56180814,14 грн. - плата за користування надрами для видобування газу та 143093,42 грн. плата за користування надрами для видобування газового конденсату та Диканське відділення Полтавської ОДПІ у розмірі 63995876,87 грн. - плата за користування надрами для видобування природного газу та у розмірі 10462744,67 грн. - плата за користування надрами для видобування газового конденсату.

Оскільки у встановлені Податковим кодексом України строки ТОВ «Надра Геоцентр» суму самостійно визначеного податкового зобов'язання погашено не було, податковим органом було складено та направлено податкову вимогу від 16.06.2016 № 399-17.

Таким чином, у випадку прийняття (формування) податкової вимоги, направлення (надсилання) цієї податкової вимоги є контролюючим органом є прямим обов'язком контролюючого органу, що у даному випадку і було вчинено контролюючим органом на підставі наведених вище норм ПК України.

Слід зазначити, що у позові не визначено, яким саме чином факт надсилання (направлення) податкової вимоги від 16.06.2016 № 399-17, що по суті є технічним питанням, порушує права позивача.

При цьому, судом враховується, що власне сама податкова вимога не є предметом оскарження, що могло б зумовлювати оцінку судом дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з її прийняттям/формуванням, зокрема, на предмет обґрунтованості формування сум податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги недоведеність позивачем порушення відповідачем прав та інтересів ПАТ «Укргазвидобування», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо надсилання (вручення) третій особі податкової вимоги.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Полтавської ОДПІ яка полягає у нездійсненні у період з дня виникнення податкового боргу по 16.06.2016 заходів з погашення податкового боргу об'єднання учасників договору про СД в особі ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 265-12, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захист відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач не вказав яким чином діями або бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин та яким чином, на думку позивача, незабезпечення опису майна у податкову заставу та бездіяльність відповідача по нездійсненню заходів погашення податкового боргу відносно ТОВ «Надра Геоцентр» (оператора СД), що на думку позивача мали місце, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, як суб'єкта господарювання та одного з учасників договору про СД від 19.11.2007 № 265-12.

Слід зазначити, що відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 87.12. ПК України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Згідно п. 88.3 ст. 88 ПК України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

У той же час, з матеріалів справи видно, що ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважена особа за договором № 265-12 зверталося до відповідача із заявами та зверненнями про розстрочення грошових зобов'язань, задекларованих у податковій звітності та розстрочення податкового боргу.

Вказані заяви та звернення були розглянуті та, відповідно до рішень ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області та Полтавської ОДПІ учасникам договору про СД (оператор - ТОВ «Надра Геоцентр») надано розстрочення задекларованих грошових зобов'язань та податкового боргу в порядку, встановленому ст. 100 ПК України.

Згідно п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення (абз.5 п. 100.11 ст. 100 ПК України).

При цьому розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави (п. 100.14 ст. 100 ПК України).

Згідно п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 № 1853/24385 (далі - Порядок № 574), розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання (п. 1.9 Порядку № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Крім цього, вказаним Порядком затверджено зразок договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Відповідно до Розділу ІІ даного договору орган доходів і зборів має право розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Тобто, відповідач, як орган доходів та зборів мав право стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу заборгованість, що виникла, у зв'язку з несплатою об'єднанням учасників договору про СД лише за умови прийняття рішення про скасування рішень про надання попередніх розстрочень сплати грошових зобов'язань. Однак, проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що рішення про надання розстрочень відповідачем не скасовувались. Також, відсутні в матеріалах справи судові рішення, якими скасовано рішення Полтавської ОДПІ, ГУ ДФС у Полтавській області та ДФС України про надання розстрочень, а тому в період дії договорів про надання розстрочень та чинності відповідних рішень про надання розстрочень зобов'язань (податкового боргу), а саме: з січня 2015 року по грудень 2015 року; з січня 2016 року по березень 2016 року та з квітня 2016 року по травень 2016 року, з огляду на що Полтавська ОДПІ правомірно керувалася чинними договорами та не мала правових підстав стягувати з об'єднання учасників договору про СД (оператор ТОВ «Надра Геоцентр») наявний податковий борг за рахунок коштів наявних у банківських установах.

Згідно п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Разом з тим, 31.07.2015 відповідачем направлено на адресу третьої особи лист, в якому просив надати перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу.

Листом від 10.08.2015 № 10 третя особа повідомила відповідача про те, що на балансі товариства, як оператора за договором спільної діяльності № 265-12 станом на 10.08.2015 обліковується майно на суму 4016160,17 грн., з них: 3911855,17 грн. - вузол підготовки та обліку природного газу (1 шт.); 104305.00 грн. - комплекс флоутек, а також повідомила, що іншого ліквідаційного майна для опису в податкову заставу немає.

Податковим керуючим, який діяв на підставі наказу Полтавської ОДПІ від 06.08.2015 № 102, здійснено опис майна у податкову заставу на суму 4016160,17 грн., про що свідчить акт від 10.08.2015 № 1 про опис майна.

Полтавською ОДПІ 16.06.2016 прийнято податкову вимогу № 399-17, яку направлено на адресу ТОВ «Надра Геоцентр». Вказана вимога отримана товариством 14.07.2016.

22.06.2016 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Надра Геоцентр» для опису майна у податкову заставу, але платник податків не допустив податкового керуючого до приміщення для здійснення опису майна, про що свідчать акти № 1 та № 2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого. Вказане перешкоджання стало підставою для звернення відповідача до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника.

Крім того, після закінчення дії рішень ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області та Полтавської ОДПІ про надання розстрочень, остання звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням та позовом про стягнення податкового боргу, а саме 23.06.2016 та 29.08.2016.

Водночас, після завершення дії рішень про надання розстрочень, відповідно до вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з наявністю податкового боргу, Полтавською ОДПІ вживалися заходи з метою його погашення, а саме: 22.06.2016 вихід за юридичною адресою боржника для опису майна у податкову заставу; звернення до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12, у зв'язку з невиконанням вимог податкового керуючого; звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення боргу з рахунків учасників Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності в контексті заявленого предмету позову щодо погашення податкового боргу за результатами виконання договору про спільну діяльність.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і було вчинено судом під час розгляду даної справи.

Отже, враховуючи те, що судом не встановлено допущення з боку відповідача прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин та відповідачем вчинялися дії, що оскаржуються, відповідно до вимог податкового законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 3019775) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя О.А. Кармазін