Ухвала суду № 75111600, 05.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2235/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ананка І.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А4507 про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Військової частини А4507 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у загальній сумі 85296,88 грн., у тому числі: компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 79862,20 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.05.2018 по 06.06.2018 в розмірі 5434,68 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору; визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 24.05.2018; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 24.05.2018.

В судовому засіданні вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у загальній сумі 85296,88 грн., у тому числі: компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 79862,20 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.05.2018 по 06.06.2018 в розмірі 5434,68 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника справи. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до вимог пунктів 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позов в вищезазначеній частині позовних вимог заявлений з підстав неотримання позивачем відповідної компенсації за речове майно під час звільнення в запас, що стало причиною позбавлення права власності позивача, зокрема, володіти, користуватися й розпоряджатися об'єктом власності (грошовими коштами).

Згідно частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у вказаній частині не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13.06.2018 у справі № 161/13250/15-ц (№ 14-173цс18).

Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у загальній сумі 85296,88 грн., у тому числі: компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 79862,20 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.05.2018 по 06.06.2018 в розмірі 5434,68 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу в цій частині не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А4507 про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у загальній сумі 85296,88 грн., у тому числі: компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 79862,20 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.05.2018 по 06.06.2018 в розмірі 5434,68 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Н.М. Баргаміна