Рішення № 75110891, 04.07.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м.Кропивницький Справа № 811/1536/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Пасічника Ю.П.,

секретаря судового засідання Побочій О.В.,

за участю представників: - відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (27100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709, надалі - відповідач) про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 60) просив суд:

- стягнути з відповідача середній заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні, за період з 31.03.2018р. по 27.04.2018р. в сумі 8592,75 грн., в рахунок грошової компенсації завданої моральної шкоди 1600 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з серпня 2001 р. по 31 березня 2018р. знаходився у трудових відносинах з Новоукраїнським районним відділом УМВС України, а з 07.11.2015р. Новоукраїнським відділом поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області. Наказом відповідача від 31.03.2018р. №130/ос позивача було звільнено з 31.03.2018р. зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» за власним бажанням. Одноразову грошову допомогу при звільненні виплачено лише 27.04.2018р., що підтверджується довідкою від 05.05.2018р. №Г-52/28/01-18, отже, затримка розрахунку при звільненні становить 27 календарних днів.

Позивач з посиланням на норми Кодексу законів про працю України (ст.ст. 116,177) зазначає, що відповідач, у зв’язку з затримкою розрахунку при звільненні, має сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, позивач зазначив, що несвоєчасний розрахунок поставив його у скрутне матеріальне становище, унеможливив нормальне існування його та членів сім’ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану та порушення звичайного способу життєдіяльності, а тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1600 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем 08.06.2018р. надано відзив на позов, вимоги позивача не визнаються з тих підстав, що несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача обумовлений особливостями фінансування та матеріально-технічного забезпечення поліції. Крім того, відповідач вказує на безпідставність вимог про відшкодування моральної шкоди оскільки її розмір є необґрунтованим, а вина відповідача у її заподіянні є недоведеною. Також, відповідач не погоджується з вимогою про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4150 грн. зазначаючи, що їх розмір не відповідає критеріям визначеним ст. 139 КАС України та є значно завищеним (а.с.31-35).

11.06.2018р. відповідачем подано клопотання про виклик свідка начальника відділу розрахунково-касового обслуговування Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, який мав би пояснити обставини нарахування та виплати позивачеві грошових коштів при звільненні. В судовому засіданні 04.07.2018р. представник позивача заявлене клопотання підтримав. Суд відмови у задоволенні заявленого клопотання зважаючи на те, що позивач зменшивши розмір позовних вимог фактично погодився із розміром нарахувань грошового забезпечення за два місяці, які передували звільненню. Щодо обставин виплати грошових коштів при звільненні, то вони викладені у відзиві на позов та не потребують додаткового з'ясування та доведення. Таким чином, суд не вбачає необхідності у допиті свідка, а тому у задоволенні клопотання було відмовлено, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Позивачем засобами електронного зв’язку подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.43,44).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 14.08.2001р. по 31.03.2018р. проходив службу в органах МВС України та Національної поліції України (а.с.11).

Відповідно до наказу відповідача від 30.03.2018р. №130/ос, позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с. 17).

На підставі вказаного наказу позивачеві встановлено виплату грошової компенсації за 10 днів невикористаної щорічної чергової відпустки за 2018р. Станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та виплати одноразової грошової допомоги склав 16 років 07 місяців 16 днів.

Розрахунки при звільненні здійснено 27.04.2018р., що підтверджується листом відповідача від 30.05.2018р. №1134/28/01-18 та розрахунковим листом (а.с.37,38).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію"; порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Проте, у зазначених нормативних актах відсутні норми, що регулювали б питання (порядок) виплати поліцейському середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", які є спеціальними щодо спірних правовідносин, не врегульовано питання щодо порядку виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то застосуванню підлягають норми трудового законодавства, тобто норми Кодексу законів про працю України.

Так, згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, виходячи з наведених вимог закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з посади старшого слідчого слідчого відділення Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в області відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Станом на день звільнення його вислуга в календарному обчисленні складає 16 років 07 місяці 16 днів. Ним не використано 10 днів чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2018 році.

Відповідно до пункту 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 23 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що поліцейські, які звільняються з поліції за власним бажанням мають право на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги.

При цьому гарантоване законом право на отримання вказаних виплат не може бути поставлене в залежність від особливостей фінансування та матеріально-технічного забезпечення поліції, як зазначає відповідач, тим більше, що про дату звільнення позивача відповідач вже був обізнаний 20.03.2018р – дати подання рапорту про звільнення.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100.

В ході розгляду справи відповідачем було надано позивачеві довідку про доходи за лютий-березень 2018р. №1246/28/01-18 від 13.06.2018р., при цьому позивач погодився з розміром доходів зазначених у даній довідці про що свідчить заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.54, 56).

Згідно вищевказаної довідки грошове забезпечення позивача за останні два місяці, які передували звільненню становило 9191,02 грн. у лютому 2018р. (28 робочих днів) грн. та 9585,59 грн. в березні 2018р. (31 робочий день), а відповідно середньоденна заробітна плата позивача, з врахуванням календарних днів по день звільнення, становила 318,25 грн. (9191,02 + 9585,59 : 59).

Кількість днів затримки розрахунку при звільнені позивача склала 27 днів.

Середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить: 318,25 х 27 = 8592,75 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за весь період затримки такого розрахунку по день фактичного розрахунку.

Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 1600 грн., суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині оскільки позивачем не доведено належними доказами, що затримка в розрахунку тривалістю 27 днів призвела до скрутного матеріального становища, оскільки окрім грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач мав отримати грошове утримання за відпрацьований у березні 2018р. час.

Щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно частин другої та третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, на підтвердження вказаних витрат позивачем та його уповноваженим представником надано: копію договору про надання правової допомоги від 14 травня 2018 року та додаткова угода (а.с.5,8); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.7), ордер серії КР №75813 (а.с.6), розрахунок витрат по надання правової допомоги від 15.05.2018р. (а.с.9), акт приймання-передачі виконаних робіт з надання правничої допомоги від 15.05.2018р. та квитанція про оплату послуг від 15.05.2018р. №692440 (а.с.10).

Згідно зазначених документів позивачем задекларовано понесені витрати на правничу допомогу в загальній сумі 4150 грн.

З метою встановлення факту дійсної оплати вартості витрат на правничу допомогу, ухвалою суду від 22.05.2018р. (а.с.1) до дня судового засідання було витребувано від представника позивача довідку про взяття на облік особи, яка проводить незалежну професійну діяльність (обов’язковість отримання якої передбачено п. 65.7 ст. 75 Податкового кодексу України) та витяг з книги обліку доходів та витрат про внесення запису щодо прийняття коштів від позивача (обов’язковість ведення якої передбачена п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України), а оригінал книги в судове засідання.

Вимоги ухвали суду позивачем та його представником не виконано, а тому суд вважає, що факт понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 4150 грн. є недоведеним і вони відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (27100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709) середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні, за період з 31.03.2018р. по 27.04.2018р. в сумі 8592,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 05.07.2018 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4