
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2018 р. справа № 809/927/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5470,79 грн., -
ВСТАНОВИВ:
30.05.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також, - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5470,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 11.04.2018 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 5470,79 грн., яка складається з 3010,62 грн. - основного зобов`язання, 2155,42 грн. - штрафних санкцій та 304,75 грн. - пені.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду про відкриття провадження повернулася на адресу суду 14.06.2018 з відміткою укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.37-40).
У відповідності до п.1 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
08.10.2001 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.9-10).
ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.3 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу ДПІ у Галицькому районі від 29.10.2015 №330 посадовою особою податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 28.10.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 28.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 28.10.2015.
За результатами перевірки складено акт від 09.11.2015 за №508/1700/НОМЕР_1 (а.с.11).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме порушено терміни сплати єдиного внеску у червні 2015, жовтні 2015, п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та несвоєчасно сплачено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у липні 2015 (термін сплати ПДВ в сумі 666,30 грн., згідно податкової декларації від 18.06.2015, фактична сплата – 01.07.2015), у жовтні 2015 (термін сплати ПДВ в сумі 200 грн. згідно податкової декларації від 19.07.2015, фактична сплата – 29.10.2015), п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України , а саме порушення термінів сплати акцизного податку за лютий 2015.
На підставі акта перевірки ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0005061700 та №0005091700 від 23.11.2015, якими застосовано штрафні санкції в розмірі 40,00 грн. та відповідно 66,63 грн., які отримано відповідачем 23.11.2015. (а.с.12). А також на підставі акта перевірки ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0005151700, та №0005071700 від 23.11.2015, якими застосовано до відповідача основне зобов`язання в розмірі 1718,14 та штрафні санкції в розмірі 858,47 грн., а також відповідно 722,00 грн., які отримано відповідачем 23.11.2015. На момент вказаної заборгованості у відповідача обліковувалась переплата в сумі 41,3 грн. А також нарахована пеня в сумі 304,75 грн. Крім того, заборгованість з податку рентної плати за спеціальне використання води у сумі 29,35 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем 4,87 грн. штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення №0005081700 від 23.11.2015, яке отримано відповідачем 23.11.2015 та 24,48 грн. основного зобов`язання на підставі поданих декларацій від 10.08.2015 (задекларовано до сплати 11,99 грн.), від 26.08.2015 (задекларовано до сплати 11,99 грн.) та від 15.10.2015 (задекларовано до сплати 0,50 грн.).
Відповідачем подано податкові декларації від 19.07.2015, якою задекларовано до сплати 1328,00 грн. та від 28.10.2015, якою задекларовано до сплати 200,00 грн. На момент декларування у відповідача обліковувалась переплата в сумі 18,7 грн.
Заборгованість з Єдиного соціального внеску для фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність у сумі 463,45 грн. штрафних санкцій виникла на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0005111700 від 23.11.2015 в сумі 499,49 грн., яке отримано відповідачем 23.11.2015. На момент виникнення вказаної заборгованості у відповідача обліковувалась переплата в сумі 36,04 грн.
Податкові повідомлення-рішення №0005061700, №0005091700, №0005151700, та №0005071700 та №0005081700 від 23.11.2015, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0005111700 від 23.11.2015 в сумі 499,49 грн. не були оскаржені відповідачем в адміністративному та судовому порядку, а тому набули статусу узгоджених податкових зобов`язань.
Посилаючись на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області сформовано та 21.02.2017 року направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 21 лютого 2017 року №203-03, яку отримано відповідачем 01.03.2017 року, що підтверджується підписом у відповідній графі (а.с. 8).
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довідкою про борг за платежами по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 станом на 11.04.2018 встановлено, що загальна сума заборгованості 5470,79 грн., з них 3010,62 грн. – основний платіж, 2155,42 грн. – недоїмка по штрафних санкціях та 304,75 грн. – пеня (а.с. 7)
Відповідач жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом із тим, наявність у ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.
За таких обставин, судом визнано позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а позов - таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 77111, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в дохід бюджету податковий борг в сумі 5470 (п`ять тисяч чотириста сімдесять) гривень 79 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76000;
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 77111.
Суддя Микитюк Р.В.
Судове рішення № 75110780, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/927/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: