Рішення № 75110750, 16.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2018 року Справа № 808/841/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69000, м.Запоріжжя, вул. Н.-ДніпровськаАДРЕСА_1)

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б)

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 20.11.2017;

- зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 10.08.1987 по 29.08.1992 на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання в основних цехах металургійного виробництва ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 20.11.2017.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 17.04.2018 з викликом осіб.

Ухвалою суду від 17.04.2018 відкладено розгляд справи на 16.05.2018.

16.05.2018 представником позивача надано заяву (вх. № 15204) про розгляд справи без його участі та участі позивача, на підставі наявних у справі документів та пояснень.

16.05.2018 представником відповідача надано клопотання (вх.№ 15140) про розгляд справи без участі представника відповідача. Проти задоволенні позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№ 12155 від 17.04.2018), зокрема зазначає, що при розгляді документів позивача було встановлено, що відповідно до записів трудової книжки та довідки, наданої ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» про підтвердження пільгового характеру роботи за списком №1 позивач за період з 10.08.1987 по 29.08.1992 працював на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання. Вказаний період роботи позивача відповідачем не було зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки згідно ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» вищевказана професія не відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання за період роботи на підприємстві ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з 10.08.1987 по 29.08.1992 відповідач зарахував за Списком №2, затвердженого ОСОБА_2 № 1173, де вищезазначена посада передбачена розділом 9. Крім того, позивач має загальний страховий стаж роботи 35 років 09 місяців, з них робота за Списком № 1 - 3 роки 2 місяці 2 дні за період роботи з 29.09.2014 по 30.11.2017 на посаді, яка передбачена Р.3 підр.2, код 3.2а-3 Списку №1, затвердженого ОСОБА_2 Кабінету Міністрів «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 36 від 16.01.2003, що на дату звернення за призначенням пенсії не дає права на її отримання на пільгових умовах. Тому рішенням Комісії з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного забезпечення при призначенні, перерахунку та виплати пенсій № 2/198/05 від 24.01.2018 року було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в 18.01.2018 позивач звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 розділу ХІV-1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.

Рішенням Комісії з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного забезпечення при призначенні, перерахунку та виплаті пенсій Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №2/198/05 від 24.01.2018, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за Списком №1 згідно заяви від 18.01.2018 за відсутності на момент звернення необхідного пільгового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії, встановленого ст. 114 розділу ХІV-1 «Пенсійного забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.

Обґрунтовуючи відмову в призначенні пільгової пенсії відповідачем вказано на відсутність законних підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача на ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з 10.08.1987 по 29.08.1992 на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, оскільки згідно ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» вищевказана професія не відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, пільговий зазначений період пільгового стажу роботи зараховується за Списком №2. Вказане стало підставою для висновку про недостатність у позивача стажу для призначення пільгової пенсії та відповідно для відмови в її призначенні.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії, став висновок Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про те, що пільговий стаж роботи позивача на посадах передбачених Списком №1 становить 03 роки 02 місяців 02 днів, замість необхідних 08 років.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно положень пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вимогами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3,4 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій та посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 №442, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації. Результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п.10 Порядку застосування Списків №1 та №2 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Тобто, основним документом який підтверджує наявний трудовий стаж є трудова книжка, і лише за її відсутності або відсутності у трудовій книжці відповідних записів, приймають уточнюючі довідки про періоди роботи не зазначені у трудовій книжці.

Як вбачається із довідки від 17.01.2018 № 123-29, виданої ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював повний робочий день у «Сталеплавильному цеху № 5» з 10.08.1987 по 29.08.1992 на посаді електромонтера по обслуговуванню електрообладнання, як електромонтер по ремонту та обслуговуванню електроустаткування робочим ремонтних служб, зайнятим ремонтом обладнання в місцях його обладнання на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (Список № 1 розділ 3 підрозділ 2а код 1030200а-1753а) та з 29.09.2014 по теперішній час на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електроустаткування, робочим ремонтних служб, зайнятим ремонтом обладнання в місцях його обладнання на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (Список № 1 розділ 3 підрозділ 6).

Довідка видана на підставі: особової справи, СТКС, штатного розкладу, платіжних відомостей, результатів атестації робочих місць - наказ № 385 від 27.10.1994, наказ № 162 від 19.08.2010, наказ № 149 від 01.07.2015, зареєстровані в Державній експертизі умов праці Запорізької області 17.05.1996, 16.11.2010, 02.07.2015, реєстраційний номер № 3-00006-3, № 111, № 66. ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, ОСОБА_2 Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України № 479 від 04.07.2017.

Відпустка без збереження заробітної плати не надавалась.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» - як роботодавець, видаючи довідку від 17.01.2018 № 123-29 самостійно підтвердив, що ОСОБА_1 має пільговий стаж роботи за Списком № 1 з 10.08.1987 по 29.08.1992 на займаній у цей період часу посаді.

Також, у трудовій книжці позивача наявний запис, який підтверджує факт роботи позивача на посаді електромонтера по обслуговуванню електрообладнання по 5 розряду ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» у період з 10.08.1987 по 29.08.1992.

Щодо посилання відповідача на те, що вказаний період роботи позивача (з 10.08.1987 по 29.08.1992) не повинен зараховуватися до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки згідно ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» вищевказана професія не відноситься до Списку №1 виробництв, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

За час праці позивача з 10.08.1987 по 29.08.1992 напрямки та умови його роботи були незмінними, позивач постійно працював електромонтером по ремонту електрообладнання в сталеплавильних та прокатних цехах заводу «Дніпроспецсталь» та знаходився у шкідливих умовах, що підтверджується довідкою ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» від 17.01.2018.

Відповідно до п. 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право па пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно п.6 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджених ОСОБА_2 КМУ №383 від 18.11.2005 року: «Працівникам Спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних. монтажних та інших), зайнятим повній робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях за результати атестації відповідних робочих місць».

Пунктом 4.3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» встановлено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21.08.1997 року, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Згідно з п. 6 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442 атестація робочих місць передбачає визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.

Атестації за всіма професіями робочих місць за Списком №1 були проведені згідно до вимог законодавства, а тому, враховуючи вищенаведені норми законодавства, весь період роботи позивача з вищезазначеним мас бути зараховано до стажу за Списком №1.

Також, згідно із постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» код КП: 1030200а-1753а робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1: слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Отже, вищевказана постанова також відносить професію позивача (електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування) до Списку № 1.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач мав достатньо стажу, зокрема і пільгового стажу, для призначення пенсії, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що право на отримання пенсії за віком у позивача виникло з 20.11.2017, а звернувся позивач до відповідача із заявою про призначення пенсії 18.01.2018, суд дійшов висновку, що датою з якого позивачу повинна бути призначена пенсія є 20.11.2017.

Разом з цим, при ухваленні рішення суд керується приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов’язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (69000, м.Запоріжжя, вул. Н.-ДніпровськаАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б, ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б, ЄДРПОУ 41248629) щодо відмови ОСОБА_1 (69000, м.Запоріжжя, вул. Н.-ДніпровськаАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” з 20.11.2017.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б, ЄДРПОУ 41248629) зарахувати ОСОБА_1 (69000, м.Запоріжжя, вул. Н.-ДніпровськаАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 10.08.1987 по 29.08.1992 на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання в основних цехах металургійного виробництва ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” з 20.11.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69000, м.Запоріжжя, вул. Н.-ДніпровськаАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2Б, код ЄДРПОУ 41248629) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 16.05.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко