Рішення № 75110301, 18.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

18 червня 2018 р. Справа № 802/281/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_3

до військової частини А 1619

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 із позовом до військової частини А1619 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 05.02.2018 р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало нарахування позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил України, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати дії протиправною та зобов'язати відповідача вчинити дії.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. У відзиві на позовну заяву зазначив, що місячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою №889 та Інструкцією виданою на її виконання, є тимчасовою та не має постійного характеру, а тому не може включатись до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначаються Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-12).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-12, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другої статті 9 Закону №2011-12, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Із положень частини другої статті 15 Закону №2011-12 слідує, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станок здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічну норму, щодо того, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, містить Постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі Постанова №889) військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно підпункту 1 пункту 1 Постанови №889, установлено щомісячну грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Так, згідно із підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Як свідчать матеріали адміністративної справи позивач проходив військову службу у збройних силах України за контрактом.

Наказом командира військової частини А1619 (по стройовій частині) від 13.10.17 року №268, прапорщика військової служби за контрактом ОСОБА_3, командира відділення зв’язку взводу управління протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А1619, звільненого наказом командира військової частини А1619 (по особовому складу) від 13 жовтня 2017 року № 155-РС у запас, за пунктом «а» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення.

Вислуга років у Збройних Силах становить: календарних 20 років 10 місяців 24 дні.

Разом із тим, вказаним наказом, постановлено виплатити позивачу:

- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 515 % посадового окладу;

- надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- додаткову грошову винагороду в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за період з 01 по 13 жовтня 2017 року;

- виплатити винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів ОТУ «Маріуполь», які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань за період з 01 по 13 жовтня 2017 року. (а. с. 11).

Також, цим же наказом на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, в/ч А1619 позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

23.11.2017 року позивач звернувся із запитом на інформацію до військової частини А1619, в якому просив повідомити, в тому числі, про види грошового забезпечення, що були включенні до розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно довідки військової частини А1619 № 2018/75/11 одноразова грошова допомога при звільненні була розрахована відповідно до таких видів грошового забезпечення: оклад за військовим званням, посадовий оклад, вислуга років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, премія.

Позивач не погоджується із вказаним розрахунком та вважає, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні з військова частина А 1619 необхідно також включити щомісячну грошову винагороду, запроваджену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року.

Суд зауважує, що пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції, командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння положень постанови №889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011- ХІІ та правилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ.

Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно якому до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.

Аналогічне розуміння положень постанови №889 Верховний Суд України сформулював раніше у постановах від 15 жовтня 2013 року (справа №21-368а13), 4 листопада 2014 року (справа №21-473а14), 3 березня 2015 року (справа №21-32а15), 19 травня 2015 року (справа №21-466а15), тотожну позицію закріплено в постанові Верховного суду від 01 березня 2018 року ( справа №761/17387/17 ).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у діях відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні (передбаченої статтею 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 , відсутні ознаки протиправності, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою №889 та Інструкцією виданою на її виконання, - це тимчасова, нефіксована і не щомісячна виплата, а тому вона не може включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позову, оцінивши докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України враховуючи відсутність судових витрат позивача їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач - ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 23700, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач - військової частини А 1619 (вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 26615118)

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя Секретар