Рішення № 75109789, 03.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2018 р. Справа № 802/1031/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Хмільницького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. В зв'язку із чим, позивач звернувся до відповідача про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, причиною відмови вказано, що первинні документи в підтвердження перебування в зоні відчуження не надано.

Не погоджуючись з вказаною відмовою та мотивами її винесення, позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправною відмову Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.02.2018 року.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Стороною відповідача подано до суду відзив щодо позовних вимог ОСОБА_1 в якому зазначено прохання про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження - не менше 14 днів, пенсія призначається при наявності відповідних документів передбачених Законом із зменшенням на 8 років пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Документами, що підтверджують період виконання робіт по ліквідації наслідку аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є: первинні документи про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати; особі що були призвані на військові збори, можуть підтвердити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документам Міністерства Оборони.

Позивачем надана довідка Управління механізації будівництва "Вінницябуд" про те, що позивач відповідно до наказу №116 від 10.08.1987 року з 13.08.1987 року був направлений на спецзбори для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; також довідка з Міністерства Оборони де вказано, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 14.08.1987 року (наказ №54) по 02.10.1987 року, але не вказані дні виїзду в зону, які об'єкти і населені пункти; в довідці з Центрального архіву м. Подольська вказано прізвище позивача, проте ініціали не розкриті і довідка підтверджує перебування лише 13 днів у зоні відчуження, а потрібно 14 днів відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки первинні документи, які підтверджують перебування безпосередньо в зоні відчуження позивачем не надані, тому визначити право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, якіпостраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має підстав.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

Згідно Військового квитка НК №4557999 в період з 14.08 по 02.10.1987р. позивач виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказаний період згідно постанови РМСССР №665/195 від 05.06.1986р. зараховується до трудового стажу і стажу, що дає право на пільгову пенсію по списку №1 з зарахуванням місяць за три місяці. Доза опромінення 9,202 бар.

Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується архівною довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/7364 від 03.08.2016р.

Також, довідкою Державної будівельної корпорації "Укрбуд" Орендне підприємство "Вінницябуд" від 03.09.1992 року підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №116-к від 10.08.1987 року був направлений на спецзбри на 180 днів з 13.08.1987 року.

01.02.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

12.02.2018р. листом за №300/06-37/02/1 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні пенсії в зв'язку із тим, що первинні документи, які підтверджують перебування безпосередньо в зоні відчуження не надані, а тому визначити право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неможливо.

Як слідує із відмови, позивачем разом із заявою були надані наступні документи: довідка Управління механізації будівництва "Вінницябуд" про те, що відповідно до наказу №116 від 10.08.1987 з 13.08.1987 року були направлені на спецзбори для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; довідка з Міноборони України де вказано, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 14 серпня 1987 (наказ №54) по 02 жовтня 1987 року; довідку з Центрального архіву м. Подольська.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796).

Так, згідно із статтею 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 Закону №796 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у свою чергу, Згідно із ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років).

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, призначається пенсія із зменшенням віку на 10 років, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів призначається пенсія із зменшенням віку на 8 років.

З контексту наведеної норм ст. 55 Закону №796-ХІІ можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу (аналогічний правовий висновок наведений в тексті постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а).

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, населених пунктів, які вважаються зоною відчуження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

За змістом ст. 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

В п. 10 цього Порядку уточнюється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

У разі неможливості подання довідки №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати; особи, що були призвані на військові збори, можуть підтвердити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документами Міністерства оборони.

Відтак, положеннями чинного законодавства визначено перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами. Довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно відомостей Пенсійної справи ОСОБА_1, позивачу було видано посвідчення серії А №093881 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорія №2.

Крім того, архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, підтверджено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 14.08.1987р. (наказ №54) по 02.10.1987р. Вказано, що позивач отримав дозу опромінення 9, 202 БЕР.

В матеріалах справи міститься довідка Державної будівельної корпорації "Укрбуд" Орендне підприємство "Вінницябуд" від 03.09.1992 року якою підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №116-к від 10.08.1987 року був направлений на спецзбри на 180 днів з 13.08.1987 року. Цією довідкою підтверджено відомості про оплату праці позивача за період перебування у зоні відчуження.

Відповідач мотивуючи свою відмову, що згідно вказаної архівної довідки дні виїзду в Чорнобильську зону не відображені. Первинні документи, які підтверджували роботу в зоні відчуження - відсутні.

З аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону №796-ХІІ слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Таким чином, суд вважає, що позивачем разом із заявою від 01.02.2018р. відповідачу було подано достатньо документів для підтвердження періоду роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, мотиви та доводи, наведені відповідачем, суд вважає безпідставними, оскільки в ході розгляду справи підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Окрім того, судом досліджені надані позивачем документи, які в повній мірі підтверджують його перебування у відрядженні у зоні відчуження, а тому є підставою для призначення пенсії відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зокрема, відповідно до Військового квитка НК №4557999 в період з 14.08 по 02.10.1987р. позивач виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказаний період згідно постанови РМСССР №665/195 від 05.06.1986р. зараховується до трудового стажу і стажу, що дає право на пільгову пенсію по списку №1 з зарахуванням місяць за три місяці. Доза опромінення 9,202 бар (а.с. 17).

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому відмова у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправною.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 01.02.2018, саме з цієї дати його права підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо визначення права пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.02.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (22011, Вінницька область, Хмільницький район, с. Скаржинці, вул. Л. Українки, буд. 43, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (22000, м. Хмільник, вул. Столярчука, 15 - А, код ЄДРПОУ 37730452) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено: 04.07.2018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Секретар: