Рішення № 75109661, 18.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

18 червня 2018 р. Справа № 128/2062/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 ( вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050, РНОКПП НОМЕР_1 ),

до Агрономічної сільської ради ( вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ 04525998 )

про визнаня протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

02.08.2017 до Вінницького районного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.08.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено попереднє судове засідання. на 28.08.2017 о 12:00 год.

Ухвалою Вінницького районного суду від 02.02.2018 дану справу передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду .

05.03.2018 справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 вказану адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.06.2018 закрито підготовче провадження.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що позивач зверталась із клопотанням до чергової сесії Агрономічної сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га. 28.04.2017 позивачем отримано лист-відмову від 14.04.2017 №Т-26. Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернулась до суду з даними позовними з вимогами про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Представником позивача через відділ прийому суду подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача. В заяві зазначено, що представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В судових засіданнях представник позивача зазначав, що лист від 14.04.2017 №Т-26 не можна вважати мотивованим, оскільки рішення на черговій сесії міської ради щодо надання відмови не приймалось відповідно до вимог ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що свідчить про бездіяльність відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, уповноваженого представника до суду не направив, проте через відділ прийому суду подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача в письмовому провадженні. В минулих судових засіданнях представник відповідача зазначала, що проти позову заперечує та суду пояснила, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 № 128/2833/17 зупинено, до вирішення справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили, дію рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" та заборонено Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області до вирішення справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які передані Аграрному університету від ДП "Агрономічне", як правонаступнику державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

15.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Агрономічної сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 0,25 га за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Агрономічної сільської ради, надавши всі необхідні документи, що передбачені ст.118 ЗК України.

Листом від 14.04.2017 за №Т-26 за підписом сільського голови ОСОБА_2 позивачам зазначено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.04.2017 Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області заборонено вчиняти буд-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, а відтак, надавати дозвіл на виготовлення проекту не представляється можливим до вирішення спірного питання в суді.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач оскаржив її до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

На підставі п. "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивачів можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин восьмої - одинадцятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду.

Разом з тим, як встановлено судом, 10.04.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області у справі №128/860/17 прийнято рішення щодо забезпечення позову шляхом заборони Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 державних земель університету, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району.

Крім того, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 справа №128/2833/17 зупинено до вирішення справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили дію рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" та заборонено Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області до вирішення справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які передані Аграрному університету від ДП "Агрономічне", як правонаступнику державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічна норма процитована в частині другій статті 14 КАС України, а саме, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Суд погоджується з доводами позивачів про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування.

Водночас суд звертає увагу, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод. Проте інші особи теж можуть мати законний інтерес щодо цієї земельної ділянки.

Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 розтлумачив поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Використаний у ч. 1 ст. 2 КАС України термін "інтерес" відповідає терміну "охоронюваний законом інтерес", яке було розтлумачено Конституційним Судом України у вище наведеному рішенні. Отже, прагнення до користування конкретним матеріальним благом - земельною ділянкою, може бути змістом охоронюваного законом інтересу.

Одночасно з виникненням правомірних сподівань та очікувань у особи, якій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в інших осіб, які мають законний інтерес щодо користування цією земельною ділянкою, виникає право на захист цього інтересу.

Встановлено, що станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, у Вінницькому окружному адміністративному суді перебували не вирішені по суті спори за позовами Вінницького національного аграрного університету, яким ставиться під сумнів законність затвердження та оспорюється генеральний план населеного пункту та інша містобудівна документація, проект землеустрою території населеного пункту та технічна документація в частині включення в межі населеного пункту с. Агрономічне 476,6753 га земель Вінницької обласної сільськогосподарської дослідної станції, частину яких бажають отримати позивачі.

Саме у межах вказаних спорів і були ухвалені ухвали про заборону Агрономічній сільській раді приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 га державних земель, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради.

Надання Агрономічною сільською радою дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на спірних землях для подальшої передачі безоплатно у власність громадян було б прямим порушенням конституційного принципу обов'язковості судових рішень.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Оцінюючи позовну вимогу в частині зобов'язання прийняти рішення щодо відведення у власність земельних ділянок, то вона як похідна від першої також задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 139 КАС України відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар