Ухвала суду № 75109046, 04.07.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.07.2018 р. Справа № 914/1695/17

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. при секретарі судового засідання Кірі О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни, м. Львів, від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.)

про: відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р.,

у справі № 914/1695/17 за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни, м.Львів,

про: звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення (виселення).

Представники:

Позивача (Стягувача): Мартиняк Р.М. (довіреність від 11.01.2017р. №2302-вих-94);

Відповідача (Заявника, Боржника): Парамонов С.О. (довіреність від 02.10.2017р. №93).

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається заява Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни про звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення (виселення).

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено повністю, вирішено виселити (зобов'язати звільнити) Фізичну особу-підприємця Федаш Надію Василівну з нежитлових приміщень під індексом 5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7,1 м.кв. та стягнути з Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 1600,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018р. касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №914/1695/17 та залишено в силі рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2017 у справі №914/1695/17.

Супровідним листом від 14.03.2018р. №914/1695/17/2/18 матеріали даної справи направлено на адресу Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду для здійснення касаційного провадження з перегляду судового рішення.

02.05.2018р. Фізичною особою-підприємцем Федаш Надією Василівною подано до суду заяву від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни про звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення (виселення) на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.05.2018р. суд постановив відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Фізичної особи-підприємцем Федаш Надії Василівни від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 на шість місяців до повернення матеріалів справи №914/1695/17 до Господарського суду Львівської області.

Станом на час надходження до суду заяви Фізичної особи-підприємцем Федаш Надії Василівни від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 матеріали даної справи до Господарського суду Львівської області не повернулись.

05.06.2018р. до Господарського суду Львівської області повернулась справа №914/1695/17 з Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2018р. суд постановив заяву Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни від 02.05.2018р. про відстрочення виконання рішення (вх.№1165/18 від 02.05.2018р.) залишити без руху; надати Фізичній особі-підприємцю Федаш Надії Василівні десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої Заяви.

18.06.2018 Фізична особа-підприємець Федаш Надія Василівна подала клопотання від 18.06.2018р. б/н (вх.№22399/18) про долучення доказів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 11.06.2018р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2018р. у даній справі прийнято заяву до розгляду та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили. Заяв про відвід судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання з'явився, проти поданої заяви заперечив, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заяви.

Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, надав оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до заяви про відстрочку виконання рішення суду для огляду судом, просить суд задоволити заяву та відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 на шість місяців.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено повністю, вирішено виселити (зобов'язати звільнити) Фізичну особу-підприємця Федаш Надію Василівну з нежитлових приміщень під індексом 5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7,1 м.кв. та стягнути з Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 1600,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018р. касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №914/1695/17 та залишено в силі рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2017 у справі №914/1695/17.

11.06.2018р. Господарським судом Львівської області видано Накази про примусове виконання пунктів 2 та 3 резолютивної частини вищевказаного Рішення.

Подану Заяву про відстрочку виконання рішення суду Відповідач (Заявник, Боржник) обґрунтовує тим, що основним видом підприємницької діяльності ФОП Федаш Н.В. є роздрібна торгівля продуктами харчування та напоями безакцизної групи, яку Заявник здійснювала в орендованому за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 10.06.2014р. №Ш-9043-14 приміщенні.

Також, Заявник зазначає, що станом на момент подання заяви їй виповнилось 78 років, вона є пенсіонером, учасником війни та страждає від важких захворювань. Також від важкого захворювання страждає зять Заявника ОСОБА_4

Як зазначає Заявник, у неї відсутня змога швидко звільнити орендоване за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 10.06.2014р. №Ш-9043-14 приміщення, оскільки дохід від підприємницької діяльності та пенсія Заявника спрямовуються на лікування Заявника та ОСОБА_4, а в приміщенні наявне обладнання, меблі та інші речі, які належать Заявнику, та товарно-матеріальні цінності, залучені Заявником від інших контрагентів під реалізацію. У випадку звільнення приміщення ці речі необхідно повертати постачальникам, а особисті речі Заявника перевозити в інше, спеціально обладнане місце, за яке також слід сплачувати кошти.

Окрім того, в спростування доводів про порушення матеріальних інтересів Позивача, як органу, уповноваженого на виконання функцій власника приміщень Заявник зазначає, що ним в добровільному порядку сплачується на користь Позивача неустойка за бездоговірне користування приміщенням в розмірі подвійної орендної плати в порядку статті 785 ЦК України, що виключає зумовлені відсутністю Договору оренди приміщень матеріальні втрати Позивача.

Так, Боржником в підтвердження викладених в заяві доводів до заяви долучено копію Виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 09.10.2015р. №23766; Картки додаток №4; Висновку Львівського обласного клінічного діагностичного центру від 08.10.2015р.; Медичної карти амбулаторного хворого від 25.04.2018р.; Витягів з історії хвороби №709 та №1283; Квитанцій від 17.04.2018р. №0.0.1012223639.1 на суму 40,00 грн. та від 26.04.2018р. №0.0.1021638157.1 на суму 256,56 грн. про сплату неустойки.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини четвертої вказаної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, і аналогічна позиція стосовно розстрочення виконання рішення суду викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. у справі №925/1408/13, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Відповідача, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що за відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність заходів Боржника, спрямованих на повне або часткове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у даній справі, недоведеність Заявником (Боржником) належними та допустимими доказами у справі факту неможливості виконання рішення суду, а також можливості надходження грошових коштів Боржнику, беручи до уваги здійснену судом оцінку поданих доказів, надані представниками Учасників справи в судовому засіданні усні пояснення по суті поданої заяви, беручи до уваги матеріальні інтереси Сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини Боржника, та наявність інфляційних процесів в державі, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав до задоволення заяви та необхідність відхилення заяви Боржника про відстрочку виконання рішення суду у справі.

При цьому суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що наведеним не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 13, 14, 15, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Федаш Надії Василівни від 02.05.2018р. б/н (вх. №1165/18 від 02.05.2018р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2017р. у справі №914/1695/17 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 05.07.2018р.

Суддя Фартушок Т. Б.