Рішення № 75108533, 05.07.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.2018р. Справа №905/462/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального

господарства”, с.Новгородське, Донецька область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і

Ко", м.Маріуполь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Новгородської селищної ради, с.Новгородське

про визнання фактичної кількості відпущеної енергії та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-дир.

від відповідача: ОСОБА_3 - по дов.

від третьої особи: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

В судовому засіданні оголошувалась перерва

з 07.05.2018р. по 29.05.2018р.

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко", м.Маріуполь, про:

- визнання фактичної кількості відпущеної теплової енергії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко", м.Маріуполь Товариству з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське, Донецька області у листопаді 2017р. в кількості 367,296 Гкал.;

- зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" вчинити певні дії, підписати та скріпити печаткою акт прийому-передачі кількості відпущеної теплової енергії відповідно до договору №1954 від 04.08.2015р. про надання послуг з постачання теплової енергії наданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське, Донецька область.

Згідно із ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 19.04.2018р. про уточнення позовних вимог змінив предмет позову по справі. Зокрема, позивачем заявлено про:

- визнання дій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське по нарахуванню оплати за спожиту енергію у листопаді 2017р. незаконними;

- зобов’язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" провести перерахунок за послуги з постачання теплової енергії за листопад 2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське з урахуванням п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність умовам договору наданих відповідачем розрахунків фактично спожитої енергії за листопад 2017р., а саме, неправомірність порядку нарахування та невірність визначеної кінцевої кількості спожитої теплової енергії.

07.05.2018р. від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність нарахування оплати за спожиту теплову енергію за листопад 2017р. згідно акту постачання теплової енергії за листопад 2017р. у кількості 415,71 Гкал, оскільки зазначений розрахунок ґрунтується на планових заявках позивача. Крім того, відповідач заперечив проти задоволення заяви позивача щодо зміни предмету позову, посилаючись на не сплату судового збору у повному розмірі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

За приписом ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

04.08.2015р. між позивачем, відповідачем та Новгородською селищною радою був підписаний договір №1954 про надання послуг з постачання теплової енергії, згідно з умовами якого теплогенеруюча організація (відповідач) зобов‘язався надавати теплозабезпечуючій організації (позивачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а саме: постачати теплову енергію на період дії цього договору (за виключенням нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія у точці розмежування балансової належності теплових мереж, відповідно до встановлених норм, а споживач зобов‘язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Суб’єкт відносин у сфері теплозабезпечення (Новгородська селищна рада) зобов’язується регулювати діяльність відносин у сфері теплозабезпечення в рамках діючого законодавства.

Тариф на виробництво теплової енергії є складовою частиною, що затверджений органом місцевого самоврядування та перераховується на вартість Гкал. Тариф на виробництво теплової енергії динамічний, при зміні цін на вихідні енергоносії виконавець змінює ціну відповідно чинного законодавства (п.2.2 договору).

Згідно п.2.4 договору при необхідності збільшення або зменшення місячного об’єму теплової енергії споживач погоджує з виконавцем коригування до 15 числа поточного місяця. Плановий річний об’єм споживання теплової енергії споживачем встановлюється на підставі заявки, що надається споживачем. У разі відсутності об’єму споживання теплова енергія споживачу не надається.

Відповідно до п.2.5 договору місячний об’єм споживання споживачем теплової енергії визначається на підставі показань вузла обліку, розміщеного у споживача, відповідно до затвердженого графіку і діючого температурного режиму.

За умовами п.2.6 споживач зобов’язаний кожний день на час встановлений для зняття показів добового споживання газу, передавати показання свого вузла обліку на електронну адресу, а за відсутності електронного зв’язку – за тел. №23-2 або №202-73-47. При не переданні показань сторони приймають показання вузла обліку, як встановлено у теплосиловому цеху виконавця, які є обов’язковими для обох сторін.

Договір №1954 від 04.08.2015р. з боку позивача підписаний з протоколом розбіжностей до п.2.4, п.2.5, п.3.4, п.3.5, п3.7, п.3.8, доповнення п.п.5 п.4.3, п.4.5.

Вказаний протокол розбіжностей від 28.08.2015р. підписаний сторонами з протоколом погодження розбіжностей.

Протокол погодження розбіжностей від 03.09.2015р. до договору №1954 від 04.08.2015р. підписаний позивачем з приміткою про залишення не погодженими п.2.5, п.3.4, п.3.8, п.п.5 п.4.3 договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.2016р. по справі №905/2774/15 врегульовано розбіжності до договору №1954 від 04.08.2015р. про надання послуг з постачання теплової енергії, що виникли між позивачем та відповідачем й були викладені у протоколі розбіжностей від 28.08.2015р.

Зокрема, згідно вказаного рішення викладено пункт 2.5 договору №1954 від 04.08.2015р. в наступній редакції: “...Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплогенеруючої організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплогенеруючої організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді…”.

Крім того, вищезазначеним рішенням частково задоволені позовні вимоги та викладено пункт 3.4 договору №1954 від 04.08.2015р. в редакції: “…Розрахунки за теплову енергію, розрахунки за втрати теплоносія (див. п.п5 п.4.3), здійснюються Теплозабезпечуючою організацією у поточному місяці, після виставленого рахунку, протягом 10 (десяти) банківських днів. Остаточний розрахунок за фактичну передану теплову енергію та втрати теплоносія здійснюється не пізніше 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії…”.

Пункт 3.8 з проекту договору №1954 від 04.08.2015р. судовим рішенням виключено.

Підпункт 5 пункту 4.3 договору №1954 від 04.08.2015р. викладено також в редакції позивача з урахуванням поправок суду: “…У разі несвоєчасного вживання Споживачем заходів щодо усунення виявлених порушень за п.п.8 п.4.2, що призвело до витоку теплоносія, більшого, ніж нормативні втрати теплоносія, скласти трьохсторонній акт про втрати теплоносія із системи опалення, згідно з показаннями вузла відповідно до п.2.5 цього договору, та внести вартість понесених затрат в рахунок для оплати. Нормативні втрати розраховуються відповідно до діючих норм та правил…”.

Згідно п.10.1 договору №1954 від 04.08.2015р. після підписання цього договору всі попередні переговори за ним втрачають силу. Будь-які зміни та доповнення до нього вважаються чинними у тому разу, якщо здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими на то особами.

Додатковою угодою №1 від 08.11.2016р. продовжено дію договору №1954 від 04.08.2015р. до 31.12.2017р.

Додатковою угодою №3 від 16.10.2017р. до договору №1954 від 04.08.2015р. сторонами продовжено термін дії договору до 01.04.2018р. та погоджено плановий об’єм Гкал на 2017/2018р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, актом обстеження від 02.01.2017р. було зафіксовано невідповідність показників комерційного вузла обліку теплової енергії (неправильність роботи приладу).

У зв’язку з цим, позивачем направлено на адресу відповідача листи від 03.01.2017р. №760 та №762 від 06.01.2017р. з повідомленням про встановлення відхилення розходу та витоку теплоносія з системи теплоцентралізованого постачання.

Згідно акту обстеження вузла обліку газу від 16.01.2017р. у присутності ПАТ “Донецькоблгаз”, позивача та відповідача, прилад теплового обліку СВТУ-11Т №2890 розпломбований, знята пломба №06949199, №00644 п/с 16585.

Як вказує позивач у позові, згідно умов п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р. у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного вузла обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах відповідача, середньомісячної температури зовнішнього повітря на кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно листа від 31.10.2017р. №504 позивачем було повідомлено відповідача, що плановий розрахунковий об’єм теплової енергії для опалення мікрорайону «Фенольна охорона», Новгородської селищної ради та ЗОШ №17 та УДЗ №14 на листопад 2017р. становить 418,12 Гкал.

Згідно п.п.2 п.4.2 договору позивач зобов'язаний щомісячно (до 5 числа поточного місяця) підписувати акти приймання-передачі кількості відпущеної теплової енергії за попередній місяць, згідно з показаннями вузла /вузлів обліку відповідно до п.2.5 договору.

На виконання умов договору позивачем направлено на адресу відповідача 01.12.2017р. акт приймання-передачі кількості відпущеної теплової енергії за листопад 2017р., за змістом якого, відповідачем було відпущено, а позивачем використано загальну кількість теплової енергії 367,296 Гкал (населення 248,139 Гкал, бюджетні установи та організації 84,213 Гкал, інші споживачі 14,413 Гкал, соцкультсфера “Інкор і Ко” 9,101 Гкал, бюджет сільська рада 11,430Гкал.), перерахунок на невідповідність температури зовнішнього повітря до нормативних показників – 50,824 Гкал.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовився від підписання даного акту, а представив власний екземпляр акту від 01.12.2017р., згідно якого: загальна кількість відпущеної теплової енергії складає 415,71 Гкал (населення 296,553 Гкал, бюджетні установи та організації 95,643 Гкал, інші споживачі 14,413 Гкал, соцкультсфера “Інкор і Ко” 9,101 Гкал,), втрати теплоносія 420,1м3, подача води 10797,1м3, повернення води 10377,1 м3, нормативні втрати в листопаді 180м3, фактичні втрати в листопаді 240м3.

Позивач не погодившись з наданим відповідачем розрахунком, звернувся до суду з позовом про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.04.2018р.):

- визнання дій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське по нарахуванню оплати за спожиту енергію у листопаді 2017р. незаконними;

- зобов’язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" провести перерахунок за послуги з постачання теплової енергії за листопад 2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське з урахуванням п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 23.04.2018р. №635-18.

Зокрема, як вказує відповідач, розрахунок спожитої енергії за листопад 2017р., представлений відповідачем, ґрунтується на планових заявках позивача та згідно показань лічильника встановленого в тепловому цеху ТОВ «Інкор і КО». При цьому, за твердженням відповідача, здійснення розрахунку за послуги з постачання теплової енергії за листопад 2017р. з урахуванням п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р. не вбачається можливим у зв’язку з тим, що лічильник позивача є несправним.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п.3.3 договору №1954 від 04.08.2015р. сторонами було узгоджено, що розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (з урахуванням особливостей, наведених у п.2.5), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з тарифами вказаними в п.2.2 договору.

За змістом ст.1 Закону України "Про теплопостачання" прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії.

Згідно Правил користування тепловою енергією, що затверджені Кабінетом Міністрів України від 03.10.2007р. за №1198, вузлом обліку є комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання.

За змістом п.п.17-20 Правил для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію. Прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

При цьому, у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Так, у п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р. сторонами також було узгоджено порядок обліку теплової енергії у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку - відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплогенеруючої організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Таким чином, як за нормами Правил, так й за умовами п.2.5 укладеного між сторонами договору визначено певний порядок обліку спожитої теплової енергії у випадку, зокрема, відсутності та неправильної роботи приладу комерційного обліку.

Як наслідок, враховуючи те, що актом обстеження від 02.01.2017р. було зафіксовано невідповідність показників комерційного вузла обліку теплової енергії (неправильність роботи приладу), вказане зумовлює обов’язок сторін проводити розрахунки спожитої теплової енергії в порядку п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р., тобто з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплогенеруючої організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому період.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно Правил користування тепловою енергією, що затверджені Кабінетом Міністрів України від 03.10.2007р. за №1198 споживач має право отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів, порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.36 Правил теплопостачальна організація надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п.3 п.4.4 договору №1954 від 04.08.2015р. встановлений обов’язок відповідача виписувати та передавати позивачу акти прийому-передачі об’єму теплової енергії за звітний період. Оформлення актів прийому-передачі кількості відпущеної теплової енергії здійснюється протягом 2 днів після місяця поставки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, розрахунок спожитої енергії за листопад 2017р., представлений відповідачем, в порушення умов договору здійснений не в порядку п.2.5. договору №1954 від 04.08.2015р., а згідно планових заявок позивача з урахуванням показань лічильника, встановленого в тепловому цеху ТОВ «НВО Інкор і КО».

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

При цьому, порушення права пов’язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За висновками суду, здійснення відповідачем нарахування оплати за спожиту у листопаді 2017р. теплову енергію згідно планових заявок позивача не відповідає умовам укладеного між сторонами договору, внаслідок чого позов в частині вимог про визнання дій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" по нарахуванню ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське оплати за спожиту енергію у листопаді 2017р. згідно акту від 01.12.2017р. незаконними підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, зокрема, на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

За змістом п.24 Правил у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо невірного нарахування відповідачем вартості спожитої у листопаді 2017р. теплової енергії виходячи з планових заявок позивача, приймаючи до уваги обов’язок сторін проводити розрахунки спожитої теплової енергії в порядку п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р., тобто з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплогенеруючої організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому період, позовні вимоги в частині зобов’язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" провести перерахунок за послуги з постачання теплової енергії за листопад 2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське з урахуванням п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р. також підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

У відзиві на позов відповідачем заявлено про стягнення з позивача суми судових витрат за зловживання процесуальними правами у розмірі 1900,00 грн. за кожне судове засідання, на якому був присутній відповідача.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення. Так, за висновками суду, приймаючи до уваги результати розгляду справи, відсутнє зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Крім цього, відповідачем жодним чином не підтверджено понесення судових витрат в сумі 1900,00 грн., пов’язаних з розглядом даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 236-241, Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське, Донецька область до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко", м.Маріуполь задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" по нарахуванню оплати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське за спожиту енергію у листопаді 2017р. згідно акту від 01.12.2017р.

Зобов’язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" провести перерахунок за послуги з постачання теплової енергії у листопаді 2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства”, с.Новгородське з урахуванням п.2.5 договору №1954 від 04.08.2015р.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" (87524 Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, 116А, кім.184, ЄДРПОУ 31297266) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства” (85297 Донецька область, м.Торецьк, смт.Новгородське, вул.Квіткова, 1, ЄДРПОУ 31459617) судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 05.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.07.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина