Ухвала суду № 75107541, 04.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2-ар/754/23/18

Справа № 754/14153/17

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді -Скрипки О.І.

при секретарі - Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву позивача ОСОБА_1 про роз»яснення постанови суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про роз»яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії.

Просить роз»яснити постанову посилаючись на те, що, як повідомив відповідач, виплата пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.03.2018 року буде проводитись у розмірі відсотків різниці між місячним розміром підвищення пенсії, тобто частково кожного місяця до повного погашення суми виплат.

Просив роз»яснити таким чином: Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.03.2018 року року повинна проводитись в повному обсязі, одноразовою виплатою (як борг за минулий час) чи частинами до повного погашення суми боргу за рішенням суду.

Сторони в судове засідання не з»явились, повідомлялись належним чином, що відповідає положенням ч. 3 ст. 254 КАС України, згідно якої суд розглядає заяву про роз»яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз»яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду питання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Києва від 30.01.2018 року визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 22869069) провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №46334 від 25.05.2017 року, виданої Головним управлінням МВС України в м. Києві.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 22869069) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз»яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз»яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз»яснення судового рішення.

Роз»яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також роз»яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз»яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз»ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.

Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2018 року є чітким за змістом та зрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, хто буде здійснювати її виконання, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Заявник фактично просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз»яснення постанови.

Керуючись ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз»яснення постанови суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: