Постанова № 7510716, 16.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

16 грудня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 11/589/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В.,

при секретарі Красоті А.О.

за участю представників :

позивача: Русинова Т.Ю., довіреність № 04 від 02.01.2009р.;

відповідача: Вовк Д.В., довіреність від 09.01.2009р.;

прокуратури: Овчар Т.В., посвідчення № 223;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області

від 12.01.2009р.

у справі № 11/589/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод

«Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», м. Запоріжжя

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

за участю Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Відкритим акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000030801/0 від 18.01.2008р., № 0000030801/1 від 27.03.2008р., № 0000030801/2 від 28.05.2008р., № 0000030801/3 від 06.08.2008р., якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 645437,00 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 322718,50 грн.; скасування податкових повідомлень-рішень № 0000020801/0 від 18.01.2008р., № 0000020801/1 від 27.03.2008р., № 0000020801/2 від 28.05.2008р., № 0000020801/3 від 06.08.2008р., якими позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 360616,50 грн., у т.ч. 240411,00 грн. основного платежу та 120205,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р. ( із урахуванням ухвали про виправлення описки щодо дати постанови, том. № 5, а.с. 78) у справі № 11/589/08-АП адміністративний позов задоволений повністю. Скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000030801/0 від 18.01.2008р., № 0000030801/1 від 27.03.2008р., № 0000030801/2 від 28.05.2008р., № 0000030801/3 від 06.08.2008р., № 0000020801/0 від 18.01.2008р., № 0000020801/1 від 27.03.2008р., № 0000020801/2 від 28.05.2008р., № 0000020801/3 від 06.08.2008р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки природний газ, що придбавався позивачем за договорами, укладеними з ТОВ «Енергохолдинг», призначався для використання в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, у позивача не було підстав для не включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні такого газу, підтверджених виписаними у встановленому законодавством порядку податковими накладними. На момент здійснення операцій з поставки природного газу ТОВ «Енергохолдинг» було платником ПДВ, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру. На виконання договорів, укладених з ТОВ «Енергохолдинг», позивачем отримані податкові накладні, складені у відповідності до правил ведення бухгалтерського та податкового обліку, а отже позивач не порушив вимог законодавства при включенні до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в складі ціни товару. Факт визнання в подальшому установчих документів ТОВ «Енергохолдинг» недійсними не тягне за собою змін бази оподаткування та обовязку позивача коригувати раніше заявлені показники податкових зобовязань, оскільки це не передбачено податковим законодавством.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р. у справі № 11/589/08-АП та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що при прийнятті постанови судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття помилкового судового рішення. Зазначає зокрема, що оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Енергохолдинг» визнано недійсним з 29.09.2003р., то з цього часу товариство не існує, як платник ПДВ. Податкові накладні, виписані ним після цієї дати, вважаються виписаними з порушенням вимог чинного законодавства. А саме, вони вважаються виписаними особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ і відповідно не дають позивачу права на формування податкового кредиту.

ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами. Зазначає зокрема, що визнання недійсним статуту контрагента та свідоцтва про реєстрацію платника податку з моменту внесення в реєстр платників ПДВ не можуть бути підставою для висновку контролюючого органу про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції. Визнання рішенням суду недійсними установчих документів ТОВ «Енергохолдинг» відбулось у 2007р., тобто вже після здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді. Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не позбавляють правового значення виданих за господарськими операціями податкових накладних. Сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду без змін.

В судових засіданнях представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї. Прокурор підтримав правову позицію податкового органу.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 778 від 21.10.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя)

Технічне фіксування судового процесу 16.12.2009р. здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 16.12.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з питання правових відносин з ТОВ «Енергохолдинг» за період: вересень грудень 2003р. та 2004 2006 рр. За результатами перевірки складений акт від 10.01.2008р. № 19/08-01/00186536.

В ході перевірки було встановлено, що ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Енергохолдинг» за період: з листопада 2003р. по січень 2005р. згідно договору «01-12-03/1216Д/03 від 20.11.2003р. та договору № 02-10-04/06291004734 від 28.09.2004р.

Перевіркою встановлено, що правові відносини між ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та ТОВ «Енергохолдинг» здійснено у грудні 2003р., у 2004р. та у 2005р. і їх результати відображено в податковому обліку з ПДВ.

Перевіркою правильності визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено завищення бюджетного відшкодування за перевіряємий період у розмірі 3278430,04 грн. та занижено податок на додану вартість за лютий 2004р., травень 2005р. у розмірі 1001219,79 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» завищено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання природного газу у ТОВ «Енергохолдинг» у розмірі 4279649,83 грн.

В ході перевірки встановлено, що на виконання умов вищевказаних угод ТОВ-м «Енергохолдинг» поставлено природний газ, про що виписані податкові накладні. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображені у книгах придбання за відповідні періоди. Фактичне відвантаження природного газу підтверджується актами прийому-передачі. Розрахунки між ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та ТОВ «Енергохолдинг» проводились у безготівковій формі.

Разом по операціям з ТОВ «Енергохолдинг» позивачем включено ПДВ до складу податкового кредиту на суму 4279649,83 грн.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007р. (за позовом ОСОБА_8 до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції, Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання недійсними установчих документів та реєстраційні документи ТОВ «Енергохолдинг») визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», а саме: Статут у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників, з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003р.; запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, тієї ж дати його державної реєстрації; реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво № 02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003р.; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003р. Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», що в місті Камені-Каширському по вулиці Воля, 2а.

З посиланням на те, що право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку, відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», при здійсненні господарських операцій з придбання природного газу у ТОВ «Енергохолдинг», ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» завищено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 4279649,83 грн., що призвело до завищення сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету у розмірі 3278430,04 грн. та занижено податок на додану вартість у розмірі 1001219,79 грн. Задекларовані суми відшкодовані підприємству в повному обсязі.

На підставі акта перевірки від 10.01.2008р. № 19/08-01/00186536, а також за наслідками апеляційного узгодження сум податкових зобовязань, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000030801/0 від 18.01.2008р., № 0000030801/1 від 27.03.2008р., № 0000030801/2 від 28.05.2008р., № 0000030801/3 від 06.08.2008р., якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 645437,00 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 322718,50 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0000020801/0 від 18.01.2008р., № 0000020801/1 від 27.03.2008р., № 0000020801/2 від 28.05.2008р., № 0000020801/3 від 06.08.2008р., якими позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 360616,50 грн., у т.ч. 240411,00 грн. основного платежу та 120205,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, і вважає їх такими, що суперечать дійсності і нормам чинного законодавства в сфері оподаткування. Зазначає, що природний газ, який придбавався позивачем за договорами, укладеними з ТОВ «Енергохолдинг», призначався для використання в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, а отже, у позивача не було підстав для не включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні такого газу, підтверджених виписаними у встановленому законодавством порядку податковими накладними. На дату проведення господарських операцій в податковому обліку позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, отримані від ТОВ «Енергохолдинг» та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами. На момент здійснення операцій з поставки природного газу, ТОВ «Енергохолдинг» було платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Факт визнання в подальшому установчих документів ТОВ «Енергохолдинг» недійсними не тягне за собою змін бази оподаткування та обовязку позивача коригувати раніше заявлені показники податкових зобовязань, оскільки це не передбачено законодавством про оподаткування.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції за станом на вересень грудень 2003, 2004р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно редакції цієї норми, починаючи з березня 2005р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції за станом на вересень грудень 2003, 2004р., не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Згідно редакції цієї норми, починаючи з березня 2005р., не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Нормою п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 17.04.2007р. Камінь-Каширським районним судом Волинської області у справі № 2-а-22/2007р. (за позовом ОСОБА_8 до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції, Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання недійсними установчих документів та реєстраційні документи ТОВ «Енергохолдинг») була прийнята постанова, якою вказані позовні вимоги задоволені. Визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», а саме: Статут у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників, з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003р.; запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, тієї ж дати його державної реєстрації; реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво № 02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003р.; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003р. Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», що в місті Камені-Каширському по вулиці Воля, 2а.

Під час розгляду справи № 2-а-22/2007р. Камінь-Каширським районним судом Волинської області було встановлено, що ОСОБА_8, як засновник та керівник ТОВ «Енергохолдинг», не мав на меті здійснювати господарську діяльність, статутний фонд товариства не формував, здійснював його реєстрацію з метою отримання винагороди. Отже, ТОВ «Енергохолдинг» було створено в порушення вимог ст.ст. 80, 87 ЦК України, що за правилами п.2 ч.1 ст.110 ЦК України є підставою для його ліквідації.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2007р. вищевказана постанова суду Камінь-Каширського районного суду Волинської області скасована та прийнята нова постанова, якою позов ОСОБА_8 задоволений частково, а саме: Визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», а саме статут, у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати набрання постановою законної сили; запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути з дати набрання постановою суду законної сили; реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599 з дати набрання постановою законної сили; реєстрацію товариства як платника податків з дати набрання постановою суду законної сили. Припинено юридичну особу - ТОВ «Енергохолдинг», що в місті Камені-Каширському по вулиці Волі, 2а. В решті позовних вимог відмовлено.

Під час розгляду названої справи Львівський апеляційний адміністративний суд погодився з доводами суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не мав на меті здійснювати господарську діяльність, статутний фонд товариства не формував, здійснював його реєстрацію з метою отримання винагороди . Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що відповідно до постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008р. звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, на підставі Закону України від 19.04.2007р. «Про амністію». Із змісту вказаної постанови також слідує, що господарську діяльність від ТОВ «Енергохолдинг» здійснювали невстановлені слідством особи .

Вказані факти є звільненими від доказування у справі № 11/589/08-АП в силу ч.4 ст. 72 КАС України .

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 «Порядку заповнення податкової накладної» передбачено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_8 не здійснював господарську діяльність ТОВ «Енергохолдинг», а отже і не здійснював від імені товариства продаж будь-яких товарів, у т.ч. і позивачу . Господарську від імені ТОВ «Енергохолдинг» здійснювали невстановлені особи. З цього слід зробити висновок про те, що податкові накладні, на підставі яких позивач відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту, підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених правом складати податкові накладні . Тобто, податкові накладні виписані особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, і відповідно не дають позивачу право на формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 5 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Вищевказані обставини свідчать про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, є недійсними в силу закону , оскільки були виписані особою, що не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 4279649,83 грн., що є підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 645437,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 322718,50 грн., а також визначення суми податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 360616,50 грн. за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч ст.71 КАС України позивачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В той же час відповідачем доведена правомірність спірних рішень.

Вищенаведених обставин справи судом першої інстанції належним чином зясовано не було, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи. Позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р. у справі № 11/589/08-АП скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23.12.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко