Рішення № 75106600, 21.05.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

20300, м. Умань Черкаської області,

вул. Садова, 5, тел. 8 (04744) 3-57-77, факс 3-73-70

e-mail: inbox@um.ck.court.gov.ua

Справа №705/5376/17

2/705/923/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

секретаря судового засідання Остропольської О.В.

адвоката Мельника О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Уманської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСББ № 1 м. Умань Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Умані Черкаської області в віці 88 років помер її рідний дядько ОСОБА_3. Після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається з рухомого та нерухомого майна.

Спадкоємцем за заповітом після смерті дядька залишилася вона одна, інших спадкоємців немає. У встановлений законом строк вона спадщину прийняла, подала заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. На частину спадкового майна отримати свідоцтво про право на спадщину можливість має, а на певну частину відмовляють у видачі свідоцтва через відсутність документів.

Так, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на кооперативну квартиру АДРЕСА_1, яка належить покійному дядькові вона позбавлена можливості через відсутність правовстановлюючого документу. На цей час, у зв'язку зі смертю дядька, отримати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру неможливо, тому вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_2, спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно - кооперативну квартиру АДРЕСА_2, належну ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач ОСОБА_2 та її представник Мельник О.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги та факти, викладені у позові підтримали та просять суд позов задоволити, оскільки іншого шляху, крім судового, щодо реалізації прав позивача, на цей час не існує.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом достовірно встановлено про те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7). Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: кооперативна квартира АДРЕСА_2.

Спадкодавець за життя склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось та на що він за законом буде мати право заповідав ОСОБА_2 (а.с.6).

При зверненні ОСОБА_2 до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру (а.с.11).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування.

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, доведено відсутність в них можливості в нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яку ратифіковано Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб.

На підставі ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 280, 282 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1222, 1223, 1233, 1234, 1268, 1269 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно: кооперативну квартиру АДРЕСА_2, належну ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Черкаської області безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: А. Б. Коваль