Ухвала суду № 75106132, 04.07.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа № 712/10331/16-ц

Провадження №2-с/712/21/18

04 липня 2018 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 року Соснівським районним судом м.Черкаси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 12573,96 грн., з яких 12384,37 грн. - сума основної заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, 137,46 грн. - інфляційні збитки, 52,13 грн. - 3% річних за період з 01.08.2013 р. по 01.08.2016р., а також стягнуто судовий збір в розмірі 689 грн.

02.07.2018 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу від 29.09.2016р., в якій боржник зазначив, що вказаний судовий наказ він отримав лише 14.06.2018р., про що був зроблений відповідний запис у цивільній справі № 712/1033/16-ц.

Вважає вимоги про стягнення з нього грошових коштів в сумі 12573,96 грн. за надані житлово-комунальні послуги необгрунтованими з тих підстав, що у наданому до суду стягувачем розрахунку заборгованості за теплову енергію у графі нарахована у періоді - вказана сума всього - 25835,77 грн., дану суму необхідно розбити на 2 періоди, а саме: з серпня 2013р. по серпень 2016р. - нарахована сума до оплати 15399,66 грн.; до серпня 2013р. - сума у розмірі 10436,14 грн. У графі оплачено боржником - стягувач вказав суму 13451,40 грн., дана сума є недостовірною, так як боржником сплачено кошти за житлово-комунальні послуги у період з серпня 2013р. по серпень 2016р. на загальну суму 14743,92 грн., що підтверджується доданими до заяви квитанціями. Щодо суми заборгованості у розмірі 10436,14 грн., то вона є такою, що нарахована до серпня 2013р., таким чином стягувач подав до суду суму заборгованості, у якої сплив строк позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 170 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що копію судового наказу по цій справі ОСОБА_1 отримав 14.06.2018р. під час ознайомлення з матеріалами справи №712/10331/16-ц за заявою КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" заборгованості в сумі 12573,96 грн., що підтверджується заявою від 08.06.2018р.

Суд враховує, що ОСОБА_1 в заяві про скасування судового наказу посилається на обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті (сплата заборгованості за спожиту теплову енергію).

Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав субєктів цивільних правовідносин, в тому числі права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обовязкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_3 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Враховуючи сталу практику ЄСПЛ, зазначені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку про те, що в даному випадку слід поновити строк заявнику для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки із змісту заяви вбачається необхідність перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин та виправлення можливої судової помилки.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій розяснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Згідно із копією судового наказу Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 вересня 2016 року по цивільній справі № 712/10331/16-ц, стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн.2699317059, прож.кв.376 по вул.30р. Перемоги,42 м.Черкаси на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго", що розташоване: вул.Дашковича,62 в м.Черкаси, індекс 18001, р/р НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" МФО 320478, код 02082522 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 12573,96 грн. та судові витрати в сумі 689,00 грн.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу у зв"язку з тим, що у наданому до суду стягувачем розрахунку заборгованості за теплову енергію у графі нарахована у періоді - вказана сума всього - 25835,77 грн., дану суму необхідно розбити на 2 періоди, а саме: з серпня 2013р. по серпень 2016р. - нарахована сума до оплати 15399,66 грн.; до серпня 2013р. - сума у розмірі 10436,14 грн. У графі оплачено боржником - стягувач вказав суму 13451,40 грн., дана сума є недостовірною, так як боржником сплачено кошти за житлово-комунальні послуги у період з серпня 2013р. по серпень 2016р. на загальну суму 14743,92 грн., що підтверджується доданими до заяви квитанціями. Щодо суми заборгованості у розмірі 10436,14 грн., то вона є такою, що нарахована до серпня 2013р., таким чином стягувач подав до суду суму заборгованості, у якої сплив строк позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України, а тому КПТМ "Черкаситеплокомуненрго" не має права стягувати з ОСОБА_1 заборгованість за період до серпня 2013р., виходячи з положень про загальну позовну давність відповдно до ст.257 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що існують підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки між сторонами виник цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Соснівським районним судом м.Черкаси від 29 вересня 2016 року по справі №712/10331/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 12573,96 грн. за період з 01.08.2013 р. по 01.08.2016р., та судового збору в розмірі 689 грн.

Роз"яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М.Марцішевська