Ухвала суду № 75105908, 02.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/9732/18 Головуючий 1-ї інстанції: Божко В.В.

Провадження №11-сс/790/1031/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Ілюхіною К.А.,

за участю прокурора - Черната В.А.,

захисника - адвоката Самойлова Є.Ю.,

в режимі відеоконференції

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката Самойлова Є.Ю. на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Черната В.А. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 серпня 2018 року, з заставою у розмірі 140 960 гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат Самойлов Є.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби. Апелянт вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги вважає необґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні прокурора. Слідчим суддею не достатньо ретельно проаналізована можливість застосування інших запобіжних заходів.

Вислухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.16, 17).

19 червня 2018 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2 (а.с.72-77).

19 червня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.78-89).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання прокурора, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

2.наявність реального ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи захисника Самойлова Є.Ю. щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є неспроможними.

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Остаточна кваліфікація дій та доведеність його вини у вчиненні правопорушення, що йому інкримінується, підлягають з*ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи фактичні обставини інкримінованого правопорушення, яке пов*язане з перебуванням підозрюваного на певній посаді, його тяжкість та категорію можливих доказів у кримінальному провадженні, судова колегія погоджується з висновками слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у військовій сфері, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі необхідність боротьби з корупцію, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів на даній стадії досудового розслідування є неможливим.

Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону:

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. За правилами ст.12 КК України зазначений злочин відноситься до категорії тяжких.

Пункт 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачає, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Тошева проти Болгарії») зазначено, що розмір застави має бути належним чином мотивований у рішенні суду, який її встановлює, а також має бути враховане матеріальне становище підозрюваного (обвинуваченого) та його платоспроможність.

Виходячи із викладеного щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, встановлених ризиків, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 140 960 гривень, як-то визначив слідчий суддя, є необґрунтованою. Підозрюваний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та місце служби, де характеризується виключно позитивно, неодноразово нагороджувався грамотами та подяками, одружений, має міцні соціальні зв'язки, утримує дружину, яка не працює та двох дітей, які мають ряд хронічних захворювань. Суд апеляційної інстанції вважає, що застава у розмірі 140 960 гривень є завідомо непомірною для підозрюваного та його сім'ї, що свідомо унеможливлює її внесення. Визначення такого розміру застави суперечить вимогам як національного, так і міжнародного законодавства.

Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 88 100 гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2018 року скасувати в частині визначеної суми застави. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката Самойлова Є.Ю. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 червня 2018 року про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначеної суми застави, застосувавши заставу в розмірі 88 100 грн.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді