Рішення № 75105870, 04.07.2018, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/590/18

Номер провадження2/701/322/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Іваньківської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області померла ОСОБА_2, з якою на момент смерті ніхто не був зареєстрований, в тому числі неповнолітні та малолітні діти, коло спадкоємців за законом сільській раді невідоме.

Заповіт від імені гр. ОСОБА_2 виконавчим комітетом Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.

Згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 05.10.2017 року у справі № 701/885/17-ц встановлено факт, що ОСОБА_1, дійсно проживала постійно однією сім’єю з березня 2000 року до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис про смерть №17 від 06.10.2005р.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 05.10.2017 року у справі №701/885/17-ц встановлено факт, що ОСОБА_1, дійсно проживала постійно однією сім’єю з березня 2000 року до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області.

З метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець четвертої черги за законом, позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва на право на спадщину на земельну частку (пай) площею 2,76 умовних кадастрових гектара, що розташована в адміністративних межах Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 046166 від 20.08.1996 року.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 22.06.2017 №426/108-17 повідомлено, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності на ім’я ОСОБА_3 зареєстровано за № 140 згідно рішення Маньківської районної державної адміністрації від 30.07.1996 за № 246 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,76 умовних кадастрових гектара в адміністративних межах Березівської сільської ради від 20.08.1996 року серія ЧР № 046166.

Також надано копії аркушів Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, які підтверджують викладене.

В процесі розгляду справи №701/885/17-ц після отримання актового запису про смерть було уточнено прізвище спадкодавця ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, саме у зв’язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року було зумовлено звернення до суду за встановленням юридичного факту. При цьому саме у зв’язку з оформленням права на земельну частку (пай) на підставі належного спадкодавцеві сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 046166 від 20.08.1996 року, виданого на ім’я ОСОБА_3.

У зв’язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа, здійснено публікацію про втрату державного акта в газеті «Маньківські новини» №26 (9323) від 30.06.2017 року.

Постановою від 17.04.2018 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року.

Даною постановою позивача повідомлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_1 не зверталася до Маньківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої 4 жовтня 2005 року, а згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2017 року, вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Разом з тим, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - земельну частку (пай), належну покійній ОСОБА_2, оскільки спадкоємцем-позивачем не було пред’явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач до суду не з’явився, але в своїй позовній заяві просив справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Іваньківської сільської ради до суду не з’явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 04.10.2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 62 років померла ОСОБА_2, про що 06.10.2005 року складено відповідний актовий запис № 17, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР №305912, виданим повторно 15.11.2017 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Довідка Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 21.03.2018 року №100, надана ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення спадщини, підтверджує, що 4 жовтня 2005 року в селі Березівка Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2, актовий запис №17 від 06.10.2005 року, яка була зареєстрована і постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 по день смерті.

На момент смерті ОСОБА_2 з нею разом ніхто не був зареєстрований, в тому числі неповнолітні та малолітні діти, коло спадкоємців за законом сільській раді невідоме.

Заповіт від імені гр. ОСОБА_2 виконавчим комітетом Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області не посвідчувався.

Згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 05.10.2017 року у справі № 701/885/17-ц встановлено факт, що ОСОБА_1, дійсно проживала постійно однією сім’єю з березня 2000 року до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис про смерть №17 від 06.10.2005р. Цим же рішенням суду встановлено факт, що ОСОБА_1, дійсно проживала постійно однією сім’єю з березня 2000 року до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району, Черкаської області.

З метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець четвертої черги за законом згідно ст. 1264 ЦК України, позивачка звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва на право на спадщину на земельну частку (пай) площею 2,76 умовних кадастрових гектара, що розташована в адміністративних межах Березівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 046166 від 20.08.1996 року.

Наявність спадкового майна підтверджується інформацією, наданою листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі від 22.06.2017 №426/108-17, оригінала правовстановлюючого документа на дане майно немає. цим же листом повідомлено, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності на ім’я ОСОБА_3 зареєстровано за № 140 згідно рішення Маньківської районної державної адміністрації від 30.07.1996 за № 246 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,76 умовних кадастрових гектара в адміністративних межах Березівської сільської ради від 20.08.1996 року серія ЧР № 046166.

Також надано копії аркушів Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, які підтверджують викладене.

Тобто, цим самим підтверджується наявність спадкового майна, та видачу документа спадкодавцеві. Крім того, в процесі розгляду справи №701/885/17-ц після отримання актового запису про смерть було уточнено прізвище спадкодавця ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, саме у зв’язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року було зумовлено звернення до суду за встановленням юридичного факту. При цьому саме у зв’язку з оформленням права на земельну частку (пай) на підставі належного спадкодавцеві сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 046166 від 20.08.1996 року, виданого на ім’я ОСОБА_3. Тобто, при розгляді даної справи цей факт також було перевірено та уточнено прізвище після отримання відомостей відділу реєстрації актів цивільного стану, що прізвище померлої саме ОСОБА_2, і саме після її смерті встановлюється юридичний факт для оформлення спадщини на вищевказане майно, що врешті вказує на належність правовстановлюючого документа спадкодавцеві.

У зв’язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа, здійснено публікацію про втрату державного акта в газеті «Маньківські новини» №26 (9323) від 30.06.2017 року.

Постановою від 17.04.2018 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2, яка померла 4 жовтня 2005 року.

Даною постановою позивача повідомлено, що згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_1 не зверталася до Маньківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої 4 жовтня 2005 року, а згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2017 року, вона вважається такою, що прийняла спадщину (пункт 3 статті 1268 глави 87 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - земельну частку (пай), належну покійній ОСОБА_2, оскільки спадкоємцем-позивачем не було пред’явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

Відповідно до п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем не було пред’явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Разом з тим, нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

З метою отримання інформації про наявність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 отримано інформаційну довідку зі спадкового реєстру.

Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30.05.2018 року № 52095167 підтверджує, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація за вказаними параметрами, тобто спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлої 4 жовтня 2005 року, - не заведена, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у постанові від 17.04.2018 року державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, у довідці Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 21.03.2018 року №100, у Рішенні Маньківського районного суду Черкаської області від 05.10.2017 року у справі № 701/885/17-ц, у Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру від 30.05.2018 року № 52095167, вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 з кола спадкоємців, визначеного законом, є ОСОБА_1 як спадкоємець четвертої черги за законом.

У зв’язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

За ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

За ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз’яснення:

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз’яснення:

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до закону спадщина належить позивачу з часу відкриття спадщини. Як спадкоємець, позивач має право на набуття майна у власність в порядку спадкування, зобов’язана утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте не може цього робити у зв’язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв’язку із смертю спадкодавця та відсутністю можливості оформити свої права на спадщину в нотаріальному порядку, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 322, 328, 376, 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН:НОМЕР_1, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_3), в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2, померлої 4 жовтня 2005 року в селі Березівка, Маньківського району Черкаської області, право власності на земельну частку (пай) площею 2,76 умовних кадастрових гектара, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 046166 від 20.08.1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк