Ухвала суду № 75105863, 21.06.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4371/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Позарецької С.М.,

при секретарі - Семиволос І.М.,

за участі прокурора - Купчин А.Ю.,

представника Черкаської виправної колонії №62 – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_2, 1987р. народження про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, -

в с т а н о в и в :

Від засудженого ОСОБА_2 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. Свої вимоги мотивує тим, що на сьогоднішній день у нього виникла, передбачена законодавством України пільга, яка визначена у ст. 82 КК України та просить замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на більш м’яке.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 подане клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Також, зазначив, що до відбуття покарання йому залишився один рік і він хоче адаптуватися до життя за межами виправної колонії. На даний час має кращу характеристику за минулу. На шлях виправлення став.

В судовому засіданні представник Черкаської виправної колонії (№ 62) ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, оскільки останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів, що він став на шлях виправлення. Його поведінка є нестабільною.

В судовому засіданні прокурор Купчин А.Ю. заперечував проти задоволення вказаного клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, оскільки засуджений ОСОБА_2 не став на шлях виправлення, його поведінка є нестабільною.

Заслухавши пояснення засудженого, представника Черкаської виправної колонії (№ 62) та думку прокурора, дослідивши подане клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, надані матеріали особової справи ОСОБА_4, суд вважає, що у задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити, виходячи з наступного:

в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджений 16 лютого 2007 року вироком Апеляційного суду м. Києва за ч. 4 ст. 187; п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 289; ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2016 року, згідно Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, на підставі ст.72 ч.5 КК України, ОСОБА_2 зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув’язнення з 23 травня 2006 року по 22 травня 2007 рік.

Початок строку: 23 травня 2006 року. Кінець строку: 25 травня 2019 року.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м’яким покаранням.

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м’яким того, що засуджений став на шлях виправлення.

Оскільки, судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання. Зокрема, слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.

Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_2, під час утримання в СІЗО м. Києва характеризувався негативно, мав 04 стягнень, які на даний час погашені. До праці не залучався, заохочень не мав.

В Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 16 червня 2007 року. За час перебування в установі характеризується посередньо. Встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем персоналу установи. Допускав порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, за що мав 17 стягнень, в тому числі 02 рази поміщався до ДІЗО, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує, але належні висновки для себе робить не завжди.

Протягом 2008-2009 років працював робітником деревообробної дільниці виробничої зони установи. З 2010 по червень 2014 року виконував обов’язки днювального відділення. З червня 2014 по січень 2016 рік виконував обов’язки старшого днювального спортивного майданчика установи. З вересня 2016 року по червень 2017 рік виконував обов’язки днювального промислової зони установи. З червня 2017 працевлаштований робітником овочесховища. До виконання своїх обов’язків ставиться сумлінно, за що отримав 18 заохочень. На даний час не працевлаштований.

Крім того, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно, через особисту неорганізованість. Безвідповідально ставиться до виконання робіт з благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні.

Слід зазначити, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.01.2018р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.05.2018р., ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання з-за недоведеності обставин, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З’ясувавши обставини справи, вбачається, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 82 КК України, для заміни йому невідбутої частини покарання більш м’яким. Поведінка засудженого не є стабільною і не свідчить про те, що він став на шлях виправлення, а тому клопотання ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст..ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2, 1987р. народження про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси на протязі семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_5