Рішення № 75105544, 20.06.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5049/17

Провадження № 2/645/560/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді – Шарка О.П

секретаря судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, треті особи – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Житловий кооператив «Імпульс» про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Харківської міської ради, треті особи – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Житловий кооператив «Імпульс» в якому просить суд визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_5, померлої 1 грудня 2016 року, та визначити йому додатковий строк протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення суду для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач у справі є його рідним сином, інвалід ІІ групи за загальним захворюванням. Позивач є сином ОСОБА_5, яка померла 01 грудня 2016 року. Свого батька ОСОБА_6 він не пам’ятає, оскільки останній раз його бачив у 1958 році, його батьки розірвали шлюб, однак, позивачу не відомо коли. ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована в ізольованій квартирі АДРЕСА_1. Дана квартира раніше належала ЖБК «Імпульс», членом якого була мати позивача і отримала цю квартиру згідно ордеру №717 від 01.04.1966 року. Згідно Реєстраційного посвідчення, ОСОБА_5 є власником квартири №57, по вул. Рибалка, 42, у м.Харкові. За життя, в період з 1986 року по 1996 рік ОСОБА_5 запевняла позивача та його сім’ю в тому, що вона зробить заповіт на свого онука – відповідача ОСОБА_7, оскільки останній мав мати житло після досягнення повноліття. Восени 1996 року ОСОБА_5 усно повідомила про те, що вже склала заповіт на зазначену квартиру на користь онука ОСОБА_7, однак, не дала для ознайомлення, оскільки, з її слів, не прийшов час. 01.12.2016 року померла мати позивача, він та його сім’я поховали її за власний рахунок. Відповідач після похорон бабусі повідомив про те, що перед смертю остання склала заповіт на його ім’я, і що він має намір піти до нотконтори після проходження лікування в психіатричній лікарні, де він знаходився на лікуванні. Після смерті матері, позивач прийняв у користування вказану квартиру, сплачував з неї комунальні платежі. 04.07.2017 року після прибирання квартири АДРЕСА_1, в перині випадково знайшли заповіт матері позивача від 02.07.1996 року, відповідно якого ОСОБА_5І, все своє майно вона заповіла своєму сину – позивачу ОСОБА_2, а не своєму онуку ОСОБА_7. В цей же день, 04.07.2017 року, він звернувся до ПН ХМНО ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини, однак, нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки пропущений шестимісячний строк. В цей же день він звернувся до 12ї ХДНК, де йому повідомили, що його син ОСОБА_8 не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі. При таких обставинах, позивач вважає, що він з поважної причини пропустив строк для прийняття спадщини після смерті матері, оскільки взагалі не знав про існування заповіту на його ім’я.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі і прийняття справи до розгляду від 12.12.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, у справі на 26.12.2017 року о 14 год. 10 хв. призначено підготовче судове засідання у справі. Також, відповідачу визначено п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копія даної ухвали суду від 12.12.2017 року була направлена та отримана учасниками справи.

Позивач надав суду заяву про забезпечення доказів, в якій просив суд витребувати з Харківського психоневрологічного диспансеру №3 відомості, чи перебуває на обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з якого часу і з яким захворюванням, чи проходив ОСОБА_3 лікування в цій медичній установі чи в психіатричному відділенні №4 Харківської обласної клінічної лікарні №3, яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Ак. Павлова, 46, в період з 1 грудня 2016 року по 1 липня 2017 року. Ухвалою суду від 26.12.2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року закрито підготовче засідання.Призначено справу до судового розгляду по суті на 21 березня2018 року на 11.00 год. Надано відповідачеві строк до 21.03.2018 року, для подачі до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21 березня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів. Забезпечено докази шляхом витребування з Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори наступні дані: чи скасовувала або чи змінювала ОСОБА_5, яка померла 01.12.2016 року свій заповіт від 02.07.1996 року, посвідчений 02.07.1996 року 12юХДНК №5-3937.

Станом на 20 червня 2018 року зазначені докази на адресу не надійшли, позивач відмовився від свого клопотання, просив закінчувати розгляд справи.

У ході судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду пояснення , аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у ході судового розгляду надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить їх задовольнити, визнати поважною причину пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справ у її відсутність.

Представник третьої особи Житлового кооперативу «Імпульс» у судове засідання не з’явився, причини неявки суду повідомили.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили суду що їм відомо, що ОСОБА_5 говорила, що заповіт складе на онука ОСОБА_3, а не на сина. ОСОБА_2 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса, оскільки був переконаний, що заповіт складено на відповідача.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних причин.

Судом встановлено що позивач ОСОБА_2 був сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом народження від 22.08.1951 року, виданим Глушковською сільською радою Глушковського району Курської області, актовий запис №94.

1 грудня 2016 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, (свідоцтво про № І-ВЛ 568831 від 2 грудня 2016 року, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення від 11.11.1994 року, виданого Харківським міським бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 на підставі довідки ЖБК «Імпульс» зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як вбачається з заповіту, посвідченого 2 липня 1996 року Державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 02.07.1996 року, ОСОБА_5 все своє майно на випадок смерті заповіла своєму сину – ОСОБА_2.

Постановою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 04 липня 2017 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_2 після смерті його матері – ОСОБА_5, померлої 1 грудня 2016 року, у зв’язку з тим, що вчинення такої нотаріального округу суперечить законові, оскільки спадщина у встановлений законом спосіб не прийнята протягом строку, встановлено для прийняття спадщини, заяву про прийняття спадщини подано не було і відповідно до чинного законодавства спадкоємцю не можу бути видано свідоцтво про право на спадщину без наявності факту прийняття ним спадщини

Позивач вказує як на причину пропуску встановленого строку на звернення із заявою про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори, що він не знав ні на момент складання заповіту, ні на час смерті матері про існування заповіту на його ім’я . Позивач вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому йому можливо визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Проте, вказані посилання позивача не є безспірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р., «Про судову практику у справах про спадкування»», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, суд вважає за неможливе продовжити позивачу строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері, оскільки суд не встановив поважних причин пропуску строку на подання заяви, не виявив причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви а крім того з дня відкриття спадщини сплинув значний термін, що перевищує 4 роки.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Окрім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р., «Про судову практику у справах про спадкування»», відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутністю спадкоємців, які прийняли спадщину, є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, таким чином Перша Харківська державна нотаріальна контора не є належним відповідачем, позивач клопотань про заміну неналежного відповідача не заявив.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11,60, 209, 210, 212, 214, 215, 217, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, треті особи – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Житловий кооператив «Імпульс» про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий-суддя: