Ухвала суду № 75104309, 22.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9807/18

н/п 1-кс/640/6457/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В., вивчивши клопотання прокурора місцевої прокуратури №2 Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018221080000133 від 14.05.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме на 100 металевих резервуарів ємністю 54 м.куб., які станом на 15.06.2018 зберігались на земельній ділянці з кадастровим номером 6321681600:01:003:0626, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Гатище, вул. Шебекінській шлях, 1. Власник цих резервуарів на даний час не встановлений. Арешт просить накласти у формі заборони на відчуження, використання, зміну або в інший спосіб спотворення цих речових доказів, арештоване майно передати на відповідальне зберігання представникам ТОВ «Гуд Марк» (ЄДРПОУ 40253879), попередивши їх про кримінальну відповідальність за їх незбереження, передбачену ст. 388 КК України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, в порушення ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні прокурора про арешт майна, поданому у кримінальному провадженні № 42018221080000133 від 14.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 275, ст. 227, ч. 3 ст. 191 КК України, не зазначено документи, що підтверджують право власності на вилучене під час огляду майно, та не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання в цій частині.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

З клопотання прокурора вбачається, що за оперативною інформацію вказані резервуари були привласнені посадовими особами ПАТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815), яке належить державі в особі Кабінету Міністрів України. В подальшому вони були реалізовані за готівкові кошти невстановленим особам, які доставили їх на зазначену земельну ділянку для подальшого зберігання.

Так, у разі накладення арешту на вилучене майно, прокурор просить передати його на відповідальне зберігання представникам ТОВ «Гуд Марк» (ЄДРПОУ 40253879), попередивши їх про кримінальну відповідальність за їх незбереження, передбачену ст. 388 КК України. Але даних про відношення до вилученого майна зазначеного товариства, не надано. А саме чи є товариство власником або користувачем вилученого майна.

Крім того, ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, чинний КПК України не містить форми заборони у вигляді зміни або в інший спосіб спотворення речових доказів.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора місцевої прокуратури №2 Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018221080000133 від 14.05.2018 року повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.