Рішення № 75104281, 29.05.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/1301/18

Номер провадження 2/570/787/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Від Рівненського міського суду Рівненської області передано для розгляду за підсудністю вказану цивільну справу. Позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за договором позики грошових коштів № 22/08/2017 від 22.08.2017 року у розмірі 50000 грн., свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача грошові кошти у розмірі 50000 грн., про що 22.08.2017 року склав власноручну розписку, з кінцевим терміном повернення одноразовим платеженм не пізніше 15 грудня 2017 року. Станом на 19.01.2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

У судове засідання позивач не з'явилася, при цьому подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити повністю.

Від відповідачів до суду надійшли заяви про визнання позову та про розгляд справи без їхньої участі. Заперечень, пояснень, відзиву щодо позовних вимог від відповідачів до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики грошових коштів № 22/08/2017 від 22.08.2017 року у розмірі 50000 грн. з кінцевим терміном повернення одноразовим платеженм не пізніше 15 грудня 2017 року, про що 22.08.2017 року відповідач ОСОБА_3 склав власноручну розписку. Станом на 19.01.2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Позивач звертається до суду з цим позовом крім самого позичальника за договором позики, також до другого з подружжя - його дружини, оскільки договір було укладено в інтересах сім’ї за час перебування осіб у шлюбі.

Позивачем під розписку було вручено відповідачам досудові вимоги про повернення суми боргу протягом 5 днів з дня отримання вимоги. Дані досудові вимоги отримані відповідачами особисто 20.12.2017 року, про що свідчать їхні особисті підписи на цих вимогах.

В порушення умов договору та вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем, яка складається із 50 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Розмір процентів від суми позики, на отримання яких озикодавець має право від позичальника, договором позики № 22/08/2017 від 22.08.2017 року не встановлено.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

ЦК України не містить вимоги щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору позики, укладеного між фізичним особами. Обов’язковим у цьому випадку є дотримання письмової форми такого правочину, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Судом встановлено, що договір позики № 22/08/2017 від 22.08.2017 року, що укладений між сторонами відповідає положенням ЦК України щодо його змісту і форми.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, у відповідності до положень ч.1-3 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При розгляді справи суд враховує положення постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

У пункті 24 вищевказаної Постанови зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 визнає позовні вимоги повністю, про що вказує у відповідній заяві, дана обставина нею не оспорюється, тому суд приходить до висновку, що остання є належним відповідачем у справі та стороною у зобов’язанні.

Таким чином, солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 50000 грн. заборгованості за договором позики.

Згідно з п.8 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, серед іншого, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом було вжито заходів забезпечення позову у даній справі ухвалою від 16.05.2018 року, в якій суд дійшов висновку про доцільність накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3, вартість якого відповідає сумі заявлених позовних вимог в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн.

Суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підставі для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки на час ухвалення даного рішення, зобов’язання за договором позики не виконано відповідачами.

Відповідно до ч.7,8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

На пiдставi ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики - задоволити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (адреса реєстрації: с.Обарів, вул.Центральна, 11 Рівненського району Рівненської області; РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_3) суму боргу в розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень за договором позики № 22/08/2017 від 22 серпня 2017 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (адреса реєстрації: с.Обарів, вул.Центральна, 11 Рівненського району Рівненської області; РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гнатущенко Ю.В.