Постанова № 75102440, 18.06.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1016/18

Провадження № 2-а/675/98/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Марчука О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що адміністрацією Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» грубо порушується його право на сон, що негативно впливає на стан його здоров'я та нервову систему, а також у майбутньому може призвести до виникнення у позивача важких хвороб.

Зазначені порушення полягають у наступному:

1.На першому поверсі сектору для тримання засуджених до довічного позбавлення волі розташована кімната чергового по сектору, у якій постійно перебувають працівники адміністрації установи. Останні заважають сну позивача своїми активними діями (розмовами, вживанням їжі, проведенням перевірок камер, у яких перебувають засуджені, тощо).

2.На першому поверсі вказаного сектору встановлені два металодетектори, через які в нічну пору проходять працівники адміністрації установи, внаслідок чого вказані прилади сигналізують про виявлення металевого предмета та пищать.

3.Поміж кожним поверхом та у кожному коридорі сектору для тримання засуджених до довічного позбавлення волі стоять металеві сітки, у які вмонтовані двері. Зазначені конструкції скриплять при відкритті та закритті дверей, що позбавляє засуджених можливості для спокійного сну.

4.Наказом начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_3 затверджено окремий розпорядок дня для засуджених, які утримуються в приміщенні ДІЗО, ПКТ, ОК, карцері, а також окремий розпорядок дня для засуджених, які утримуються в ізольованому секторі до довічного позбавлення волі. При цьому, для осіб, які утримуються в приміщенні ДІЗО, ПКТ, ОК, карцері, передбачений підйом о 05 год. 00 хв., а для решти засуджених - о 06 год. 00 хв. Оскільки приміщення карцеру та ОК розташовані на одному поверсі зі звичайними камерами, під час підйому осіб, які тримаються в ОК, карцері, змушені прокидатися усі засуджені.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача вимикати у нічну пору металодетектори, привести в належний стан двері міжповерхових перегородок, встановити на них прокладки, щоб ті глушили звук при відкритті та закритті дверей з металевих сіток, перенести приміщення кімнати чергового по сектору в інше місце, де воно не буде заважати сну засуджених, скасувати наказ начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_3 про затвердження розпорядку дня для засуджених.

Також ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Державну установу «Замкова виправна колонія (№ 58)» сплатити на його користь моральну шкоду в розмірі 40 000 грн., завдану йому відповідачем.

Ухвалою судді від 26 квітня 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24 травня 2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду вказаного адміністративного позову.

Ухвалою суду від 24 травня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій адміністративний позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача Марчук О. А. заперечив проти заявленого позову, вказав, що порядок та умови відбування засудженим ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» відповідають вимогам чинного законодавства, а тому законні підстави для задоволення його позову відсутні.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями п. 13-1 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2, ч. 9 статті 539 КПК України засудженим надане право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність адміністрації установи виконання покарання до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)».

За змістом довідки Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 14 червня 2018 року № 23 на балансі установи з 2005 року перебувають два металодетектори стаціонарні імпульсні марки «МДС-1» (інвентарні номери 101430457, 101430473). Зазначені металодетектори призначені для виявлення металевих предметів, що сховані в одязі, взутті та на тілі людини. Металодетектори встановлені на першому поверсі сектору максимального рівня безпеки на виході до прогулянкових двориків та центральному вході. Облаштування решіток, поста чергового та розміщення дисциплінарних приміщень на ізольованому секторі для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, передбачено вимогами наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 липня 2005 року № 124 «Про затвердження Положення про сектор максимального рівня безпеки». Кімната чергового по сектору побудована та обладнана згідно з вимогами даного наказу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_3 від 05 січня 2018 року № 69/ОД-18 «Про затвердження розпорядку дня для засуджених державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» затверджено розпорядок дня засуджених згідно додатку № 7 до розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та введено його в дію з 05 січня 2018 року.

У відповідності до витягів з зазначеного наказу розпорядок дня для засуджених, які утримуються у приміщенні ДІЗО, ПКТ, ОК, карцері, передбачає підйом о 05 год. 00 хв./05 год. 05 хв. та відбій о 21 год. 00 хв., а для засуджених, які утримуються в ізольованому секторі до довічного позбавлення волі - підйом о 06 год. 00 хв./06 год. 05 хв. та відбій о 22 год. 00 хв.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3, 7 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

За змістом ч. 1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Згідно з ч. 1 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КВК України чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі, відбувають покарання у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу.

Відповідно до п. 3, пп. 5.4 п. 5 Типових правил щодо обладнання секторів для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, які є додатком до Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 липня 2005 року № 124, у будівлі з приміщеннями камерного типу обладнується, крім іншого, кімната чергового по сектору. У кімнаті чергового по сектору встановлюються пристрій приймально-контрольний охоронний, призначений для приймання, обробки та відображення інформації про стан датчиків та з'єднувальних ліній ТЗО, що встановлені (використовуються) у будівлі та на території сектору; пристрої приймання, обробки та відображення сигналів від відеокамер систем відеоспостереження та відеоконтролю, що встановлені на території сектору; пристрій зв'язку чергового по сектору з особами, які перебувають біля абонентських переговорних пристроїв, та черговим помічником начальника установи; кінцеві пристрої системи оповіщення; розподільчі щити та джерела живлення ТЗО.

Розміщення камер та карцерів здійснюється однобічним або двобічним способом. У разі двобічного розміщення камер по коридору протилежні двері розташовуються із зміщенням одні відносно других. Переміщення засуджених поверхами здійснюється по центральній сходовій клітці. Сходові марші будуються шириною 1,2 м і відгороджуються металевою сіткою на висоту не менше ніж 2,5 м. На вхідних дверях поверхів та дверях камер установлюються замки з різними механізмами і ключами.

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм законодавства, що регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань, суд приходить до висновку про те, що обладнання у будівлі з приміщеннями камерного типу сектору для тримання засуджених до довічного позбавлення волі кімнати чергового по сектору передбачено вимогами закону та є необхідним для забезпечення належного нагляду за поведінкою засуджених.

Також чинне законодавство встановлює необхідність розміщення у будівлі з приміщеннями камерного типу металевих сіток та вхідних дверей поверхів, на яких установлюються замки з різними механізмами і ключами.

У відповідності до ч. 1 ст. 103 КВК України адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених, а тому використання відповідачем зазначених у позовній заяві металодетекторів відповідає положенням закону.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року № 2186/5 (далі - Правила).

Ці Правила обов'язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи (п. 1 Правил).

В силу п. 1 розділу ХІХ Правил нагляд за засудженими є системою заходів, що спрямовані на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді позбавлення (обмеження) волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Згідно з п. 1 розділу V Правил у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня включає в себе підйом, туалет, фізичну зарядку, приймання їжі, розвід на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірку наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу не менше ніж дві години.

Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх підрозділів, об'єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні, пральні, крамниці.

Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового розпорядку дня засуджених (додаток 7), затверджується наказом начальника установи виконання покарань.

У відповідності до примітки до додатку 7 Правил розпорядок дня засуджених, які тримаються в ДПК, ПКТ (ОК), карцерах і ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, установлюється окремо.

Як вбачається із матеріалів справи, затверджений згідно з наказом начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» ОСОБА_3 від 05 січня 2018 року № 69/ОД-18 розпорядок дня засуджених зазначеної установи включає в себе усі передбачені Правилами складові, у тому числі, безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм двохгодинного особистого часу.

Також у відповідності до цих Правил розпорядок дня для засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ, ОК, установлений окремо.

Таким чином, облаштування у будівлі з приміщеннями камерного типу сектору для тримання засуджених до довічного позбавлення волі Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» кімнати чергового по сектору, металевих сіток та вхідних дверей поверхів з різними механізмами і ключами, використання у ній металодетекторів передбачено нормами чинного законодавства, а спірний наказ про затвердження розпорядку дня для засуджених, які утримуються у вказаному секторі, розроблений на підставі та з дотриманням Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року № 2186/5.

Доводи ОСОБА_1 щодо грубого порушення його права на сон у зв'язку з використаннях вищезазначених заходів не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються виключно на твердженнях самого позивача, систематичних звинуваченнях службових осіб виправної установи у порушенні його прав, вільному тлумаченні закону.

Слід зазначити, що відповідно до змісту ст. 7 КВК України, яка визначає основи правового статусу засуджених, останні дійсно користуються всіма правами людини та громадянина, однак за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Тому оскільки ОСОБА_1 є особою, засудженою до довічного позбавлення волі, виходячи із порядку і умов виконання та відбування даного виду покарання, він повинен понести відповідні обмеження, встановлені чинним кримінально-виконавчим законодавством України.

Зважаючи на зазначене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача вчинити зазначені у позові дії та скасування спірного наказу слід відмовити.

Відносно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з пунктом 3 частини 2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Разом з тим, позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1: утримується в Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» за адресою: м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області), рнокпп у матеріалах справи відсутній.

Відповідач Державна установа «Замкова виправна колонія (№ 58)»: місце знаходження - м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 08564771.

Повне рішення складене 27 червня 2018 року.

Суддя: В. І. Столковський