Рішення № 75100712, 02.07.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/428/18

Провадження № 2/604/229/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у підготовчому провадженні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовною заявою до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про визнання права власності за: ОСОБА_1 1/4 частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46, (як члену колгоспного двору); ОСОБА_2 1/2 частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46, (1/4 частина в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 05 вересня 2004 року та 1/4 частина, - як члену колгоспного двору); ОСОБА_3 1/4 частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46,(як члену колгоспного двору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивачі покликалися на те, що відповідно до довідки, виданої Підволочиським державним архівом, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є членами колгоспного двору – житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Кривляни, 46, с. Остап’є, Підволочиський район Тернопільської області. ОСОБА_4 помер 05 вересня 2004 року. Після звернення позивача ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, який помер 05 вересня 2004 року, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Кривляни, 46, с. Остап’є, Підволочиський район Тернопільської області, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по причині відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. З огляду на вказане, з метою захисту майнових інтересів, Позивачі змушені звернутися до суду для захисту своїх невизнаних прав.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Позивач 1, Позивач 2 та Позивач 3 подали заяви, в яких просять справу розглядати без їх участі, позов задовольнити.

Представник відповідача подав заяву в якій позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову представником відповідача, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому провадженні, задовольнивши позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 вересня 1992 року виконкомом ОСОБА_5 сільської ради народних депутатів, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в селі Остап’є по вулиці Кривляни за №46 належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_4. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 народних депутатів №34 від 29 вересня 1992 року. Відповідно до реєстрового напису, даний житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами зареєстровано в Тернопільському БТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, що складається з 4-х членів, записаний року в реєстрову книгу №1 стор. №244 за реєстром №244.

До складу даного колгоспного двору станом на 1992 року входили: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – голова двору; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 – зять; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - внук, що підтверджується довідкою №55 Архівного відділу Підволочиської районної державної адміністрації від 29 січня 2018 року Фонд №55).

Відповідно до ст. 120 ЦК Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., який діяв на момент виникнення правовідносин (далі – ЦК УРСР), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, а згідно ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Пленум Верховного Суду України у п. а) ч. 6 постанови №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз’яснює, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена колгоспного двору визначається з рівності часток всіх його членів.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належало по 1/4 частці будинковолодіння (кожному) по вул. Кривляни, 46 в с. Остап’є, Підволочиського району, Тернопільської області, як членам колгоспного двору. Після припинення існування колгоспного двору свої частки Позивачі не витребували і, продовжували брати участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колишнього колгоспного двору.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України пункту 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності» - Судам слід враховувати, що відповідно до ст.55 Закону «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

05 вересня 2004 року помер ОСОБА_4, про що Остап’ївською сільською радою Підволочиського району 06 вересня 2004 року складено запис №13 (свідоцтво про смерть серія І-ИД №234295, видане повторно 06 березня 2018 року Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, - 1/4 частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №46, що знаходиться в с. Остап’є Підволочиського району Тернопільської області по вул. Кривляни.

Однією із підстав припинення права власності є смерть власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1226 Цивільного кодексу України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

11 квітня 2001 року секретарем Остап’ївської сільської ради посвідчено заповіт ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до якого останній на випадок своєї смерті зробив наступне заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів в користь ОСОБА_2, реєстровий №36.

ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_4, який помер 05 вересня 2004 року прийняв, що вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 липня 2005 року та довідки Архівного відділу Підволочиської районної державної адміністрації від 29 січня 2018 року Фонд №54

Таким чином, з врахуванням норм чинного законодавства, позивачу ОСОБА_1 належить 1/4 частини будинковолодіння (як члену колгоспного двору); позивачу ОСОБА_2 ? частини будинковолодіння (1/4 частина в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 05 вересня 2004 року та 1/4 частина, - як члену колгоспного двору); та позивачу ОСОБА_3 належить 1/4 частини будинковолодіння (як члену колгоспного двору).

Однак, 19 квітня 2018 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори - в.о. завідувача Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами №46, що знаходиться в с. Остап’є Підволочиського району Тернопільської області по вул. Кривляни, після смерті ОСОБА_4, померлого 05 вересня 2004 року, по причині відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, і роз’яснено право на звернення до суду (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №205/02-31 від 19 квітня 2018 року).

З огляду на вказане Позивачі через відсутність правовстановлюючого документа не можуть оформити майно на себе, що свідчить про порушення їх прав, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це майно оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 200, 247, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, 524, 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 15,16, 328, 346, 392, 1217, 1218, 1258, 1268, 1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серія МС 280229, виданий Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області 21 квітня 1998 року, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_8, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серія НЮ 044341, виданий Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області 21 квітня 2005 року, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_9, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серія МС 280268, виданий Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області 28 квітня 1998 року, ІПН НОМЕР_3) до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області ( юридична адреса: м. Скалат, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 04058445), про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати право власності за:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на 1/4 частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46, (як члену колгоспного двору);

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, на ? частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46, (1/4 частина в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 05 вересня 2004 року та 1/4 частина, - як члену колгоспного двору);

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, на 1/4 частину будинковолодіння за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський район, с. Остап’є, вул. Кривляни, 46,(як члену колгоспного двору).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сташків Н.Б.