Постанова № 75100533, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м.Суми

Справа №592/8516/17

Номер провадження 22-ц/788/937/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представники відповідача: Литвиненко Олена Леонідівна, Прокопенко Наталія Володимирівна,

третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2018 року в складі судді Корольової Г.Ю., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив визнати виконавчий напис від 12.01.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрований за № 557, про стягнення грошових коштів в сумі 51 065,13 грн з ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.09.2008 року на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2017 року позивачем було отримано лист з Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області для відома та виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 54210143 від 27.06.2017 року, винесено по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса від 12.01.2017 року № 557. Після отримання вказаної постанови ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зробив фотокопії документів, а саме виконавчого напису № 557, здійсненого 12.01.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 21.09.2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.10.2016 року грошових коштів в сумі 51 065,13 грн. Вважає, що виконавчий напис № 557, здійснений приватним нотаріусом є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки його було вчинено відповідно до суми, яка є спірною; здійсненню виконавчого напису не передувало звернення відповідача до позивача з письмовою вимогою про добровільну сплату заборгованості; виконавчий лист не містить вірних відомостей про місцезнаходження стягувача.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2018 року позов ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва А.А. від 12.01.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 557 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплаченої в строк відповідно до умов кредитного договору від 21.09.2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.10.2016 року, грошових коштів у сумі 51065,13 грн таким, що не підлягає до виконання. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що з метою виконавчого напису нотаріусу було надано документи, які передбачені п. 1 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, а саме: кредитний договір, розрахунок заборгованості, письмова вимога банку про усунення порушення та докази її направлення. Зазначає, що нотаріус, під час вчинення виконавчого напису, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Крім того, на момент вчинення виконавчого напису, був відсутній спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором, а саме: відсутній судовий позов щодо оспорення заборгованості.

У відзиві представник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 зазначає, що поза увагою залишився той факт, що фактично кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» не укладався взагалі, оскільки позивачем було лише підписано заяву на отримання кредитної картки, а тому нотаріально посвідчений договір між сторонами існувати не може. Крім того, виконавчий напис приватного нотаріуса було вчинено відповідно до суми, яка є спірною та здійсненню виконавчого напису не передувало звернення відповідача до позивача з письмовою вимогою про добровільну сплату заборгованості.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано одну із умов для винесення напису, а саме: безспірність заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.01.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 557 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 21.09.2008 року у розмірі 51 065,13 грн. (а.с.7).

На підставі виконавчого напису нотаріуса від 12.01.2017 року державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області 27.06.2017 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 51 065,13 грн (а.с.7).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.10.2017 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 12.01.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрований за № 557 про стягнення грошових коштів в сумі 51 065,13 грн. з ОСОБА_6 за кредитним договором від 21.09.2008 року на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.32).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Отже, на думку колегії суддів, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов'язані зі встановленням прав або обов'язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів), є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що банком було скеровано на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором та вимагалась до сплати сума 51065,13 грн протягом п'яти календарних днів з дати відправлення письмової вимоги. Проте, стороною відповідача не надано доказів про отримання позичальником даної вимоги та її невиконання у встановлений строк.

Крім того, з наданого розрахунку заборгованості за кредитом, який банком було представлено приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Завалієву А.А. вбачається, що відповідач в односторонньому порядку, без погодження з відповідачем змінював розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

Дані обставини свідчать про наявність спору між сторонами, в зв'язку з чим, заборгованість не має ознак безспірності.

Виходячи з викладеного, давши правову оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у нотаріуса не було доказів про безспірність вимог банку, боржником не була отримана вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому обґрунтовано визнав виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Дію рішення, що була зупинена ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.05.2018 року, відновити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відновити дію рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

В.І. Криворотенко