Постанова № 75100422, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м.Суми

Справа №588/25/18

Номер провадження 22-ц/788/947/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач – ОСОБА_6,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12 квітня 2018 року в складі судді Щербаченко М.В., ухваленого у м. Тростянець, повне судове рішення складено 12.04.2018,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_6 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 107 515,04 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.01.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 6000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 24.10.2017 року, виникла заборгованість 107 515,04 грн., яка складається з: 6827,57 грн – тіло кредиту; 100 687,47 грн – проценти за користування кредитом.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 12.04.2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 30.01.2014 року у розмірі 10 383,28 грн, яка складається з: 6047,57 – заборгованість за кредитом; 4335,71 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 154,56 грн компенсації судового збору за подання позовної заяви.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем був наданий розрахунок заборгованості в якому вказані суми відсотків та інші суми відповідно до кредитного договору і відповідачем ці докази не спростовані. Вважає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором є належним доказом існування у відповідача кредитної заборгованості та її розміру. Крім того, укладаючи кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначає, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом у межах строку позовної давності.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи відповідачем не підписувались, а тому вони не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Відповідач зобов’язаний сплатити проценти позивачу за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно д ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вищевказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 30.01.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна» / Gold розмір кредитного ліміту не зазначено як і не зазначена карта, яку відповідач виявив бажання оформити (а.с. 13).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне – «Я согласен с тем, что даное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и правилами предоставления банкових услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг» (а.с.13).

Додані банком до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_6 не підписані (а.с. 14-38).

Також, банком надано довідку, згідно якої відповідачу видавались кредитні картки зі строком дії: картки № 5168755365763628 - жовтень 2017 року, а картки № 5168742320101870 – серпень 2017 року (а.с.95).

Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 24.10.2017 року складає – 107515,04 грн., з яких: 6827,57 грн. – заборгованість за кредитом; 100687,47 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.8-11).

Підставами позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_6 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.

З якими саме затвердженими Умовами і правилами, Тарифами ознайомлений відповідач та дав згоду у анкеті-заяві не зазначено як і не зазначено яку саме карту видав банк відповідачу.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов’язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов’язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом.

А представлені банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані ОСОБА_6 не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом на умовах визначеними цими документами.

Крім того, з якими саме затвердженими Умовами і правилами, Тарифами ознайомлений відповідач та дав згоду у анкеті-заяві не зазначено як і не зазначено яку саме карту видав банк відповідачу.

З наданих ПАТ «Приватбанк» до суду копії анкети-заяви відповідача від 30.01.2014 року разом з Умовами і правилами надання банківських послуг в Приватбанку та розрахунку заборгованості, який підтверджує факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення позичальником, слідує, що останній погодився із запропонованою банком відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 2,3 % в місяць, яка діяла з 01.04.2013 року на момент підписання відповідачем анкети-заяви – 30.01.2014 року.

Місцевий суд, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведених доказами представлених банком, помилково застосував норму ч.1 ст. 1048 ЦК України щодо визначення розміру відсоткової ставки на рівні облікової ставки НБУ починаючи з 18.04.2014, з наступного дня після останнього платежу зробленого відповідачем в рахунок погашення заборгованості, бо не звернув уваги на ті обставини, що використання відповідачем кредитних коштів почалось з дня укладення договору і здійснював січня по квітень 2014 року платежі в рахунок їх погашення, виходячи із відсоткової ставки за користування кредитом 27,6% річних.

Згідно ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як зазначено вище, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що останнім нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи зі ставки 27,6% річних, а в деякий період 32,4% та 42% (а.с.8-11).

Таким чином ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшувалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами, а саме: в період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року 32,4% річних, а в період з 01.04.2015 року по 24.10.2017 року - 42% (а.с. 8-11).

На порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України жодних доказів про збільшення процентної ставки до 32,4% з 01.09.2014 року та до 42% з 01.04.2015 року, як зазначено у розрахунку заборгованості, банком не надано як і не надано доказів про ознайомлення відповідача з таким розміром процентної ставки, які б містили його підпис.

Враховуючи, що строк дії картки жовтень 2017 року, розмір процентів за період з 01.09.2014 року по 24.10.2017 року становить 5 331,94 грн. (6047,57 х 27,6% х 1150 дні : 360).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.01.2014 року по 24.10.2017 року складає 7 337,22 грн. (2005,28 грн. + 5331,94 грн.).

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом слід змінити з 4 335,71 грн. на 7 337,22 грн.

Щодо висновків місцевого суду стосовно виключення із суми заборгованості 780 грн , які банк стягував в якості "членського внеску за участь у клубі Gold", апеляційний суд визнає обґрунтованими на підставі наданих банком доказів, які не доводили про узгодження сторонами стягнення суми комісії

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України, для зміни оскарженого рішення в частині визначення розміру заборгованості за процентами за користування кредитом.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню у відшкодування фактично понесених судових витрат за подання позову 200,78 грн. та за подання апеляційної скарги 329,05 грн.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) і тому, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12 квітня 2018 року в частині розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом та судових витрат змінити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 30.01.2014 у розмірі 13 384 грн 79 коп. яка складається із: 6047 грн 57 коп. заборгованості за кредитом, 7 337 грн 22 коп. заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 200 грн 78 коп. та за подання апеляційної скарги 329 грн 05 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

ОСОБА_7