Рішення № 75100067, 03.07.2018, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/254/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Лисака О.І.

за участю секретаря Невмержицької Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, без участі сторін,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, згідно із яким 23.09.2011 року померла мати позивача - ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з права власності на 64/100 житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться по вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області. 16.03.2005 року померла тітка позивача ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з права власності на 36/100 житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться по вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області. Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач звернувся до нотаріальної контори та успадкував майно, зокрема право власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться по вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину. Однак неоформленою залишилась присадибна земельна ділянка для ведення підсобного особистого господарства площею 0,30 га, що розташована по вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області, яка рішенням 18 сесії 21 скликання Оратівської селищної ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 01.09.1994 року була передана ОСОБА_2. Нотаріально оформити прийняття спадкового майна позивач позбавлений можливості, оскільки за життя спадкодавця не було виготовлено правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, тому ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право на земельну ділянку площею 0,30 га, що розташована по вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 23.09.2011 року.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача селищний голова Оратівської селищної сільської ради Оратівського району Вінницької областіОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надавши заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Від учасників справи до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України, у зв’язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу, не здійснюється.

Суд, вивчивши вимоги позову, дослідивши докази в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 213161 від 27.09.2011 року ОСОБА_2 померла 23.09.2011 року в смт. Оратів Оратівського району Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-АВ № 030883 від 04.04.1970 року ОСОБА_1 народився 14.03.1970 року в смт. Оратів Іллінецького району Вінницької області, в графі «Батьки» «батько» записано ОСОБА_5, в «мати» записано ОСОБА_6.

Гайсинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 30.11.2017 року було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Подільська, 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.09.2016 року виданого приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 у спадковій справі №23/2012 та зареєстрованого в реєстрі за №1006 спадкоємцем померлої 23.09.2011 року ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1, який успадкував 64/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташовані по вул. Подільська (раніше – Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №45025052 від 09.09.2016 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 64/100 житлового будинку, що розташований по вул. Жовтнева, 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Згідно відомостей з реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 64/100 житлового будинку, що розташований по вул. Жовтнева, 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2005 року виданого державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 у спадковій справі №303/2005 та зареєстрованого в реєстрі за №1384 спадкоємцем померлої 16.03.2002 року ОСОБА_3 є ОСОБА_1, який успадкував 36/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташовані по вул.. Жовтнева, 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Згідно відомостей з реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 36/100 житлового будинку, що розташований по вул. Жовтнева, 139 в смт. Оратів Вінницької області.

Як вбачається з довідки № 211 від 21.02.2018 року, виданої виконкомом Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області про те, що згідно погосподарської книги №13 особовий рахунок №1011 померла ОСОБА_2, яка народилася 14.05.1932 року в смт. Оратів Оратівського району Вінницької області і на день смерті 23.09.2011 року була зареєстрована і проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня – Жовтнева), 139 Оратівського району Вінницької області. На день смерті спадкодавця за вказаною адресою був зареєстрований та проживав син ОСОБА_1. Малолітніх та неповнолітніх осіб, які проживали та були зареєстровані спільно із спадкодавцем не значиться.

Відповідно до рішення від 19.11.2015 року 1 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області перейменовано вулицю смт. Оратів з Жовтневої на Подільську.

З архівного витягу №135/01-22 від 31.01.2018 року виданого архівним відділом Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області із рішення 18 сесії 21 скликання Оратівської селищної Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 01.04.1994 року «Про передачу безплатно у приватну власність земельних ділянок» вбачається, що згідно списку громадян смт. Оратова та с.Прибережне, яким передано у приватну власність земельні ділянки для ведення підсобного особистого господарства за №12 зазначено ОСОБА_2 0,30 смт. Оратів.

Відповідно до рішення від 23.05.2018 року 14 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області «Про приведення у відповідність до чинного законодавства рішення селищної ради щодо цільового призначення земельної ділянки» вирішено внести поправку в рішення 18 сесії 21 скликання Оратівської селищної Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 01.04.1994 року в частині назви цільового призначення та адреси земель щодо земельної ділянки ОСОБА_2 площею: 0,30 га для ведення підсобного особисто господарства за цільовим призначенням:

- для ведення особистого селянського господарства 0,15 га, що розташована за адресою: вул. Подільська, 139 в смт. Оратів Вінницької області;

- для ведення особистого селянського господарства 0,15 га, що розташована за адресою: вул. Подільська, б/н в смт. Оратів Вінницької області.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Не встановивши обставин які б свідчили про відсутність можливості у позивача набути право власності суд визнає за ним таке право.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

У Постанові Верховного суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2099цс16 висловлено правову позицію, згідно якої за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило статті 1225 ЦК ( 435-15 ) про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, кщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Юридично оформити прийняття спадкового майна позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості, оскільки за життя спадкодавця не було виготовлено правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно , тому позивач звернувся до суду з відповідною з позовною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

На підставі ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,12, 13, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну ділянку площею 0,30 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: вул. Подільська (Жовтнева), 139 в смт. Оратів Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 23.09.2011 року.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 354, 355 ЦПК України та відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

СУДДЯ О.І. Лисак