Постанова № 75099057, 04.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5701/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 755/5432/18

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Вербової І.М., Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуОСОБА_5,

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену 13 квітня 2018 року під головуванням судді Катющенко В.П. в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що Дніпровський районний суд м. Києва в порушення вимог ст. 27 ЦПК України відкрив провадження у справі, оскільки він зареєстрований в с. Устимівка,Васильківського району, Київської області, а тому вважає, що справа підсудна Васильківському міськрайонному суду Київської області.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. З розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_6 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_5 повідомлявся про розгляд справи належно за відомими суду адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Окрім відправлення судового повідомлення в згальному порядку, було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_5 на офіційному веб-сайті суду (ас. 85).

Іншої адреси місця проживання чи місця знаходження ОСОБА_5 матеріали справи не містять і заяв про зміну свого місця проживання відповідач до суду не подавав. Поштові відправлення з судовими повістками-повідомленнями повернуті з відміткою про невручення за закінченням терміну зберігання

За таких обставин апеляційний суд використав всі можливості щодо належного повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи в передбачені законом та можливі способи, проте останній в судове засідання не з'явився, заяв про причини неявки чи відкладення справи не подавав, що дає підстави вважати що питанням щодо вирішення справи він не цікавиться.

Таким чином, неявка відповідача в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК, не перешкоджає розгляду справи .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і вимоги, передбачені ст. ст. 19, 187 ЦПК України про відкриття провадження у справі, дотримано.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду та вважає їх правильними.

Стаття 353 ЦПК України визначає виключний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Як убачається, ОСОБА_4 звернулася з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, а саме квартири № НОМЕР_1, по Харківському Шосе, 17-а в місті Києві до Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно зі ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, доводи ОСОБА_5 про те, що він не зареєстрований у м.Києві не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.09.2013, квартира № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_5, знаходиться по АДРЕСА_2 (ас. 27).

У зв'язку з цим, спір про поділ майна подружжя підлягає розгляду за місцем знаходження нерухомого майна, квартири, місцезнаходження якої територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва, а тому справа підлягає розгляду Дніпровським районним судом м. Києва.

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону і, зважаючи на вимоги ст. 30 ЦПК України, дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Дніпровському районному суду м. Києва, оскільки позивач у відповідності до процесуального закону пред'явив позов за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 4 липня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді: