Постанова № 75089362, 21.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2142/18

Номер справи місцевого суду: 522/11314/16-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.

при секретарі: Бєляєвій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2017 року, -

встановила:

23 червня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної шкоди в рівних частках у загальному розмірі 54837,70 грн., тобто по 27418,70 грн. на користь кожного із позивачів, регламентарної виплати у розмірі 14616,00 грн. на користь кожного із позивачів, та моральної шкоди в рівних частках у загальному розмірі 200000,00 грн., тобто по 100000,00 грн. на користь кожного із позивачів.

Посилаючись на те, що 15.06.2015 р. приблизно о 14 год. 10 хв. водій автомобіля ВМW-740, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_5, під час руху по Старосінній площі з боку вул. Водопровідної в напрямку вул. Середньофонтанської в м. Одесі скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме допустив наїзд на їхню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла в той же день у відділенні КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня»; по-друге, вироком Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/18517/15-к від 20 жовтня 2015 року, який набрав законної сили 19.11.2015 р., ОСОБА_5 за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; і, по-третє, на дату вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до полісу № АІ/5468928 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.02.2015 р., за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВМW-740, державний номерний знак НОМЕР_1, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 100000,00 грн. та за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн.

Крім того, позивачі вказують, що ними були понесені витрати на поховання доньки, пов'язані з цим ритуальні послуги та спорудження надгробного пам'ятника у загальному розмірі 28729,20 грн., які не відшкодовано винуватцем ОСОБА_7, в зв'язку з чим 16.06.2015 р. вони направили на адресу ПрАТ «СК «Уніка» заяву про страхове відшкодування разом з завіреними копіями підтверджуючих документів, але відповідач до теперішнього часу не здійснив виплату страхового відшкодування на їх користь, отже відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити їм вказану суму з урахуванням 3% річних та інфляційний втрат, що становить по 54837,70 грн., тобто по 27837,70 грн. на користь кожного, а також повинен сплатити кожному з них регламентарну виплату по 14616,00 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини другої ст.367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того що, позивачами не було подано відповідачу заяву з обов'язковим пакетом документів відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому відповідач не мав змоги розглядати та приймати рішення стосовно страхової виплати за даним страховим випадком.

Проте погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції установлені і не оспорюються сторонами такі факти і відповідні їм правовідносини.

15 червня 2015 року приблизно о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5, керуючи належним йому автомобілем ВМW-740, державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху по площі Старосінній з боку вул. Водопровідної в напрямку вул. Середньофонтанської в м. Одесі скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме допустив наїзд на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла в той же день у відділенні КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня».

Вказані обставини повністю підтверджуються вироком Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/18517/15-к від 20 жовтня 2015 року, який набрав законної сили 19 листопада 2015 року, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого (а.с.45).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

На дату вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до полісу № АІ/5468928 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.02.2015 р. терміном дії до 03.02.2016 р., за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВМW-740, державний номерний знак НОМЕР_1, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 100000,00 грн. та за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Статтею 27 цього Закону передбачено, що страховик також забезпечує відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, в тому числі витрати на поховання та спорудження надгробного пам'ятника.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка від отриманих в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди тяжких тілесних ушкоджень померла 15.06.2015 року.

Позивачі - батьки дитини понесли витрати на поховання дочки. Сплатили вартість ритуальних послуг та вартість організації проведення поховання, що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами-замовленнями та квитанціями про оплату цих послуг.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 27.4. ст. 27 цього Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовного одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн., отже розмір страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника на день настання даного страхового випадку не може перевищувати 14616,00 грн. (1218,00грн.*12=14616,00грн.).

Ця сума підлягає відшкодуванню на користь потерпілих у рівних частках кожному.

Відповідно до п. 27.3. ст. 27 цього Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовного одного померлого становить згідно до умов страхового договору 100 000грн.

Враховуючи тяжкість наслідків, що настали для позивачів у результаті страхового випадку - смерть дитини, глибину пов'язаних з цим моральних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, судова колегія вважає, що це є підставою для стягнення моральної шкоди у максимальному розмірі, передбаченому умовами договору страхування у рівних частках кожному з потерпілих.

У зв'язку з викладеним, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 слід задовольнити частково, оскаржуванерішення суду скасувати і винести у справі постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Керуючись: ст. ст. 368, ст. 374, ст. 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2017 року - скасувати і прийняти у справі постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 у розмірі 14616 грн. матеріальної шкоди по 7308 грн. кожному.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 100000 грн. по 50000 грн. кожному.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27 червня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк