Рішення № 75089103, 04.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21921/17

Провадження №2-а/522/669/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю сектераря судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністратвину справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області; Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Підставою звернення до суду стали посилання позивача на те, що він є учасником бойових дій.

Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті ГУ Держгеокадастру в Одеській області стосовно забезпечення учасників АТО земельними ділянками на території Білгород - Дністровського району Одеської області зарезервована земельна ділянка, для передачі учасникам АТО у власність на території Руськоіванівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 листопада 2017 року № Т-21584/0-11008/6-1717 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Руськоіванівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області.

Позивач вважає, що викладена у листі відповідача позиція не передбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України,не містить вмотивованих підстав відмови у наданні дозволу.

Позивач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений наленим чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити. Надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази по справі, судом встановлено:

На адресу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області 04.10.2017 року № Т-21584/0/5-17 надійшло клопотання від 27.09.2017 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель запасу, державної власності на території Руськоіванівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).

За результатами розгляду даного клопотання Головне управління листом від 02.11.2017 року № Т-21584/0-11008/6-17 повідомило заявника про те, що відповідно до доручення Держземагенства України від 15.05.2014 року було зобов’язано Головне управління Держземагенства у областях та м. Києві визначити земельні масиви ,з яких можливо надати військовослужбовцям –учасникам антитерористичної операції у східних та південно - східних областях України земельні ділянки у власність чи користування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.

Відповідно до ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.

Частиною 6 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Разом з тим, ч.7 ст. ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу положень ст.122 Земельного кодексу України вбачається, що сільські, селищні, міські ради розпоряджуються земельними ділянками комунальної власності у межах відповідних населених пунктів, а органи виконавчої влади - у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів із земель державної власності, шляхом надання останніх у власність фізичних чи юридичних осіб за результатами розгляду клопотання останніх на предмет їхньої відповідності положенням частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

У той же час, пунктом 1 доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 з метою забезпечення децентралізації влади, збільшення повноважень органів місцевого самоврядування з управління територіями та підвищення ефективності територіального планування та якості управлінських рішень органів місцевого самоврядування передбачено з 15.10.2014 направлення головними управліннями Держземагентства в областях та місті Києві на розгляд місцевих рад звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

При цьому, перевірка таких звернень органами місцевого самоврядування відбувається виключно у межах приписів частини сьомої статті 118, без надання додаткової документації. Відтак, запровадження вказаної процедури перевірки органами місцевого самоврядування звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою не створює додаткових передмов заявникам для отримання даної згоди перед зверненням до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру.

Зазначене рішення прийнято на виконання Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 №333-р, якою серед завдань реформи визначено, зокрема, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.

Зі змісту доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 вбачається, що положеннями останнього врегульовано порядок взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування в частині розгляду звернень юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Тобто, отримання офіційної інформації щодо позиції органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки, щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельні ділянка може бути передана у власність, мала бути отримана безпосередньо відповідачем на його запит до Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у межах розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, посилаючись у своєму листі від 02.11.2017р. «Про розгляд клопотання» на доручення від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 віце-премєр міністра Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та відсилаючи заявника до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки, надав відповідь заявникові не по суті поставлених у клопотанні від 27.09.2017р. питань, тобто відмовив у розгляді зазначеного клопотання по суті.

Враховуючи викладене та те, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у своєму №3-15-0.3-13470/2-17 від 02.11.2017р. не розглянув клопотання ОСОБА_2 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд вважає, що відмова ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області у розгляді по суті клопотання ОСОБА_2 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського площею 2 га. на території Руськоіванівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області (за межами населених пунктів), викладена у листі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області №3-15-0.3-13470/2-17 від 02.11.2017р. є протиправною .

Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру в Одеській області не було розглянуто по суті клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою а не фактично відмовлено у ньому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов’язання надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського площею 2 га, позначеної на доданих графічних матеріалах до клопотання від 27.09.2017р.

Частиною 2. ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру в Одеській області під час розгляду клопотання ОСОБА_2 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва фактично по суті не розглянуто вказане клопотання та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобовязати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 27.09.2017р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського площею 2 га. на території Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлагає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.5, 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у розгляді по суті клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2018 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

04.07.18