Рішення № 75088923, 03.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9227/18

Провадження 2-а/522/1139/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина соціалістичної республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, про видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, 23.05.2018 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, було виявлено особу, яка назвалася громадянкою ОСОБА_1 Республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка порушила прикордонний режим, а саме знаходилася в контрольованому прикордонному районі без документів, які посвідчують особу.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач порушує міграційне законодавство України, ухиляється від добровільного виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, проживає в Україні без документів на право проживання в Україні, не має постійного місця проживання та законного джерела існування, а тому ДМС звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

У судовому засіданні представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити, справу просив розглядати за його відсутності у письмовому провадженні.

Адвокат відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності в порядку письмового провадження, позов не визнав та просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2018 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, було виявлено особу, яка назвалася громадянкою ОСОБА_1 Республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1

У результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач порушила правила перебування іноземців в Україні – проживала без документів на право проживання в Україні.

Зі слів відповідача, вона прибула до України 20.10.2012 через пункт пропуску «Одеса». Метою приїзду є постійне проживання в Україні та подальше працевлаштування, однак заходів щодо оформлення дозволу на імміграцію та постійне проживання в Україні вона не вжила. Свій національний паспорт загубила за невідомих обставинах.

Відповідач перевищила термін перебування на території України, проживає на території України без реєстрації та документів на право проживання в Україні, не виїхала з України після закінчення терміну перебування в Україні зазначеного в візі.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-КИ №441572, виданого 19.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідача на території України народилась дитина Хоанг ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

23.05.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну відповідача та зобов’язано її покинути територію України у термін до 24.05.2018.

23.05.2018 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД 002906 та постановою про накладення адміністративного стягнення від ПН МОД № 002906 була притягнута до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.

Відповідач із заявою про добровільне повернення, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не зверталась, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2018 року (справа №522/9226/18) було відмовлено у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Хоанг Тхі Хіонг про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Даним рішенням суду встановлено, що відповідачка прибула до України у 2012 році з Дубаї до м. Києва, а потім до м. Одеси, одразу почала працювати в підпільних цехах у с. Сухий Лиман. Потім народила дитину у 2013 році та до сих пір працює в цеху в ОСОБА_4, у неї є паспорт та вона бажає добровільно виїхати до країни походження.

У Хоанг Тхі Хіонг наявний паспорт громадянина РС В’єтнам серії №1486453, виданий 10.06.2013 року в Консульстві СР В’єтнам у м. Києві, який дійсний до 10.06.2023 року.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).

Щодо громадянки ОСОБА_1 Республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно було прийнято рішення №13 ДМС про її повернення до країни походження, Хоанг Тхі Хіонг ухилялася від виїзду до країни походження, та рішенням суду від 25.05.2018 року було відмовлено у затриманні громадянки ОСОБА_1 Республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона мала документи, що посвідчують особу.

Таким чином у суда наявні всі підстави для прийняття рішення про видворення громадянки ОСОБА_1 Республіки В’єтнам Хоанг Тхі Хіонг, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте суд приймаючи дане рішення також враховує наступні обставини.

У даному випадку суд враховує норми Сімейного кодексу України, який регулює відносини сім'ї, дитинства, материнства і батьківства, та гарантують створення державою людині умов для материнства та батьківства, забезпечення охорони прав матері та батька, матеріальне та моральне заохочення і підтримання материнства та батьківства, а також пріоритет сімейного виховання дитини (ст. 4 СК України).

Згідно ст. 153 СК України Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 1 ст. 151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Крім того, згідно з приписами ст. 18 Конвенції про права дитини ООН, 1989 р., батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з приписами Декларації прав дитини ООН, 1959 р., дитина повинна, коли це можливо, зростати на піклуванні і під відповідальністю свої батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена із своєю матір'ю.

Європейський суд з прав людини визнав принципово важливим, що у справі «Мухаджієва та інші проти Бельгії» діти не були відокремлені від матері, оскільки в раніше винесених рішеннях була сформульована позиція про те, що особлива вразливість дітей повинна враховуватися понад усе, це важливіше, ніж незаконність перебування іноземця на території держави

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що захист прав дитини є важливішим, аніж незаконність перебування іноземця на території України.

Як зазначалося раніше свідоцтвом про народження серії І-КИ №441572, видане 19.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області підтверджується, що у Хоанг Тхі Хіонг на території України народилась дитина Хоанг ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Важливим є також те, що іноземцям та особам без громадянства, щодо яких ухвалюється рішення про примусове видворення, забороняється подальший в'їзд в Україну строком на п'ять років (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Між тим у відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене суд приходить до переконливого висновку про те, що слід відмовити у задоволені даного позову, оскільки хоч Хоанг Тхі Хіонг і порушила законодавство про правовий статус іноземців, проте на момент винесення рішення ГУ ДМС України в Одеській області № 13 від 23.05.2018 року її перебування на території України жодним чином не суперечило інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку як не суперечить і на разі, а також не перешкоджає охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, також враховується те, що відповідачка має малолітню дитину, народження якої зареєстрована на території України та права якої захищаються державою.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до Хоанг Тхі Хіонг (ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово проживає за адресою: с. Сухий лиман. Овідіопольський р-н, Одеська область) – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Повний текст рішення суду складено 03.07.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі