Ухвала суду № 75087808, 26.06.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/959/18

381/2060/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фастівецької сільської ради, третя особа: п’ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивачі звернулися до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п’ятої статті 13 ЦК України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, вона не містить повних анкетних даних позивачів, зазначення їх реєстраційного номеру облікової картки платника податків та або номер і серію їх паспорта, ідентифікаційний код ЄДРПОУ відповідача.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі простять суд:

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку (домоволодіння) № 9 по вул. Зеленій у с. Фастовець, Фастівського району Київської області та відповідну частину надвірних будівель як спільно нажитого майна подружжя;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину будинку (домоволодіння) № 9 по вул. Зеленій у с. Фастовець, Фастівського району Київської області та відповідну частину надвірних будівель у порядку спадкування за померлою 09 січня 2012 року ОСОБА_3;

визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яке складається з 5/36 частин житлового будинку (будинковолодіння) за адресою: с. Фастівець, Фастівського району, Київської області по вул. Зеленій 9 та відповідної частини надвірних будівель.

Так, як на підтвердження своїх позовних вимог позивачі надають суду Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у спадщині та Свідоцтва про право на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на житловий будинок № 9 по вул. Зеленій в селі Фастівець Фастівського району Київської області, після смерті ОСОБА_3, та відмови ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну їй частку у спадщині за заповітом, а саме на 1/2 частину житлового будинку № 9 по вул. Зеленій в селі Фастівець Фастівського району Київської області, після смерті ОСОБА_3.

Між тим, як вбачається з прохальної частини позову, позивачі просять суд визнати за ними зовсім інші частки у майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_3.

Таким чином, позивачам на підтвердження своїх позовних вимог, необхідно надати обґрунтовані відмови нотаріуса саме на ту частки, які позивачі просять суд визнати за ними.

Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5

Окрім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги стороною позивачів не надано жодного доказу, які б підтверджували вказані обставини. Позивачі в своїй позовній заяві не зазначають, чим саме та як саме було порушено їх права та інтереси зі сторони відповідача.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Між тим, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом даної справи.

Крім того, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачі не надають суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність інших проваджень на розгляді, з участю тих самих сторін з тим самими предметом спору і з тими самими підставами.

Разом з тим, позивач в силу ст. 177 ЦПК України не зазначає інформацію щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп..

Так, у відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позовної заяви не майнового характеру фізичної особою складає 704 грн. 80 коп., але не більше 8810,00 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток від ціни позову.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій № 38 від 22.06.2018 року на суму 704,80 грн., № 39 від 22.06.2018 року на суму 704,80 грн. та № 40 від 22.06.2018 року на суму 1189,30 грн., позивачами було сплачено судовий збір на загальну суму 2598,90 гривень.

Між тим, до матеріалів позову, позивачами не додано нормативно-грошову оцінку спірного житлового будинку з надвірними будівлями, яка б дала суду можливість встановити чи вірно позивачами було визначено ціну позову та відповідно до неї сплачено судовий збір.

Таким чином, для встановлення реальної ціни позову позивачам необхідно надати докази, які підтверджують дійсну вартість майна та сплатити (доплатити в разі необхідності) судовий збір, про що надати суду підтверджуючий сплату документ.

Відповідно до п. 10 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Таким чином, відповідно до вказаних правових норм чинного законодавства, позивачам необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру кожному із позивачів окремо за пред’явлену ним вимогу, про що надати суду відповідні докази.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другів та третій статті 83 цього Кодексу та відповідати вимогам цієї статті.

Разом з тим, як вбачається з прохальної частини позову, позивачі просять суд витребувати із Фастівського бюро технічної інвентаризації завірену копію технічного плану будинковолодіння за адресою: с. Фастівець, Фастівського району, Київської області вул. Зелена, 9.

Проте, стороною позивачів не надано суду жодних доказів, на підтвердження, що в останніх є складнощі самостійно отримати вказаний документ.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фастівецької сільської ради, третя особа: п’ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Осаулова