Вирок № 75087017, 27.06.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/332/2018

Справа № 428/6998/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Пройди Л.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001007 від 17.04.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Побєда, Новоайдарського району Луганської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який не працює, має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_8, одруженої, має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2018 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 прийшли до магазину «Єва» № 2002, розташованому за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 34/22, з метою придбання товарів.

Перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» № 2002, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, вчиненого групою осіб, та останній запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку декоративної косметики з вищезазначеного магазину. На пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_3 погодилась.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали вибирати товари на торгівельних вітринах магазину, які вони планували в подальшому викрасти. При цьому ОСОБА_3 з торгівельної вітрини ТМ «Мейбелін» взяла туш для вій «Maybelline» Volume Express Colossal Go Extreme та передала її в руки чоловіку ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_2 підійшла до торгівельної вітрини ТМ «Патрісія Ледо», звідки взяла в руки помаду для губ «Patricia Ledo» Вельвет мат 08. Вибравши необхідний товар та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та ніхто не зможе перешкодити їхній злочинній діяльності, ОСОБА_2 поклав туш для вій «Maybelline» Volume Express Colossal Go Extreme до рукава куртки, вдягненої на ньому. ОСОБА_3 продовжувала тримати помаду для губ «Patricia Ledo» Вельвет мат 08 в правій руці, прикривши її своїми пальцями.

Надалі, ОСОБА_3 з торгівельної вітрини магазину взяла одну одиницю товару для догляду, та разом з ОСОБА_2 пройшла до каси магазину «Єва» № 2002. Перебуваючи біля кас магазину «Єва» № 2002, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розплатились за одну одиницю товару, після чого залишили місце вчинення злочину з викраденим майном, яким в подальшому розпорядились на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ТОВ «РУШ» було спричинено матеріальну шкоду згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-732е від 24.05.2018 року на суму 265 гривень 90 копійок.

11.06.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001007 від 17.04.2018 року, між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваними ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладені угоди про примирення, які разом з обвинувальним актом відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені до суду.

Згідно змісту угод, які скріплені підписами сторін, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали себе винними в інкримінованих їм органом досудового розслідування злочинах та зобов'язалися: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи винної, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В угодах зазначені наслідки укладення та затвердження угод про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угод, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Майнову шкоду відшкодовано в повному обсязі. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з представником потерпілого добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Майнову шкоду відшкодовано в повному обсязі. У скоєному - щиро розкаялась. Заключивши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з представником потерпілого добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він відповідно до довіреності № 12-11.08.2017 від 11.08.2017 року представляє в кримінальному провадженні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш», він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, представник потерпілого зазначив, що угода укладена ним з підозрюваними добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угод про примирення вказуючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоди про примирення та призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинувачених та представника потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угод про примирення, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваних про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угод про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угод про примирення, з'ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угод, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надані угоди про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угод, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до них застосоване, а також переконатися, що укладення угод є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Обвинуваченим роз'яснено наслідки невиконання угод, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода в розмірі 265 гривень 90 копійок відшкодована обвинуваченими у повному обсязі.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угод про примирення від 11 червня 2018 року між представником потерпілого та підозрюваними в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченими та представником потерпілого скарги не подавались.

Умови даних угод - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання із застосуванням ст.69 КК України з призначенням ОСОБА_2 покарання іншого, більш м'якого виду, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням:

- поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачився за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відомостей про особу обвинуваченого, зокрема те, що останній має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, наявність на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Узгоджена міра покарання із застосуванням ст.69 КК України з призначенням ОСОБА_3 покарання іншого, більш м'якого виду, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням:

- поведінки обвинуваченої після вчинення злочину, яка в судовому засіданні визнала вину у вчиненому нею кримінальному правопорушенні, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачалась за вчинене, що свідчить про її щире каяття;

- відомостей про особу обвинуваченої, зокрема те, що остання має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, наявність на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення і призначення обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинувачених запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоди про примирення, укладені 11 червня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_7 та підозрюваними ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001007 від 17.04.2018 року у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (отримувач 37944909, УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/21081100 р/р 31119106700080 код отримувача 37944909 банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області код банку отримувача 804013 призначення платежу: 21081100-адм.штраф та інші санкції).

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (отримувач 37944909, УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/21081100 р/р 31119106700080 код отримувача 37944909 банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області код банку отримувача 804013 призначення платежу: 21081100-адм.штраф та інші санкції).

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях по 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9-732е від 24.05.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-639 д від 24.05.2018 року складає 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. на користь держави.

Речові докази: сейф пакет № 3578451, в якому знаходиться туш для вій «Maybelline» the colossal go extreme leather black в корпусі чорного кольору з ознаками використання, який перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганськой області та сейф пакет № 3530493, в якому знаходиться помада для губ ТМ «Патрісія Ледо» вельвет мат тон 08 з ознаками використання, який перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганськой області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова