Ухвала суду № 75086462, 21.06.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/6709/18

Провадження № 11-сс/782/175/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 р. м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Белаха А.В.,

суддів – Луганського Ю.М. та Юрченка А.В.,

за участю секретарів – Ворошилової Н.О. та Магомедова Ш.Х.,

прокурора – Карпової І.А.,

захисника – ОСОБА_1,

слідчого - Скиби Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецього міськсуду Луганської обл. від 11.06.2018 р.,

В С Т А Н О В И В:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП України в Луганської обл. ОСОБА_2, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської обл. ОСОБА_3 та застосо-вано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4-

ра Івановича, який народився 18.01.1976 р. у. м.

Лисичанськ Луганської обл., громадянин України,

має середню спеціальну освіту, одружений, має на

утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не су-

димий в силу ст. 89 КК України, працює охорон-

цем на «Шахті ім. Капустіна» ПАТ «Лисичанськ-

вугілля», зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1-

чанськ, вул. Апрельська, 2, проживає Луганська

обл., м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка,

49/54,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, строком на 60 днів, а саме з 9.06.2018 р. по 8.08.2018 р. включно. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 встановлено заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 720 грн.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дроменко В.П. в лютому 2018 р., достовірно знаючи про високу вартість наркотичного засобу – метадону і постійний попит на нього серед осіб, які вживають наркотичні засоби, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, усвідомлюючи, що одноосібно не зможе реалізувати зазначений злочинний умисел, діючи умисно, вступив в попередню змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 визначив, що він згідно розподілених ролей, буде придбати та перевозити на автомобілях «Toyota Camry» р/номер НОМЕР_1 та

«Ssang Yong Rexton» р/номер НОМЕР_2 наркотичний засіб метадон, зберігати його при собі та в невстановлених місцях, а після отримання інформації від наркозалежних осіб про необхідну кіль-кість наркотичного засобу та отримання грошей від покупців метадону на банківську картку При-ватбанку № 5168 7555 1868 0570, відкриту на ім’я ОСОБА_8, яка знаходиться в користу-ванні у нього та ОСОБА_6, надавати ОСОБА_5 і ОСОБА_4І необхідну кількість нарко-

тичного засобу метадону, який вони повинні будуть залишати у вигляді «схованок» в різноманіт-них місцях Луганської обл., куди з метою збуту на автомобілях ВАЗ-21011 р/номер НОМЕР_3 та «Ssang Yong Rexton» р/номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 буде доставляти ОСОБА_4 або ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6, після чого повідомляти наркозалежним особам про місце знахо-дження «схованки» з наркотичним засобом метадоном.

Реалізуючи єдиний з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочинний умисел, ОСОБА_7 незаконно придбав у невстановленому місці та в невстановлений час наркотичний засіб, обіг якого обмежений – метадон (фенадон), який незаконно перевозив в автомобілях, неза-конно зберігав при собі та в невстановленому під час досудового розслідування місці.

22.05.2018 р. об 11 год. ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, отримала інформацію від ОСОБА_11, стосовно якого прий-няті заходи безпеки і який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну за-купку, про бажання придбати наркотичний засіб метадон і уточнила його кількість – 0,5 г.

ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 і ОСОБА_6 про необхідну кількість нарко-тичного засобу, а саме 2-х «чеків» (1 чек прирівнюється до 0,25 г метадону).

ОСОБА_6 переконалася у перерахунку на картку Приватбанку грошей в сумі 1000 грн., після чого ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 необхідну кількість наркотичного засобу мета-дону, який він незаконно зберігав при собі, а саме 2-х «чеків», тобто 0,5 г метадону.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засо-бу, ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ-21011 р/номер НОМЕР_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою незаконного збуту наркотичного за-собу, приїхав разом з ОСОБА_5 до кладовища розташованого в с. Синецький м. Сєвєродоне-цька Луганської обл..

ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою збуту наркотичного засобу, об 11 год. 30 хв. залишив у «схованці» надану йому ОСОБА_7 пачку з-під цигарок «Davidoff» з полімерним пакетом, в якому знаходилися два згортки з наркотичним засобом – метадон, після чого ОСОБА_5 повідомила по телефону ОСОБА_12 про місце знаходження наркотичного засобу. Забравши зі «схованки» зазначений нар-котичний засіб, 22.05.2018 р. в період з 11 год. 50 хв. до 12 год. 20 хв. ОСОБА_11 видав його працівникам поліції.

Згідно висновку експерта № 19/ 113/ 8-2/479е-6-1/ 231е від 8.06.2018 р. речовина в згортках фольги містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон), загальна маса 0,227 г.

Повторно, 30.05.2018 р. о 9 год. 56 хв. ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно розробленого плану, отримав інформацію від ОСОБА_11, стосовно якого прийняті заходи безпеки і який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку, про бажання придбати наркотичний засіб метадон і уточнив його кількість.

ОСОБА_7, діючи згідно розробленого плану та відведеної ролі, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про необхідну кількість наркотичного засобу, який необхідно збути шляхом «схованки», а са-ме 13 «чеків» (1 чек прирівнюється до 0,25 г метадону), тобто 3,25 г метадону, який вони незакон-но зберігали при собі.

ОСОБА_7 переконався у перерахуванні на картку Приватбанку № 5168 7555 1868 0570 грошей в сумі 5 000 грн., після чого ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхід-ну кількість наркотичного засобу метадон, який вони незаконно зберігали при собі, а саме 13 «че-ків», тобто 3,25 г. метадону.

Реалізуючі єдиний злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засо-бу, ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ-21011 р/номер НОМЕР_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою незаконного збуту наркотичного засобу, привіз ОСОБА_5 до лісос-муги кладовища розташованого в с. Синецький м. Сєвєродонецька Луганської обл. ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з метою збуту наркотичного засобу, о 10 год. 24 хв. залишила у «схованці» наданий їй ОСОБА_7 паперо-вий стаканчик з полімерним пакетом, в якому знаходилися 13 згортків з наркотичним засобом – метадон, повідомивши ОСОБА_11 про місце знаходження наркотичного засобу. Забравши зі «схованки» зазначений наркотичний засіб, 30.05.2018 р. в період з 11 год. 10 хв. до 11 год. 40 хв. ОСОБА_11 видав його працівникам поліції.

Згідно висновку експерта № 19/113/ 8-2/480е-6-1/ 232е від 8.06.2018 р. речовина в згортках фольги містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) загальною масою 1,039 г.

Повторно, 9.06.2018 р. о 7 год. 45 хв. ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 згідно розробленого плану та відведеній йому ролі, от-римав інформацію від ОСОБА_13, стосовно якої прийняті заходи безпеки і яка відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснювала оперативну закупку, про бажання придбати наркотичний засіб метадон і уточнив його кількість, а саме 5,25 г. Павлов О.І., діючи згідно розробленого плану та відведеної ролі, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_14, повідомив останніх про необхідну кількість наркотичного засобу, а саме 21 «чеку» (1 чек прирівнюється до 0,25 г метадону), тобто 5,25 г метадону, який він незаконно зберігав при собі. ОСОБА_7 пере-конався у перерахуванні на картку Приватбанку № 5168 7555 1868 0570 грошей в сумі 7 500 грн., після чого ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 необхідну кількість наркотичного засобу метадон, який він незаконно зберігав при собі, а саме 21 «чек», тобто 5,25 г метадону.

Реалізуючі єдиний злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засо-бу, ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ-21011 р/номер НОМЕР_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою незаконного збуту наркотичного засобу, попрямував до місця «схован-ки», але на виїзді з м. Лисичанська Луганської обл. на мосту біля стели з надписом «Лисичанськ 1710» був затриманий співробітниками поліції.

З матеріалів справи встановлено, що відомості про скоєння ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, 2.03.2018 р., 22.05.2018 р., 31.05.2018 р. та 9.06.2018 р. внесені до ЄРДР (а. пр. 51-52 ).

9.06.2018 р. ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопору-шення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а. пр. 10-12).

9.06.2018 р. ОСОБА_14 було затримано за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в порядку ст. ст. 208-210 КПК України ( а. пр. 43-44).

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Також, слідчий суддя вказав, що існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК Ук-раїни, а саме можливості ОСОБА_14 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відпо-відно до ч. 1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчи-нення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрю-ваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопору-шення, характер та суспільна небезпека вчинених кримінальних правопорушень та їх тривалість, вік та стан здлров’я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, те, що він одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює та за місцем роботи характеризується позитивно. Проте, слідчий суддя, з урахуванням приписів п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, вважав, що до нього не може бути застосований більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, тому що

більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забе-зпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На зазначену ухвалу суду захисником ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, як-ою відмовити в застосуванні запобіжного заходу, оскільки слідчим суддею зроблено висновок про наявність ризику втечі лише на підставі тяжкості покарання. Також, захисник зазначає, що жоден з доказів не доводить вчинення ОСОБА_5 діянь, що йому інкримінуються, докази того, що вилучене під час обшуку в автомобілі, яким керував підозрюваний, є наркотичним засобом відсутні. У своє-му клопотанні слідчий обґрунтовує підозру протоколами ОРЗ та НСРД, проте зазначені докази до клопотання не додані, що є порушенням ч. 2 ст. 184 КПК України, але слідчий суддя при розгляді клопотання на ці порушення уваги не звернула. Також, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_14 працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий, характеризується по-зитивно, проте ці обставини не були взяті до уваги та обрано найсуворіший запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, вислухавши прокурора, яка заперечувала проти за-доволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали про обрання запобіжного заходу, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що пі-длягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є за-безпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також за-побігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим криміналь-ного правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею вказані вимоги закону були дот-римані не в повному обсязі.

При судовому розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу суд перевірив відповід-ність змісту подання вимогам закону та з’ясував питання про те, чи підтверджується наявність за-значених у поданні слідчого підстав для обрання щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді триман-ня під вартою.

Органом досудового слідства ОСОБА_14 підозрюється у скоєні кримінального правопорушен-ня, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у трьох епізодах незаконного придбання, переве-зення, зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому пов-торно, за попередньою змовою групою осіб. На момент обрання запобіжного заходу слідчим суд-дею було встановлено, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_14 за всіма епізодами злочинної діяльності, крім того, ОСОБА_14 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину.

Проте, як було встановлено під час апеляційного розгляду двадцять згортків з фольги, а та-кож один полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору, зовні схожою на наркотич-ний засіб метадон, яка знаходилася у паперовому стакані з написом «COFFEE SHOP» та були ви-явлені та вилучені відповідно до протоколу обшуку від 9.06.2018 р. в період часу з 9:00 по 11:58 год. в автомобілі ВАЗ-21011 р/номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_14, не були направлені для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а

тому у слідчого судді не було підстав вважати, що ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення і за цим епізодом.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відпо-відних мотивів, з урахуванням мети та підстав, дійшов обґрунтованого висновку про обрання Пав-лову запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням певного розміру застави.

Про обґрунтованість підозри за іншими епізодами свідчать додані до клопотання та дослід-жені слідчим суддею під час розгляду клопотання докази.

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що йо-го обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджені на цьому етапі розслі-дування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов’язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчи-ненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначив, що причетність ОСОБА_14 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є ві-рогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді йо-го тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував як наявність обґрунтованої підозри за трьома епізодами злочинної діяльності, з чим не погодився апеляційний суд та ризику, так і відомості про особу підозрюваного, а апеляційний суд також враховує практи-ку Європейського суду з прав людини з питань визначення поняття «обґрунтованої підозри», тому апеляційний суд вважає апеляційні вимоги захисника в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі по-рушення вимог п.п. 1) ч. 1 ст. 194 КПК України з винесенням нової ухвали на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України.

Правильним, на думку апеляційного суду, є також висновок слідчого судді про недостат-ність застосування відносно ОСОБА_14 більш м’яких запобіжних заходів, а тому ці доводи апеляції не підлягають задоволенню.

Доводи апеляції захисника, що запобіжний захід було обрано незаконно, при розгляді про-вадження були допущені суттєві процесуальні порушення, що судовий розгляд було проведено не-повно, не були враховані всі обставини справи - є необґрунтованими та спростовуються наведени-ми обставинами. До того ж під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 підтвер-див, що орган досудового слідства надав слідчому судді протоколи ОРЗ та НСРД, які були дослід-жені під час розгляду.

Також, безпідставними є доводи захисника про те, що судом не були взяті до уваги відомо-сті, які характеризують підозрюваного, що слідчим суддею вказаний ризик, який не підтвердже-ний доказами, що суд повинен був врахувати всі обставини, що характеризують особу, так як слід-чий суддя фактично врахував всі надані сторонами провадження обставини.

Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею вірно встановлена наявність існування ризи-ку, передбаченого п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовано обрано стосовно підозрювано-го ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що існування ризи-ку, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_14 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як ва-гомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість по-карання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йо-му кримінального правопорушення, характер та суспільна небезпека вчинених кримінальних пра-

вопорушень та їх тривалість, вік та стан здоров’я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність судимостей, те, що він одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, пра-цює та за місцем роботи характеризується позитивно та з урахуванням приписів п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, вважав, що до нього не може бути застосований більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, тому що більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеному ризику та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного. З таким ви-сновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Апеляційний суд вважає необхідним визначити розмір застави з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України. При визначенні розміру застави, апеляційний суд враховує обставини криміна-льного правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризику, передбаче-ного п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застава у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 96910 грн. буде достатньою мірою гарантувати виконання підоз-рюваним покладених на нього обов’язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Доводи захисника, щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрю-ваного, на переконання апеляційного суду, містять лише посилання на незгоду з наданими сторо-ною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 та 422КПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Скасувати ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міськсуду Луганської обл. від 11.06.2018 р., якою підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з заставою у розмірі 105 720 грн.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП України в Луганської обл. ОСОБА_15, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської обл. ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 9.06.2018 р. по 8.08.2018 р. включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_4 заставу 55 (п’ятде-сят п’ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96 910 (дев’яносто шість тисяч дев’ятсот десять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на раху-нок Апеляційного суду Луганської області: р/р 37316059000837, МФО 820172 в ДКС України, ЄДРПОУ 02890564, призначення платежу: застава.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця у’вязнення необхідно негай-но звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави ОСОБА_4 буде вважати-ся таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців наступні обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи заре-єстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

3) утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваному роз’яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановлено-му законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіж-ного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді