Рішення № 75085514, 25.05.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.05.2018

Справа № 497/213/18

Провадження № 2-а/497/10/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Болград адміністративну справу з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2, третя особа - Болградське ВП Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області про скасування постанови, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції Одеської області, ОСОБА_2, третя особа - Болградське відділення поліції Ізмаїльського ВР ГУНП України в Одеській області, який опісля уточнив, та просив визнати неправомірними дії поліцейського СРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ст.сержанта ОСОБА_2, скасувати дві постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі: серії БР №580770 від 27.01.2018року, та БР №580744 від 27.01.2018року, що були ухвалені ст.сержантом поліції ГРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 за ст.121ч.1 і 126ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1; а також зобов'язати відповідачів - Головне управління НП в Одеській області та ОСОБА_2 повернути негайно йому, ОСОБА_1 автомобіль VOLKSWAGEV GOLF WVW19ZJВ091436, бензин, синього кольору, 1988р. випуску, держ.знак ВН 3742СІ, що, на його думку, незаконно було вилучено та направлено для зберігання на штрафмайданчик до м.Ізмаїл.

08.02.2018 року провадження у справі було відкрито ухвалою суду та адміністративний позов був призначений до розгляду, у судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви з різних поважних причин за клопотаннями сторін, та для витребування доказів, у тому числі для сповіщення відповідача, яким був за клопотанням позивача замінений неналежний.

02.04.2018 від позивача надійшло та судом було задоволене клопотання про витребування доказів, а саме, - витребувані у відповідача акт вилучення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» з державним реєстраційним номером ВН 3742СІ, власником якого є він, позивач, стверджуючи, що в результаті незаконних дій працівника поліції ОСОБА_2 він, позивач, не тільки був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності у незаконний спосіб і за відсутності підстав, але й в нього незаконно був безпідставно вилучений транспортний засіб, проте йому не було надано жодного документу про огляд та вилучення транспортного засобу.

Представники відповідача – ГУНП України в Одеській області та третьої особи – Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області – у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, з ГУНП України в Одеській області надійшов відзив на позов, яким представник відповідача ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 заперечував усі доводи позову, просив залишити позовні вимоги без задоволення, додавши до відзиву на вимогу суду читабельні копії оскаржуваних постанов та фотофіксацію пошкоджень автомобіля позивача. Відповідно до ч.1ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просив задовольнити, надав суду пояснення, стверджуючи, що він 27.01.2018року вранці виїхав на своєму справному автомобілі «Фольксваген Гольф» з с.Городнє, де проживає, до м.Болград – віз родичам мішок вугілля, оскільки була холодна пора року. По дорозі погодився підвезти знайомих односельців – ОСОБА_4 та Хінєва. Виїхали зранку – приблизно о 8-9-й годині ранку. Погода була мокра і холодна – біля 1-2х градусів тепла, на землі лежав сніг, що танув, на дорогах були калюжі і болото, намерзлі ділянки льоду. До міста Болград, як вимагають правила ДР, він їхав з увімкненим світлом фар, а, в’їхавши до міста – фари вимкнув, оскільки було достатньо світло – погода була не сонячна, але й не дуже похмура. До міста Болград вони в’їхали приблизно о пів на десяту – о десятій. Перетнувши межу міста, приблизно за 150метрів, його зупинив патруль поліції, що був на автомобілі, який сам був припаркований не за правилами ДР – не на узбіччі, а на проїжджій частині дороги, хоча узбіччя там було широким. Причиною зупинки працівники поліції, яких було декілька – більше трьох, як йому здалося, вказали вимкнені фари ближнього освітлення, хоча з того місця, де вони стояли, межу міста і приміської ділянки дороги не видно – там автозаправна станція і поворот і вони не бачили, що автомобіль пересувався з увімкненими освітленням. Потім працівники поліції почали оглядати автомобіль, буквально чіплятися, спілкувалися не державною мовою і у принижуючій формі, обізвали його, позивача, з товаришами, «дебілами» - що видно з відеозапису, проте, інспектор Влах О.Д., побачивши, що його знімають на смартфон, вголос сказав, що це не до нього, позивача, а так… Потім інспектор Влах О.Д., вирішивши, що в його, позивача автомобіля, поламане ручне гальмо, та, побачивши тріснуте скло на одній з передніх фар, сказав, що вилучає авто. Щодо розбитого ковпака на правому задньому стоповому фонарі він, позивач, пояснив, що ця дірочка утворилася перед виїздом і він може тут же усунути цей недолік, а усі лампочки працюють, проте інспектор, просунувши через дірочку свого пальця, продавив лампочку у середину авто, і сказав, що вона відсутня. Нажаль, цього факту не було зафіксовано на відео – фіксувати почали вже опісля цього, і лише тоді працівники поліції стали чемнішими. Щодо інших пошкоджених ковпаків фонариків, які видно на фото, то – це не габарити, а обманки, - дизайнерські доповнення, що розташовані біля габаритів, самі габарити, насправді, усі працювали на момент зупинки і ковпаки на них були цілі, але ці доводи працівниками поліції навіть не розглядалися. Також на момент зупинки не було й несправності гальмівної системи – усе працювало, інакше по слизькій дорозі автомобіль не зміг би пересуватися, та й на вимогу працівників поліції він же відразу зупинився, претензій до цього маневру не виникало, а щодо несправності стояночного гальма, - працівник поліції визначив це на свій розсуд, оскільки навіть не торкнувся його – не перевіряв взагалі – чи воно працює. Щодо прав та обов’язків – їх ніхто з працівників поліції не роз’яснив. Він, позивач, сам, знаючи, що можна усунути несправності на місці, запропонував дійти до автомагазину (оскільки в його селі автомагазину немає) і замінити розбиті ковпаки на задньому топовому і передньому ліхтарі, проте працівники поліції сказали, що це робити вже не потрібно. Побачили глушник, який дорогою відірвався і його довелося прикрутити, щоб не загубити, оскільки дорога була вся в ямах та кучугурах снігу й льоду, і сказали, що автомобіль вилучають. Він, позивач, попросив дозволу прибрати свій автомобіль з дороги самостійно, хоча б на узбіччя, щоб не заважати дорожньому руху, та хотів додзвонитися товаришу, який є обізнаним в юриспруденції, але ОСОБА_2 наполягав, що він має автомобіль вилучити і йому, позивачу, довелося підкоритися працівнику поліції, хоча й мав великі сумніви у правомірності його дій. Також позивач стверджував у судовому засіданні, що спочатку працівники поліції погрожували кайданками, відвезти до відділу поліції, поводилися з ними, як з обвинуваченими, безпідставно дуже образливо, у принизливій формі, хоча ніхто їм не суперечив. Щодо складання постанови про правопорушення – то при ньому, позивачеві, був складений один протокол, а щодо відсутності страховки – так вона при ньому була, але працівники поліції її не запитували, тому не може пояснити факт складання постанови про відсутність в нього полісу, тим більш, що у постанові №580770 є його, позивача, підпис, а у постанові №580744 – написано, що він від підпису відмовився. Спочатку у постанові були зазначені пойнятими його супутники, але тепер виявляється, що зазначені якісь інші особи, яких насправді на місці події не було.

Пояснення Позивача суду підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і їх пояснення узгоджуються з поясненнями Позивача та іншими доказами.

У судовому засіданні був переглянутий запис на ДВД-диску з відеофіксацією частини подій, викладених у позові, і які фіксувалися позивачем та його свідками. З відеофіксації дійсно чітко вбачається, як інспектор Влах О.Д., проходячи повз Позивача з товаришами, голосно сказав «дебіли», і тут же уточнив – «це не вам», але до кого ці слова були звернені – впевнено стверджувати неможна – відео не фіксувало усіх осіб, що були присутні у тому місті. Працівники поліції дійсно розмовляли з позивачем і його товаришами російською мовою, на запитання щодо процедури складання постанови про адміністративне правопорушення пояснень не надали, на відео відсутня фіксація того факту, що позивачу були роз’яснені права та обов’язки. Відеозапис подій, наданий суду – не повний – в ході судового засідання Позивачем зі свого мобільного телефону було показано ще інші фіксування подій, але для долучення до матеріалів справи копії цих записів ним не надано.

У судовому засіданні також був допитаний відповідач ОСОБА_2, який суду пояснив, що насправді він цей автомобіль знає давно – він у такому розбитому стані під керуванням Позивача іноді з’являється на дорогах м.Болград, та становить небезпеку для дорожнього руху, тому це правопорушення довелося припинити таким шляхом – вилученням автомобіля на штрафмайданчик. Порушень з його боку прав Позивача він не підтверджує, діяв відповідно до вимог діючого законодавства, обґрунтовано вважаючи, що автомобіль Позивача є загрозою для дорожнього руху, та пояснив, що він нічим не вимірював стан гальмівної системи автомобіля Позивача, пояснивши, що й так усе було видно – там стирчав якийсь провід, але пояснити, що за провід і звідки стирчав – не зміг, лише стверджував, що був впевнений, що стояночне гальмо не працює, не пояснивши, звідки така впевненість.

Вислухавши у судовому засіданні доводи позивача на обґрунтування його позову, свідків, які підтвердили його пояснення, і які узгоджуються між собою, дослідивши надані суду докази, у тому числі оглянувши відеозапис подій, який загалом підтвердив деякі твердження позивача, але з якого не вбачаються погрози і принизливого тону у розмовах працівників поліції, вислухавши доводи інспектора поліції ОСОБА_2, що заперечував доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що інспектором поліції – ст.сержантом поліції ГРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 було ухвалено дві постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі: серії БР №580770 від 27.01.2018року, та БР №580744 від 27.01.2018року, за ст.121ч.1 і 126ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1; згідно яких 27.01.2018року Позивач ОСОБА_1 пересувався в м.Болград приблизно о 10годині 20хв. на власному автомобілі VOLKSWAGEV GOLF WVW19ZJВ091436, бензин, синього кольору, 1988р. випуску, держ.знак ВН 3742СІ, з відсутнім заднім правим покажчиком повороту та з несправним стояночними гальмами, а також без страхового полісу.

Проте наданими суду поясненнями і доказами цих фактів не доведено. Позивач стверджував, що усі ліхтарики й лампочки в його автомобілі працювали, а один пошкодив інспектор поліції ОСОБА_2, що підтвердили свідки, але заперечував відповідач ОСОБА_6

Крім того, Позивач стверджував, що гальмівна система в його автомобілі справна, і хоч автомобіль старенький, він на впевненому ходу, усе працює, що підтверджується тим, що він їхав слизькою дорогою і де потрібно було гальмував, на вимогу поліції зупинився відразу, претензій до нього щодо незупинки не було. Що ж до ковпаків на фарах та ліхтарику правого габариту, то він їх випадково пошкодив у селі, оскільки експлуатує автомобіль у домашньому господарстві, але у зв’язку з тим, що у селі автомагазину немає, поїхав до м.Болград, де в той день мав намір придбати ковпаки і усунути недоліки, проте, будучи зупинений працівниками поліції, не зміг цього усунути, оскільки йому не було надано такої можливості, хоча передбачено законом – він просив інспектора надати йому час для усунення цього недоліку, але інспектор не дозволив, відразу оголосивши, що вилучає автомобіль як аварійний. Поліс страхування в нього, позивача, також був при собі, коли він був зупинений, але працівники поліції його навіть не спитали, бо не було ДТП, і тому Постанова про це правопорушення не відповідає фактичним подіям 27.0.2018року. Крім того, Позивач наполягає, що автомобіль в нього вилучено безпідставно, оскільки він сам міг його прибрати на вимогу поліції, не сперечався з цього приводу – лише попросив, що сам його відведе з дороги, але йому це не було дозволено і він підкорився не спорячи, добровільно брав участь в описуванні майна автомобіля при складанні акту вилучення, копію якого йому не було вручено, оскільки він відмовився його підписувати з-за того, що йому не дозволили зробити там письмові пояснення, заперечення і викласти свою думку, що видно на відеозапису.

З ОСОБА_3 огляду та затримання транспортного засобу від 27.01.2018року дійсно вбачається, що підпису Позивача в ньому немає, хоча у судовому засіданні було оглянуто судом відеозапис, з якого вбачається, як позивач добровільно допомагає озвучувати назви речей, які залишаються в автомобілі, у тому числі в багажнику – мішок вугілля, про який розповідав Позивач; при цьому обстановка при складанні ОСОБА_3 була спокійною, ніхто – ані працівники поліції, ані Позивач – не нервувався, нічого не заперечував.

З наданих суду відомостей і доказів вбачається, що Позивач дійсно пропонував робітникам поліції прибрати самостійно автомобіль з дороги, щоб він не заважав руху, відсутність освітлення та ковпаків на ліхтарику повороту не впливала на функціональність автомобіля Позивача, гальма не були у несправному стані, тому суд дійшов висновку, що автомобіль був вилучений в РПОзивача безпідставно і підлягає поверненню, тим більш, що він підлягав поверненню через три дні навіть в разі наявності правопорушення, скоєного з застосуванням цього автомобіля.

Так, згідно ПДР України за 2017 рік - Параграф 31 - "Технічні несправності, пунт 31.6", - подальший рух ТЗ заборонено в раз, якщо: 1. гальмівна система не здатна зупинити автмобіль при мінімальній швидкості, 2. у темну пору доби не горять лампи фар чи задні габарити, 3. під час дощу не працює склоочисник з боку водія.

Тепер докладніше на другому підпункті. У ПДР сказано, що рух заборонено в разі, якщо не горять лампи фар (зауваження: в множестенном числі) в темний час доби або в умовах недостатньої видимості. Аналогічно і про фари задні ліхтарі. Іншими словами якщо світиться (працює) хоча б одна фара і один задній габарит, то ви можете продовжувати рух до постійного місця дислокації або до місця ремонту. Але при цьому експлуатація даного ТЗ заборонена.

Таким чином, рухатися у світлий час доби позивач мав право як без фар, так і без габаритів. І навіть в темний час доби він міг пересуватися на своєму автомобілі, але тільки в разі, якщо б в нього перестала працювати одна фара в дорозі, в цьому випадку водій має право доїхати до місця призначення. Якщо в темний час доби відмовили обидві фари, або відмовили обидва задніх габариту, то водій не має права здійснювати рух до тих пір, поки не виправить неполадку, що запропонував зробити позивач у світлу пору доби і в умовах доброї видимості!, але отримав відмову від працівників поліції, функціональним обов'язком яких найпершим є допомагати водіям на дорозі, а не заважати громадянам України пересуватися по дорогам у законний спосіб.

Відповідач ОСОБА_2 стверджував у судовому засіданні, що давно знає цей автомобіль, і що саме цей автомобіль під керуванням цього водія - позивача - у такому стані давно пересувається дорогами міста Болград та Болгшрадської області, але доказів цьому суду не надав.

Крім того, слід розрізняти ЗАБОРОНУ експлуатації автомобіля і заборону його подальшого руху. Якщо автомобіль не відповідає технічним нормам і його подальший рух (згідно ПДР стаття 31.6) заборонено, то він не має права навіть доїхати до місця постійної дислокації, доки водій не усуне несправність. ПРоте, якщо автомобіль не відповідає нормам для експлуатації та дана несправність була виявлена ??в процесі руху, то з даною несправністю (31.4 ПДР України) водій має право доїхати до свого будинку або місця ремонту найкоротшим шляхом.

Позивач стверджував у судовому засіданні, що мав намір відремонтуівати ліхтарі в м.Болград, що не спростовано відповідачами.

Всі можливі причини зупинки транспортних засобів описані в Законі України «Про національну поліцію», в статті 35, п.2 якої значиться: якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Слово «очевидні» тут ключове. Несправність має бути видною ззовні та відноситись до таких, що забороняють експлуатацію транспортних засобів. Наприклад, якщо у автомобіля розбите бокове заднє скло, то дана несправність не може бути законною причиною зупинки, але, наприклад, відсутність фар, розбите вщент лобове скло та інші, які реально можна побачити, можуть стати причиною зупинки.

Таким чином, посилання позивача на те, що він був необгрунтовано зупинений працівниками поліції, є необгрунтовані, оскільки він сам не заперечує, що ліва передня фара в його автомобіля - ковпак - мав тріщину, тобто, в працівників поліції були обгрунтовані підстави зупинити автомобіль, але, пересвідчившись, що експлуатація його не заборонена у світлий час доби, надати водію рекомендації з усунення недоліків або ж надати йому можливість самому прибрати авомобіль з дороги евакуатором до місця дислокації, але ніяк не вилучати транспортний засіб і не транспортувати його до штрафмайданчика примусово до іншого міста - м.Ізмаїл - за 50км. від м.Болград і більш, ніж за 80 від місця дислокації автомобіля, з огляду на те, що водій був законослухняним, не сперечався, погоджувався на усі вимоги, пропонував сам усунути усі недоліки, прибрати автомобіль, тощо, і вся його "вина" перед працівниками поліції складалася з того, що він знімав усі події на відеозаписуючий пристрій, що не заборонено законом, і навіть надано водію на це право.

Не менш важливо: водій має право на ввічливе відношення та повагу до себе зі сторони патрульного. До слову, Законом України "Про Національну поліцію", поліцейському забороняється звертатися на "ти", використовувати погрозливі чи образливі жести, допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози, пред’являти безпідставні звинувачення. Якщо фіксування правопорушення водія здійснювалося за допомогою спеціальних технічних засобів, то водію слід вимагати від поліцейського пред’явити для огляду сертифікат(свідоцтво) на такий технічний засіб. У сертифікаті має бути вказана назва технічного засобу, яким здійснювалась фіксація, вказівка про те, що такий засіб пройшов метрологічну повірку, зазначена дата проходження такої повірки та термін її дії.

В свою чергу, згідно зі ст.265-2 КпАП, при їзді на транспортному засобі з несправностями, при яких його експлуатація заборонена, працівники поліції мають право тимчасово затримати такий транспорт, заблокувавши його або доставивши на штрафмайданчик (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою евакуаторів. Експлуатація транспортного засобу може заборонятися до усунення несправностей, виявлених в процесі його огляду. Крім цього, в ч.2 ст.265-2 КпАП також зазначено, що працівник Державтоінспекції має вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця його постійної дислокації.

Тимчасове затримання транспортного засобу є одним з видів заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Його порядок визначений статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою зазначеної норми закону передбачено, що лише в разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені: частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 122-5, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора.

Наведений вище перелік є вичерпним і не може тлумачитись розширено. Тому, у разі вчинення водієм будь-якого іншого правопорушення, працівник ДАІ не має права тимчасово затримувати транспортний засіб.

Хоча в частині 1 статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення й зазначено, що працівник ДАІ тимчасово затримує транспортний засіб у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, але в тій же таки нормі закону визначений і обов’язок зробити запис про тимчасове затримання в протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, затримання можливе лише у випадку провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Закон передбачає два способи тимчасового затримання транспортних засобів: блокування та доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху). Отже, затримання не обов’язково має реалізуватись шляхом доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Більш того, таке доставлення можливе лише за умови, що розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Тепер про ще один дуже цікавий момент: про спосіб доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

ОСОБА_7 тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102 (далі – ОСОБА_7).

ОСОБА_7 передбачено, що доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів – евакуаторів (далі – евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата, оскільки жодним Законом це не передбачено.

Таким чином, в даному випадку, затримувати транспортний засіб позивача працівникам поліції було не обов'язково, оскільки несправність (наявність якої є під сумнівом) можна було усунути на місці (встановити ковпаки на ліхтарі), або ж вжити заходи щодо повернення несправного транспорту безпосередньо до місця його постійної стоянки, яка працівникам поліції була відома, тим більш, це пропонував сам водій.

Крім того, в законодавстві взагалі відсутній такий термін, як "штрафмайданчик", і незалежно від підстав затримання транспортного засобу, через три дні на підставі письмової заяви він має бути обов’язково повернутий без стягення будь-яких оплат за його зберігання, про що працівник поліції мав роз'яснити водію затриманого транспортного засобу.

Про роз'яснення позивачу його прав в умовах затримання його транспортного засобу відповідачами суду відомостей і доказів не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладено у даній справі на відповідачів, які заперечували вимоги позивача та обставини, викладені у позові, проте, окрім пояснень та оригіналів документів інших доказів щодо відсутності в позивача страхового полісу, наявності несправності автомобіля – окрім фотографій, - суду не надали.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних у справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов’язку доведення, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні адміністративних правопорушень, які викладені у постановах про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, зазначеного в постанові, адже в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази (ст.72 КАС України) вчинення адміністративного правопорушення, навпроти, позивачем надано докази – відеозапис та запрошені свідки щодо відсутності в його дій складу правопорушення.

Згідно ст. 6 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 293 КУпАП України , орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і ухвалює одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи викладене, а також вимоги позову і докази, надані позивачем, а також враховуючи відсутність доказів скоєння позивачем правовпорушень, які не надані відповідачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись п.10,12ч.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції з 15 грудня 2017 року), ст.ст.121ч.1 КУпАП, ст.ст.2,3, 4-14, 44-47,72,77ч.2,90,132,192,205, 211, 229, 238, 241-246,250, 293, 295 КАС України, ст.62 Конституції України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції Одеської області, ОСОБА_2, третя особа - Болградське ВП Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області про скасування постанови, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії поліцейського СРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ст.сержанта ОСОБА_2 неправомірними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БР №580770, ухвалену 27.01.2018року ст.сержантом поліції ГРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 за ст.121ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БР №580744, ухвалену 27.01.2018року ст.сержантом поліції ГРПП Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 за ст.126ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1.

Зобов'язати відповідачів - Головне управління національної поліції в Одеській області та ОСОБА_2 повернути негайно позивачу - власнику ОСОБА_1 автомобіль VOLKSWAGEV GOLF WVW19ZJВ091436, бензин, синього кольору, 1988р. випуску, держ.знак ВН 3742СІ.

Повний текст рішення складений 04.06.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами до Одеського апеляційного адміністративного суду через Болградський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного його тексту та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Кравцова