Рішення № 75085229, 01.06.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6661/16-ц

Провадження № 2/369/396/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2018 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Перша Київська обласна державна нотаріальна контора Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк І.В., виконком Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року позивач ОСОБА_1 завернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 пішов із життя його батько ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про смерть, яке видано 05.04.1990 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва, про що в Книзі реєстрації смертей складено відповідну актову запис за №1690.

Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 72,2, житловою площею 52,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який батько придбав у приватну власність.

Згідно укладеного Договору купівлі-продажу від 18.10.1985 року з виконкомом Бузівської сільської Ради народних депутатів, Києво-Святошинського району Київської області, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори від 18.10.1985 року, зареєстровано в реєстрі за №6466, а також договір зареєстрований в господарський книзі Бузівської сільської ради та складено запис за №385 від 19.10.1985 року.

Заповіт на належне йому спадкове майно померлий ОСОБА_7, не залишав.

Право приватної власності покійного ОСОБА_7 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташованих за адресою АДРЕСА_2 підтверджено заведеною інвентаризаційною справою Київського міжміського бюро технічної інвентаризації за період з 04.08.1984 р. по 07.11.2005 р.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька є його сини:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, дочки: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9., які на час відкриття спадщини не закликалися до спадкування на спадкове майно померлого батька, останні звернулися із заявами до нотаріальних установ за місцем свого проживання, в яких не заперечують оформити їх обов'язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_7 на користь рідної сестри ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

12 січня 1991 року старший брат ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, згідно якої повідомив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 пішов із життя ОСОБА_7, на день смерті залишалася спадщина житловий будинок с надвірними будівлями, що розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що інших спадкоємців на час відкриття спадщини не має, на спадкове майно померлого ОСОБА_7 заведено спадкову справу за № 11.

12 січня 1991 року свідоцтво про право на спадщину за законом було видано на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №2-65 про успадкування останнім житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 69,3 кв.м., зареєстрованого в реєстрі за №6466 за адресою: АДРЕСА_4

30 жовтня 2002 року спадкове майно померлого ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв. м., що розташованих за адресою, АДРЕСА_2 (відповідно тех. Паспорта) зареєстровано Києво-Святошинським БТІ на праві приватної власності за ОСОБА_8, записано в реєстрову книгу НОМЕР_1 за реєстровим №295.

Таким чином, обов'язкова частка спадкового майна померлого ОСОБА_7, яка б могла належати ОСОБА_1, не була прийняти ні нею, ні його спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ні протягом 6-ти місяців, ні протягом додаткових 3-х місяців.

Згідно до вимог ст. 551 ЦК УРСР 1963 року, що підтверджено листом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори за №453/02-14 від 13.04.2013 року, в якому позивачки було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_7.

Відповідно до вимог ст. ст. 529 та 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Тому, при відсутності спадкоємців першої черги або неприйнятті ними спадщини, а також у разі, коли спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують в рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.

З вказано матеріальної норми цивільного законодавства в редакції 1963 року слідує, що ні позивачка, ні її рідній брат та ні її рідна сестра, умисно не закликалися як спадкоємці першої черги до спадкового майна померлого батька, однак рідний старший брат ОСОБА_8, не закликаючи до спадкування спадкоємців першої черги на майно померлого батька, одноособово без згоди спадкоємців першої черги, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.01.1991 року, яке зареєстровано в реєстрі за №2-65.

ІНФОРМАЦІЯ_20 пішов із життя ОСОБА_8, шо підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.02.2006 року, про шо в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №6540.

Крім того, позивачка свої вимоги мотивує тим та посилаючись на довідку за №122 від 29.01.2008 року, яка видана виконкомом Вузівської сільської рада зазначено, що ОСОБА_1 за період часу з 1967 року до 1973 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 та мешкала зі своїми батьками, а після смерті ОСОБА_7 продовжувала проживати у вказаному домоволодінні, робити ремонти, обробляти прилеглу земельну ділянку, остання вважає, що вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після померлого.

Дійсно, відповідно до ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

В той же час, ОСОБА_2, який отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_8 не був і не міг бути спадкоємцем першої черги на спадкове майно померлого діда ОСОБА_7 при наявності у останнього спадкоємців першої черги, а тому вступити в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_7 він не міг, а вступив лише в розпорядження цим спадковим майном.

За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що вона фактично до цього часу розпоряджається спадковим майном померлого батька, утримувала і утримує житловий будинок з надвірними будівлями в с. Бузова в належному стані, проводить ремонтні роботи, обробляє земельну ділянку, що розташована поруч з домоволодінням.

14 вересня 2005 року та 10 лютого 2006 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулися із заявами до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, в якій повідомили про те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 пішов із життя їх батько ОСОБА_8, на день смерті залишалось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_6 земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташована в межах села Бузова та заведено спадкову справу за №560.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №3- 2753 в частині успадкування ним 1/2 частки спадкового майна, а саме:

- житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв.м., жилою площею 52,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_7, належного померлому, ОСОБА_8, на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 12 січня 1991 року за реєстровим №2-65, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2002 року за реєстром №295 в реєстровій книзі НОМЕР_1;

- земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в межах села Бузова, Вузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, належної померлому ОСОБА_8, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_16, виданого Вузівською сільською Радою 29 липня 1998 року на підставі рішення виконкому цієї ж сільради від 28 лютого 1996 року за №53. зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №462.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №3- 2748 в частині успадкування ним 1/2 частки спадкового майна, а саме:

- житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м. що знаходиться в АДРЕСА_8 належного померлому, ОСОБА_8, на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 12 січня 1991 року за реєстровим №2-65, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2002 року за реєстром №295 в реєстровій книзі НОМЕР_1;

- земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в межах села АДРЕСА_9 належної померлому ОСОБА_8, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_16, виданого Вузівською сільською Радою 29 липня 1998 року на підставі рішення виконкому цієї ж сільради від 28 лютого 1996 року за №53, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №462.

ІНФОРМАЦІЯ_18 пішов із життя ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 31.01.2011 року.

На день смерті залишилося 1/2 частка спадкового майна, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_10 та 1/2 частка земельної ділянки, площею 0,299 га, що розташована в межах с. Бузова, Приватним нотаріусом КМНО Котюк І.В. заведено спадкову справу за №1/2011 від 03.03.2011 року.

Однак, спадкоємці за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після смерті сина чоловіка ОСОБА_11 вступили в спадщину успадкування 1/2 (одної другої) частки спадкового майна ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв, м., що розташований за адресою: АДРЕСА_11 та 1/2 (одної другої) частки земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в межах АДРЕСА_12

Отже, виходячи з вимог ст. 554 ЦК УРСР в редакції 1963 року можна вважати спадкове майно спадкодавця ОСОБА_7 необхідно розділити між спадкоємцями першої черги в рівних долях.

Відповідно до вимог статті 1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_13 за час життя батька ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину від спадкодавця, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем, вела сумісне домашнє господарство, доглядала за батьком, у подальшому приймала участь в похованні батька.

Диспозицією частини 1,3 ст, 1268 ЦК України 2004 року також передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до пункту 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідки відповідно органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець першої черги безпосередньо проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_7.

Крім того, у зв'язку з поважними причинами пропуску щодо поновлення та продовження процесуальних строків звернення до суду ОСОБА_1, правовстановлюючого документа щодо вступу на спадкове майно померлого батька, ОСОБА_1 вчасно не могла отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з невірним оформленням її свідоцтва про народження.

Зокрема, позивачка ОСОБА_1 на протязі тривалого часу, постійно зверталася із заявами в різні державні установі, в різні архівні інстанції, разної територіальною юристдикцією про встановлення, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

Згідно архівної посвідки про шлюб, дійсно 30 грудня 1939 року шлюб між собою уклали ОСОБА_7 та ОСОБА_14, про що в Книзі записів актів громадянського стану було зроблено відповідний запис за №6.

Отже, дійсно ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Потоки Черкаської області Катериношдьського району. В актовому запису про народження (поновленому) від 11.05.2007 року №5 зазначено, що дані про батьків відсутні, відповідно вони були відступі у свідоцтві про народження ОСОБА_1

Крім того, позивачка зверталася із заявою за місцем своєї реєстрації до ВРАЦС Оболонського РУТО м. Києва, згідно якої просила доповнити актовий запис про народження №5 від 11.05.2007 року, складений відділом РАЦС Катеринопільського РУЮ Черкаської області даними про її батька.

Отже, складеним висновком за №168 від 06.11.2007 року ОСОБА_1 в цьому було відмовлено.

22 квітня 2008 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_14, рішення набрало законної сили 03.05.2008 року.

21 травня 2015 року позивачка ОСОБА_1 отримала правовстановлюючий документ для вступу і прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 яке було тільки видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області, про що в Книзі від 11 травня 2007 року складено відповідний актовий запис №5.

За таких обставин, позивачка ОСОБА_1 звертається до суду з клопотанням поновити та продовжити строки подачі зазначеної позовної заяви про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за нею обов'язкової частки спадкового майна на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_13, після померлого батька ОСОБА_7.

Тому позивачка просила визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які посвідчені Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №3-2753 та в реєстрі за №3-2748 в частині успадкування ними 1/2 частки спадкового майна після смерті батька, ОСОБА_8, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_7, належного померлому, ОСОБА_8, на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 12 січня 1991 року за реєстровим №2-65, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2002 року за реєстром № 295 в реєстровій книзі НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в межах села Бузова, Вузівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, належної померлому ОСОБА_8, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_16, виданого Бузівською сільською Радою 29 липня 1998 року на підставі рішення виконкому цієї ж сільради від 28 лютого 1996 року за №53, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №462.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 щодо 3/4 частин спадщини на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 54,15 кв.м,, що розташовано за адресою: АДРЕСА_14

Представник позивача направив до суду заяву згідно якої просив розгляд справи провести у його відсутності, вимоги позову підтримав та просив їх задоволити, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 направила до суду заяву згідно якої не заперечувала проти задоволення позовних вимог, та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Перша Київська обласна державно нотаріальна контора направила до суду лист згідно якого просила розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомлено. Письмових відзивів до суду направлено не було.

Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та виконком Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За письмовою згодою представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_16 народилась ОСОБА_1, батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_6

Згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_15 народився ОСОБА_8, батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

Також відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_15, ІНФОРМАЦІЯ_14 народився ОСОБА_9, батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_8 ІНФОРМАЦІЯ_13 народилась ОСОБА_15, батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_9

12 січня 1991 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7.

12 січня 1991 року до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, надійшла заява від імені ОСОБА_8 про прийняття спадщини за законом після його батька - ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_17

12 січня 1991 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на підставі ст. 529 ЦК УРСР було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8. Дане свідоцтво було видано в тому числі і на жилий будинок в селі АДРЕСА_15

ІНФОРМАЦІЯ_19 помер ОСОБА_8 що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_10.

Після смерті ОСОБА_8 до його майна Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 560.

Спадщину після ОСОБА_8 прийняв його син ОСОБА_2 (заява про прийняття спадщини від 14.09.2005 року за № 851), син ОСОБА_11 (заява про прийняття спадщини від 10.02.2006 року за № 560).

27 листопада 2007 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (Бланк серії НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_11, за яким він є власником 1/2 частини будинку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в селі АДРЕСА_15, та 1/2 земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в селі Бузова, Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

27 листопада 2007 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (Бланк серії НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_2, за яким він є власником 1/2 частини будинку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в селі АДРЕСА_15, та 1/2 земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в селі Бузова, Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_18 помер ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_13

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. була заведена спадкова справа № 1/2011 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_11.

Спадщину після ОСОБА_11 прийняли його мати ОСОБА_3 згідно з заявою про прийняття спадщини від 03.03.2011 року та його дружина ОСОБА_4 згідно з заявою про прийняття спадщини від 28.04.2011 року.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. не видавались на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину за законом на будинок та земельну ділянку що знаходяться в с. Бузова.

Згідно довідки виконавчого комітету Бузівської сільської ради від 29 січня 2008 року № 122 вбачається що ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом зі своїми батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_14 в АДРЕСА_16 1967 по 1973 р.

18.10.1985 року між виконкомом Бузівської сільської Ради народних депутатів, Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_7 було укладено договір. за яким виконавчий комітет продав а ОСОБА_7 купив жилий будинок в АДРЕСА_17. Даний договір посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори від 18.10.1985 року, зареєстровано в реєстрі за №6466, а також договір зареєстрований в господарський книзі Бузівської сільської ради та складено запис за №385 від 19.10.1985 року.

Стаття 524 ЦК УРСР, що діяв на момент відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_7, визначала що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Таким чином, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є його діти ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10.

Разом з тим, державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8, без врахування того що у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР спадщину прийняла також ОСОБА_1 шляхом фактичного в управління або володіння спадковим майном.

Ні позивачка, ні її брат ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_15 не закликались як спадкоємці першої черги до спадкового майна померлого батька, однак ОСОБА_8, не закликаючи до спадкування спадкоємців першої черги на майно померлого батька, одноособово без згоди спадкоємців першої черги, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.01.1991 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 2-65, на підставі якого в подальшому були видані свідоцтва на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_11

Тому в даному випадки, видача відповідних свідоцтва порушує права позивача як спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_7

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно аб.3п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1222, 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 34, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Перша Київська обласна державна нотаріальна контора Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк І.В., виконком Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини- задоволити.

Визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2007 року, видані на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які посвідчені Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №3-2753 та в реєстрі за №3-2748 в частині успадкування ними 1/2 частки спадкового майна після смерті батька, ОСОБА_8, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 72,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_7, належного померлому, ОСОБА_8, на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 12 січня 1991 року за реєстровим №2-65, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2002 року за реєстром № 295 в реєстровій книзі НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,299 га, наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в межах села Бузова, Вузівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, належної померлому ОСОБА_8, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_16, виданого Бузівською сільською Радою 29 липня 1998 року на підставі рішення виконкому цієї ж сільради від 28 лютого 1996 року за №53, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №462.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 шляхом фактично вступу у володіння спадковим майном.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 червня 2018 року.

Суддя Дубас Т.В.