Вирок № 75084745, 03.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2249/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/460/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 Хагані огли, 1993 року 08 місяця 27 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_2 Республіки, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно непрацюючого, проживаючого в цивільному шлюбі, не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю:

прокурора Тернавської Н.М., Шевченко М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_3

встановив:

ОСОБА_1, являючись громадянином ОСОБА_2 Республіки, на законних підставах 14.01.2016 прибув на територію України, де перебуває до теперішнього часу. У липні 2017 року та січні 2018 року, точну дату не встановлено, з метою не перетину державного кордону України, всупереч міграційного законодавства, ОСОБА_1 надав невстановленій в ході досудового розслідування особі належний йому паспорт ОСОБА_2 Республіки серії С 00399757 для внесення до офіційного документу недостовірних відомостей, де останньому було поставлено завідомо підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону, а саме: «Україна 31 07 17 05 Зернове 590900», «Україна 01 11 17 05 Хутір-Михайлівський 590902», «Україна 29 01 18 06 Конотоп 590901», «Україна 30 01 18 06 Хутір-Михайлівській 590902».

06.02.2018 ОСОБА_1, перебуваючи в оперативно – розшуковому відділі Державної прикордонної служби України, розташованого в м. Миколаєві по вулиці Космонавтів, 1-Д, під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері, надав співробітнику вказаного відділу належний йому паспорт ОСОБА_2 Республіки із завідомо недостовірними даними, а саме підробленими штампами «Україна 31 07 17 05 Зернове 590900», «Україна 01 11 17 05 Хутір-Михайлівський 590902», «Україна 29 01 18 06 Конотоп 590901», «Україна 30 01 18 06 Хутір-Михайлівській 590902» про перетин державного кордону України.

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого офіційного документу.

Обвинувачений визнав себе винним, щиро розкаявся і не оспорюючи обставин пред'явленого обвинувачення, показав, що в 2016 році офіційно прибув на територію України, перетнувши державний кордон, та після прострочення терміну перебування на території України не виїхав. У в 2017 році та подальшому, точну дату не пам’ятає, незнайома особа запропонувала йому проставити в паспорті штампи виїзду та в’їзду на територію України, запевнивши в їх оригінальності, на що він погодився. Оплату послуг вказаній особі не здійснював. На початку 2018 року маючи намір одружитися з цивільною дружиною, звернувся до органу РАЦС, в працівників якого виникли сумніви щодо достовірності штампів в його паспорті, який їм надавав для встановлення його особи, який вони направили паспорт до міграційної служби для перевірки, де після проведення експертизи було встановлено підробленість штампів перетину державного кордону України. У вчиненому щиро кається.

Вина обвинуваченогоу вчиненому кримінальному правопорушенні, крім визнання себе винним, доведена наступними дослідженими судом доказами.

Повідомленням Державної прикордонної служби України від 06.02.2018 № 54/33 про виявлене кримінальне правопорушення, згідно якого співробітниками оперативно – розшукового відділу спільно з співробітниками ОСОБА_4 в Миколаївській області в ході проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері встановлено, що громадянин ОСОБА_2 Республіки ОСОБА_1 надав паспорт громадянина ОСОБА_2 Республіки серії С 00399757 із відмітками про перетин державного кордону, з явними ознаками підробки, з проставленими датами: в’їзд – 30.01.2018, виїзд - 29.01.2018 та в’їзд – 01.11.2017, виїзд – 31.07.2017.

Протоколом огляду місця події від 06.02.2018, відповідно до якого в приміщенні службового кабінету № 305, розташованого на третьому поверсі адміністративної будівлі Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 42-а, оглянуто та вилучено паспорт громадянина ОСОБА_2 Республіки серії С 00399757 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Листом оперативно-розшукового управління Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України від 10.04.2018 № 54/138, відповідно до якого за допомогою бази даних «Відомості про осіб, що перетнули Державний кордон України» встановлено, що громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, Державний кордон України 30.01.2018, 29.01.2018, 01.11.2017, 31.07.2017 не перетинав.

Згідно висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ № 109 від 19.03.2018, відбитки штампу в паспорті громадянина ОСОБА_2 Республіки із серією та номером С 00399757 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 49 сторінці - «Україна 083 30 01 18 06 Хутір-Михайлівській 590902», нанесений не штампом «Україна 083 30 01 18 06 Хутір-Михайлівській 590902», експериментальні зразки якого надані на експертизу; на 50 сторінці - «Україна 086 29 01 18 06 Конотоп 590901», нанесений не штампом «Україна 086 29 01 18 06 Конотоп 590901», експериментальні зразки якого надані на експертизу; на 50 сторінці - «Україна 069 01 11 17 05 Хутір-Михайлівський 590902», нанесений не штампом «Україна 069 01 11 17 05 Хутір-Михайлівський 590902», експериментальні зразки якого надані на експертизу; на 50 сторінці - «Україна 056 31 07 17 05 Зернове 590900», нанесений не штампом «Україна 056 31 07 17 05 Зернове 590900», експериментальні зразки якого надані на експертизу.

Дослідження інших доказів, зокрема допит свідків за клопотанням учасників судового розгляду, судом не здійснювалося, оскільки обвинувачений визнав вину повністю та обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд, з огляду на повне визнання обвинуваченим своєї вини та не оспорювання ним обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав недоцільним допит свідків, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується задовільно, неодружений, але проживає в цивільному шлюбі, психічно та фізично здоровий, працює неофіційно.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного - скоєння невеликої тяжкості кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом’якшують відповідальність - визнання вини та щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої орган пробації, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства і окремих осіб вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Із врахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 358 КК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Доводи захисника про відсутність підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, понесених на проведення експертизи в кримінальному провадженні, через відсутність платіжних реквізитів в квитанції про вартість експертизи, суд до уваги не приймає, оскільки експертиза була проведена за рахунок коштів Державного бюджету України, вартість понесених на її проведення витрат документально підтверджена експертом, що відповідно до ч.2 ст.124 КПК України при ухваленні обвинувального вироку є підставою для стягнення їх стягнення з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 Хагані огли визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п’ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи № 109 від 19.03.2018 в сумі 1716,00 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 00 коп.) на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Речові докази:

-паспорт громадянина ОСОБА_2 Республіки серії С 00399757 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 – повернути власнику;

-сейф-пакет з експериментальними відбитками штампів – знищити.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко