Вирок № 75084558, 04.06.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/5/17

провадження № 1-кп/488/36/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 року Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі :

головуючої судді - Кутурланової О.В.,

секретарів судового засідання - Кривопішиної О.С., Сидорової Т.А.,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Задирка Р.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150050002062, по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовослужбовця, який проходить службу у військовій частині А3767 на посаді оператора радіопеленгатора роти радіоперехоплення радіобатальйону, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В

09.08.2016 року близько 02 години 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи біля приміщення кафе-бару «Південний Кристал», що розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 340, діючи умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли між ним та потерпілим ОСОБА_1, умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс останньому не менше 3 ударів в область дерев’яною палицею в область голови та правого плечового суглоба, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому лобної кістки із переходом на верхні стінки очниць із обох сторін та ліву тім’яну кістку, забою головного мозку 1 ступеня, субарахноїдального крововиливу, ран м’яких тканин голови, розривів надостної м’язи правого плечового поясу, зламу акроміального кінця правої лопатки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав та показав, що 08.08.2016 року у вечірній час він разом із знайомими прийшов відпочивати до кафе-бару «Південний Кристал», який знаходиться в м. Миколаєві по пр. Богоявленський, де вони сіли за столик, за яким вже сидів раніше не знайомий йому потерпілий ОСОБА_1. Через деякий час останній став до нього чіплятися з прохання купити йому пиво. Між ним виник конфлікт. Тоді він з метою з`ясувати стосунки, запросив ОСОБА_1 вийти із приміщення кафе-бару. Погодившись, потерпілий взяв із столу скляну пляшку, розбив її, та, залишивши в руці її останки, вийшов за ним, де почав перед його обличчям розмахувати залишком пляшки, намагаючись нанести тілесні ушкодження. Отримавши тілесні ушкодження, захищаючись від дій потерпілого, він побіг до себе додому. Опинившись вдома, будучи ображеним на потерпілого, він вирішив помститися останньому. З цією метою, взявши вдома дерев’яну палицю, приблизно через 15 хвилин він повернувся до названого бару, де підійшовши до столику, за яким сидів потерпілий, та, піднявши останнього, навмисно наніс останньому декілька ударів в область голови та плеча. Від чого потерпілий впав на підлогу. Після чого він пішов спочатку додому, викинувши по дорозі палицю, а потім разом із дружиною для отримання медичної допомоги до лікарні.

Обвинувачений зазначив, що його намір спричинити потерпілому тілесні ушкодження був пов'язаний з неправомірними діями останнього. За такого, оскільки саме ОСОБА_1 винен у їх конфлікті, вважав, що не заподіяв йому ніякої моральної шкоди, а завдану ним матеріальну шкоду у сумі 3000 гривень вже відшкодував.

Аналогічні показання обвинувачений надав під час проведення слідчого експерименту в період досудового розслідування кримінального провадження, що відображено у відповідному протоколі від 14.12.2016 року.

Крім визнання своєї винуватості самим обвинуваченим, вина останнього у вчинені інкримінованого йому злочину, підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_1Є, 08.08.2016 року у вечірній час він відпочивав із знайомими в кафе-барі «Південний Кристал», що розташоване по пр. Богоявленському в м.Миколаєві, де вживав спиртні напої. Приблизно після 23 години до них за столик сіли раніше незнайомі йому чоловіки, один із яких був обвинувачений ОСОБА_4. Так як він був проти цього, між ними стався словесний конфлікт, під час якого обвинувачений наніс йому рукою один удар в область плеча, наполягаючи на тому, щоб вони вийшли із приміщення бару для з'ясування стосунків. Він не відреагував на цю пропозицію. Після чого обвинувачений встав позаду нього та наніс ще один удар рукою в область спини, вимагаючи його вийти за ним. Тоді він, розбивши скляну пляшку, та, взявши у руки від неї уламок, передбачаючи необхідність захищатися від неправомірних дій ОСОБА_4, вийшов вслід за останнім із приміщення бару, де обвинувачений почав намагатися нанести йому удари ногою в область тулуба. Від був вимушений захищатися, тримаючи руки із уламком скла перед собою. Будь-яких навмисних тілесних ушкоджень обвинуваченому він не спричиняв. Такі дії тривали декілька хвилин, після чого ОСОБА_4 кудись побіг. Він знов сів за столик. Однак через незначний час обвинувачений повернувся, та, підійшовши до нього с заду, наніс не менше двох ударів дерев`яною палкою в область голови, він чого він впав на підлогу. Після чого його відвезли до лікарні, де він проходив тривале лікування.

Потерпілий наполягав на тому, що ініціатором конфлікту, який стався в приміщенні кафе-бару був обвинувачений і саме за запрошенням останнього він вийшов на вулицю, де ОСОБА_4 продовжив конфлікт, намагаючись заподіяти йому тілесні ушкодження, від чого він вимушений був захищатися.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_5, який також в ніч на 09.08.2016 року відпочивав в названому кафе-барі, підтвердив, що між обвинуваченим та потерпілим стався словесний конфлікт, однак, через те, що він безпосередньо не слідкував за подіями, які відбувались між останніми, не помітив хто з них ініціював словесний конфлікт, однак чув, що пропозицію вийти із приміщення бару для з’ясування стосунків потерпілому запропонував ОСОБА_4.

Як вбачається за даних протоколу огляду місця події від 09.08.2016 року та фототаблиці до нього, місцем вчинення кримінального правопорушення є відкрита площадка кафе-бару «Південний кристал», який розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Богоявленський, де виявлені плями бурого кольору.

Згідно висновкам судово-медичної експертизи(акт № 246від 30.09.2016 року) у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді лінійного перелому лобної кістки із переходом на верхні стінки очниць із обох сторін та ліву тім’яну кістку, забою головного мозку 1 ступеня, субарахноїдального крововиливу, ран м’яких тканин голови, розривів надостної м’язи правого плечового поясу, зламу акроміального кінця правої лопатки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Заподіянні тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок багато численних дії тупих твердих предметів, в загальній кількості не менше 3-х: 2- в область голови, 1 – в область правого плечового суглобу. Виникнення вказаних тілесних ушкоджень: при падінні з висоти власного зросту та при самооборонні – малоймовірні. В момент заподіяння тілесних ушкоджень взаємо розташованість потерпілого та нападаючого змінювалась; ОСОБА_1 міг знаходитись як у вертикальному, так и горизонтальному положенні, і бути звернений обличчям, так и спиною до нападника.

Проаналізувавши дослідженні докази, суд находить надуманими доводи обвинуваченого про неправомірні дії потерпілого, які викликали в нього намір нанести йому тяжкі тілесні ушкодження, оскільки вони спростовуються показаннями обвинуваченого.

В той же час, те, що ініціатором конфлікту між обвинуваченим та потерпілим був ОСОБА_4, свідчать показання останніх, згідно до який з приміщення кафе-бару для з`ясування стосунків вони вийшли за пропозицією саме обвинуваченого, який і вийшов із бару першим.

Таким чином надавши оцінку дослідженим доказам, суд находить доказаною винуватість ОСОБА_4 у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.121 КК України.

При цьому,беручи до уваги, що вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп`яніння, не доведено доказами, суд вважає за необхідне виключити цю обставину із обвинувачення висунутого ОСОБА_4, та не приймає її до уваги як на обставину, яка обтяжує покарання,на яку послалась сторона обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке є насильницьким і спрямованим на здоров’я людини, та дані про його особу, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, проходить військову службу, одружений, має на утриманні малолітню дитину, дружина якого знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Суд також бере до уваги наполягання потерпілого на призначенні обвинуваченому лише у вигляді реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд визнає визнання своєї винуватості обвинуваченим та часткове відшкодування ним матеріальної шкоди, завданої його злочинними діями, потерпілому.

З урахуванням конкретних фактичних обставин справи, тяжкість злочину, даних про особу обвинуваченого, та думку потерпілого, суд приходить до висновку про не можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, тому вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі у нижчій межі санкції відповідної норми кримінального закону.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст.. 75 КК України суд не вбачає.

Щодо позовних вимог, заявлених прокурором Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (Вітовської центральної районної лікарні) про відшкодування витрат закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_1 у сумі 4777,55 гривні, які визнанні обвинуваченим в повному обсязі, суд зазначає, що протиправними діями обвинуваченого названому медичному закладу, де з 09.08.2016 року по 10.08.2016 року у реанімаційному відділенні та з 10.08.2016 року по 02.09.2016 року в травматологічному відділенні отримував лікування потерпілий, спричинена матеріальна шкода, яка залишилася невідшкодованою.

Відтак, приймаючи до уваги положення ст.206 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення вироку), вимоги прокурора з підстав, зазначених в ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1206 ЦК України, є законним та підлягає задоволенню у сумі - 4 777, 55 грн..

Крім того, потерпілим був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого збитків, завданих злочином: матеріальних на загальну суму 22050 гривень та моральних на сумі 47000 гривень.

Обвинувачений позов не визнав.

Відповідно до положень ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як слідує із ч. 1 ст.. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заявлені вимоги щодо стягнення матеріальних збитків складалися із витрат на лікування та спеціального харчування - у сумі 11300 гривень, втраченого заробітку - у сумі 10000 гривень та вартості пошкоджений предметів одягу - у суму 750 гривень.

Докази щодо витрат на дієтичне харчування потерпілий суду не надав, останній частково підтвердив витрати на лікування, надавши суду чеки та квитанції про купівлю ліків, медпрепаратів та про проходження медичного обстеження. За такого цивільний позов в цій частині заявлених вимог підлягає частковому задоволенню, на документально підтверджені потерпілим витрати, а саме на 5447,82 гривень.

Також потерпілий просив стягнути з обвинуваченого вартість пошкоджених останнім предметів його одягу: футболки та бриджів на загальну суму 750 гривень, однак жодного доказу, що підтверджує факт пошкодження цих речей, він суду не надав. У зв’язку цим, в цій частині вимоги потерпілого задоволенню не підлягають.

Що стосується матеріальної шкоди пов’язаної з втратою потерпілим заробітку, то відповідно до ч. 2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, при відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, слід враховувати те, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Однак, від потерпілого клопотань про призначення експертизи з метою визначення ступеню втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності не надходило, у зв'язку з чим суд вважає необхідним в цій частині вимог потерпілого відмовити.

Враховуючи викладене, в частині заявлених потерпілим вимог про відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням частково відшкодованої обвинуваченим суми, стягненню на користь потерпілого з ОСОБА_4 підлягає 2447, 82 грн..

Що стосується вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, то, на думку суду, відповідно до вимог ст.. 1168 ЦК України, ці вимоги останнього є законними та обґрунтованими. Однак, з урахуванням тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, з приводу яких він проходив стаціонарне та амбулаторне лікування в закладах охорони здоров'я, що потягло вимушені зміни у його життєвих зв’язках та у звичайному способі життя, настання негативних змін в його здоров'ї та житті, а також, що він змушений був відчувати фізичні страждання у зв'язку з отриманими травмами, глибини душевних страждань потерпілого, а також майнового стану обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, у зв’язку з чим стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає 30 000 гривень.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Вітовської центральної районної лікарні (р/р 35414001030501 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 01998489, код платежу 24060300 «Інші надходження»), в якості відшкодування матеріальної шкоди - коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 - 4 777, 55 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого – ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 2447, 82 грн., та моральної шкоди – 30 000 грн..

Початок відбуття обвинуваченим покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Кутурланова