Рішення № 75084400, 04.07.2018, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/145/18-ц

Провадження №2/471/154/18

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"04" липня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді – Скарницької І.Б.,

за участю секретаря – Данілової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/145/18-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Братського районного суду Миколаївської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся суду з позовною заявою до Іванівської сільської ради Братського районного суду Миколаївської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2.

В своєму позові позивач зазначив, що 26 січня 2013 року в с. Іллічівка Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2. Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок площею 2,4600 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635470, виданого 01.07.2011 року; площею 0,1117 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635472, виданого 01.07.2011 року; площею 0,1748 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635471, виданого 01.07.2011 року, що розташовані в межах території Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 23 жовтня 2012 року секретарем Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області ОСОБА_3, та зареєстрований за реєстром №52, згідно якого заповідала вищевказані земельні ділянки ОСОБА_1. На початку лютого 2018 року позивач звернувся до Братської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 Однак, йому було роз'яснено, що неможливо зареєструвати заяву про прийняття спадщини та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки 6-ти місячний термін для подання такої заяви було пропущено. Позивач зазначає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки заповіт був у нього, то вважав, що спадкове майно згідно заповіту належить йому. Нотаріус не повідомив його про відкриття спадщини, як це передбачено ст. 63 Закону України “Про нотаріат”, та вважає, що зазначені причини пропуску строку подачі заяви до нотаріальної контори є поважними.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2018 року було замінено неналежного відповідача - Іванівську сільську раду Братського району Миколаївської області належним відповідачем - ОСОБА_4.

Представник позивача до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання відповідач не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 та 3 ст. 1272 цього Кодексу встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про призначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

26 січня 2013 року в с. Іллічівка Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок площею 2,4600 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635470, виданого 22.06.2011 року; площею 0,1117 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635472, виданого 22.06.2011.2011 року; площею 0,1748 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №635471, виданого 22.06.2011 року, що розташовані в межах території Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області (а.с. 4-8).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 23 жовтня 2012 року секретарем Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області ОСОБА_3, та зареєстрований за реєстром №52, згідно якого заповідала вищевказані земельні ділянки ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до спадкової справи № 65/2013, заведеної після смерті ОСОБА_2, спадкоємцем після смерті останньої за заповітом є ОСОБА_4, яка прийняла спадщину у вигляді земельних ділянок, відповідно до державного акта на право власності на землю серії МК № 029229 (а.с. 28-51).

Згідно повідомлення Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області, заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини ОСОБА_2 не має можливості зареєструвати, оскільки пропущено строки, що визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України (а.с. 10).

Позивач у своєму позові посилався на те, що в нього були об'єктивні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки заповіт був у нього, то вважав, що спадкове майно згідно заповіту належить йому, окрім того, отримував орендну плату за вищевказані земельні ділянки. Нотаріус не повідомив позивача про відкриття спадщини, як це передбачено ЗУ “Про нотаріат”.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Вказане також, зазначено у постанові верховного суду України 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Як, свідчать матеріали справи, нотаріусом цих дій здійснено не було.

Зазначені обставини, на які посилається позивач, як на поважність причин пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини, є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право у встановленому порядку звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, яка померла 26 січня 2013 року, терміном у два місяці.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку згідно ст. 354 ЦПК України.

СуддяОСОБА_5