Ухвала суду № 75084181, 27.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4219/18 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 11-сс/783/475/18 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Партики І.В.,

Суддів: Гуцала І.П., Гончарук Л.Я.,

при секретарі Проворній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні № 42017141090000014 від 01.03.2017р. ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2018р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, 14.11.1977р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

за участю: прокурора Поліщук А.М.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_3

встановила:

СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 42017141090000014 від 01.03.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він. 13.03.2018р. приблизно о 16 год. 07 хв., перебуваючи неподалік будинку № 53 на вул. Лінкольна у м. Львові, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу «метадон», всупереч вимогам ст.. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995р., ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995р., керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, незаконно збув ОСОБА_5 (анкетні дані якого змінено), а саме, продав за 500 грн. один поліетиленовий згорток білого кольору, всередині якого знаходилася подріблена кристалічна порошкоподібна речовина білого кольору, у якій згідно висновку експерта № 3/268 від 26.03.2018р., міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0, 1569 грам, який попередньо придбав та зберігав за невстановлених досудовим слідством обставин.

18.06.2018р. ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2018р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

20.06.2018р. ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 370 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2018р. задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6, погоджене із прокурором, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цією ж ухвалою ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн., внесення якою є підставою для звільнення його з під варти.

Даною ухвалою, у випадку внесення застави, встановлено ОСОБА_3 строком на 2 місяці з моменту внесення наступні обов’язки: прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора та суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого та прокурора; повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд з України.

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись із даною ухвалою прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання підозрюваного, тобто з 18.06.2018р. та встановити ОСОБА_3, у випадку внесення застави, обов’язки, передбачені КПК України.

Погоджуючись із застосуванням до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор покликається на те, що ухвала слідчого судді у частині визначення мінімального розміру застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, підлягає скасуванню у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також у частині обчислення строку тримання ОСОБА_3 під вартою у зв’язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Покликається на те, що суд першої інстанції у повній мірі не врахував вимоги п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не врахував те, що у даному провадженні застава у мінімальному розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків. Вказує, що при визначенні розміру застави слідчим суддею не враховано, що передбачені ст. 177 КПК України об’єктивно існують. Так, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які на підставі їх добровільної згоди залучались до проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні з метою одержання доказів злочинної діяльності підозрюваного. Окрім цього, слідчим суддею не враховано наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні умисного тяжкого злочину, а також відсутність у нього міцних соціальних зв’язків.

Звертає увагу, що у клопотанні розмір застави зазначений прописом – «двадцяти» є помилкою, тоді як цифрове значення розміру застави зазначено у клопотанні - «80», як і просила прокурор у судовому засіданні. При цьому, під час розгляду клопотання підозрюваний звертав увагу на свій задовільний матеріальний стан і його захисником було долуче6но відповідну довідку.

Окрім цього, слідчий суддя не взяв до уваги вимоги ч.2 ст. 197 КПК України, та ухвалив, що строк дії ухвали становить 60 днів з моменту застосування запобіжного заходу, а не з моменту затримання підозрюваного, тобто з 18.06.2018р.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, підозрюваний ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 просять залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. При цьому, підозрюваний ОСОБА_3 просить змінити оскаржувану ухвалу у частині обчислення строку дії ухвали, та вказати, що строк дії ухвали обчислюється з часу затримання підозрюваного, тобто з 18.06.2018р.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід. В обґрунтування покликається на незаконність оскаржуваної ухвали. Зазначає, що підозрюваний не мав і не має на меті уникати кримінальної відповідальності, активно співпрацює з органами слідства, відсутні підстави вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність. Вказує, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, по місцю проживання характеризується позитивно, має сім’ю, малолітню дитину та має на утриманні хвору матір, раніше не судимий, має міцні соціальні зв’язки Звертає увагу на незадовільний стан здоров’я підозрюваного та його матері. Вважає підозру недостатньо обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу захисника, підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора, просила таку задоволити, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечили апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скаргх, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону слідчим суддею при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримані.

На переконання колегії суддів, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином перевірив таке на відповідність вимогам чинного законодавства, з’ясував усіпередбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу.

Слідчим суддею вірно встановлено, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та неможливості застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам.

Колегія суддів вважає, що врахувавши дані про особу ОСОБА_3, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у випадку визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, те, що підозрюваний не працює, немає міцних соціальних зв’язків, наявність ризиків того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновки слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, підстав для скасування обраного підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

При цьому, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді у частині визначення підозрюваному ОСОБА_3 застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн., відповідає вимогам закону, зокрема, ч.4, п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, та є обґрунтованим.

Так, при визначенні підозрюваному розміру застави, слідчим суддею вірно звернуто увагу на те, що у тексті уточненого клопотання слідча просила визначити заставу у розмірі 80 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та вірно взято до уваги менший розмір застави, як такий, що пом’якшує становище підозрюваного.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали прийняттю у даному кримінальному провадженні законного та обґрунтованого рішення не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає подані у справі апеляційні скарги необґрунтованими, та вважає, що рішення слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2018р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3- без змін.

Вважати дату закінчення дії ухвали – 16.08.2018р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді :

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9