Ухвала суду № 75084111, 25.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3436/17 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 11-кп/783/1252/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Гуцала І.П., Белени А.В.,

при секретарі Щербаю В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30.10.2017р. щодо ОСОБА_2, 26.04.1981р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у кримінальному провадженні № 12017140070001002 від 29.03.2017р.,

за участю: прокурора Яворського С.М.,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30.10.2017р. ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.

За вироком суду, ОСОБА_2 29 березня 2017р. близько 14:30 год., перебуваючи неподалік кінотеатру ім. Довженка по пр. Червоної Калини, 81 у м. Львові, у ході словесного конфлікту, який виник у нього з колишньою дружиною ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, висловлювався нецензурно у сторону останньої, після цього умисно наніс їй декілька ударів долонями рук по обличчю, кілька ударів правою ногою в область спини, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичного експерта, заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, спині та обох руках, крововилив під нігтьову пластинку 1-го пальця правої кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Не погоджуючись із даним вироком обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації його дій, просить оскаржуваний вирок змінити у частині призначеного покарання та призначити йому більш м’яке покарання. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що призначене йому покарання є несправедливим і таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість.

Зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки даним, що характеризують його особу, а лише формально навів такі обставини. При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги ряд обставин, які мають значення для обрання йому міри покарання. Зокрема те, що він вину визнав частково, вибачився перед потерпілою, має стійкі соціальні зв’язки та постійне місце проживання, на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Вважає, що з урахуванням даних про його особу, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, які пом’якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, йому слід призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення.

Окрім цього, звертає увагу, що відповідно до наявної у матеріалах кримінального провадження досудової доповіді (а.с. 62-64) ризик вчинення ним повторно кримінального правопорушення низький, ризик небезпеки для суспільства низький, наведено позитивні характеристики.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, що, на переконання колегії суддів, не перешкоджає розгляду його апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про безпідставність поданої апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,за наведених у вироку суду обставин, є доведеною наявними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами, та учасниками судового провадження в апеляційному порядку не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, не перебуває на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, відсутність обставин, що пом'якшує чи обтяжує покарання, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання у межах санкції інкримінованої йому статтіє необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для пом’якшення обраного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2 покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не встановлено.

За наведених обставин, колегія суддів визнає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та вважає вирок суду щодо обвинуваченого ОСОБА_2 законним та обґрунтованим, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30.10.2017р. щодо ОСОБА_2 - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5