Рішення № 75083832, 11.06.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3965/17

Провадження № 2/456/533/2018

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у вигляді пенсійних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області проситьстягнути з відповідача ОСОБА_2 на їхню користь безпідставно набуте майно (кошти) у вигляді пенсійних виплат в розмірі 72 666, 08 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області в порядку скороченого провадження прийнято постанову від 25.11.2016 року, якою задоволено позов ОСОБА_2 до Стрийського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області: визнано протиправними дії Управління щодо відмови йому в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», зобов’язано Управління провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від середньомісячного заробітку. Апеляційну скаргу Управління вирішено вважати неподаною та повернуто заявнику, однак роз’яснено про можливість повторного звернення до апеляційною скаргою, а відтак постанова суду першої інстанції набрала законної сили. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» проведено перерахунок та виплату відповідачу пенсії , про що винесено розпорядження.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 року вирішено апеляційну скаргу Управління, якою постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні ОСОБА_2 відмовлено. На підставі вказаної постанови приведено розмір розмір пенсії відповідача у відповідності до норм чинного законодавства, в результаті чого виникла переплата пенсії за період з 16.12.2015 року по 30.09.2017 року в сумі 72 666, 08 гривень. Добровільно повернути вказані суму коштів відповідач відмовився, а тому змушені були звернутись до суду із даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Пояснила, що відповідачу було запропоновано повернути безпідставно набуте майно – грошові кошти в сумі 72 666, 08 гривень в добровільному порядку, однак останній відмовився, а тому просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позовоних вимог, покликаючись на те, що грошові кошти, які позивач хоче стягнути з нього, він набув на достатній правовій підставі і позивачем не доведено недобросовісності набуття вказаних коштів, про що подав письмове заперечення.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши належну оцінку доказам, приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України регламентовано право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів в порядку, встановленому законом.

Як визначено ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року у справі № 456/3269/16-а в порядку скороченого провадження задоволено позов ОСОБА_2 до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій останнього щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язано Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з розрахунку 90% від середнього заробітку, зазначеного в довідці Прокуратури Львівської області № 18/1320 від 30.09.2016 року, з 01.12.2015 року.

21 лютого 2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на вищевказану постанову повернуто заявнику.

Відповідно до ч. З ст. 254 КАС України в редакції від 05.01.2017 р., у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, постанова Стрийського міськрайонного суду від 25.11.2016 року у справі № 456/3269/16-а набрала законної сили, внаслідок чого позивачем добровільно проведено перерахунок та виплачено ОСОБА_2 пенсію в сумі 72 666 (Сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят шість тисяч) гривень 08 коп.

Однак, в подальшому 02 березня 2017 року позивачем повторно подано апеляційну скаргу із пропущенням строку апеляційного оскарження.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 року скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року у справі № 456/3269/16-а та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позивачем - ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено розрахунок суми надміру отриманих виплат пенсії, яка підлягає поверненню відповідачем ОСОБА_2 за період з 16.12.2015 року по вересень 2017 року і така становить 72 666, 08 гривень.

На адресу відповідача ОСОБА_2 позивачем направлявся лист №11114/04 від 01.12.2017 року відповідно до якого останньому запропоновано з’явитись до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області для вирішення питання про повернення переплачених коштів в добровільному порядку.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд України у постанові від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15 зазначив, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм гл. 83, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна.

Суд звертає увагу позивача на те, що вищевказане майно ОСОБА_2 набув, маючи достатню правову підставу, а саме - постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року, якою його позовні вимоги задоволено в повному обсязі. При цьому, варто наголосити на тому, що вищезгадане судове рішення набрало законної сили. Відтак, на підставі вищевказаної постанови позивачем здійснено відповідні виплати пенсії відповідачу. Як наслідок, на посилання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про те, що ОСОБА_2 без достатньої правової підстави набуто майно, суд відноситься з критикою.

При цьому, суд також бере до уваги і той факт, що відповідач ОСОБА_2 не отримував виконавчий документ у Стрийському міськрайонному суді Львівської області та не звертався до органів виконавчої служби України з метою виконання постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року у примусовому порядку.

Окрім цього, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 22.01.2014 року у справі № 6-151 цс 13, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14, згідно з якою до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підтягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають . При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України, майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Таким чином, позивачем не наведено жодних аргументів та доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем, і відтак, підлягає застосуванню стаття 1215 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; відповідач ОСОБА_2 у свою чергу набув грошові кошти, що стягуються позивачем, на достатній правовій підставі - на підставі постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2016 року, що набрало законної сили, а тому суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, ст..ст. 1212, 1215 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у вигляді пенсійних виплат – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не була вручена в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя ОСОБА_6