Рішення № 75083803, 04.07.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7116/18

Провадження № 2/344/3172/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 року по справі № 344/5998/17 частково задоволено її позов до відповідача ОСОБА_2 про стягненя аліментів на утримання дитини, та призначено стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 1500грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач просила суд стягнути аліменти з відповідача у розмірі 3000грн. Однак відповідачем було надано суду довідку про доходи за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року, з якої випливало, що він може виплачувати аліменти не більше 1500грн. Згідно наданої ним суду довідки від 30.05.2017 року, дохід з листопада 2016 року по квітень 2017 року становить 47389,84рн. 1/4 частина від щомісячного доходу становить 1974,60грн. Проте ознайомившись із електронними деклараціями відповідача за 2016 та 2017 роки, позивач зрозуміла, що він ввів суд в оману та частково приховав свої доходи, що призвело до призначення значно меншого розміру аліментів. Так згідно з декларацією за 2016 рік, яка подана 26.04.2017 року, дохід відповідача становить 116742грн., які отримано ним з наступних джерел: 112630грн. – заробітна плата отримана за основним місцем роботи, 4112грн. - гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочином. Так, 116630грн. : 12 місяців = 9728грн., що є середньомісячним доходом за 2016 рік. 1/4 частина від даної суми становить 2432грн. Згідно декларації за 2017 рік, яка подана 23.03.2018 року, дохід відповідача становить 124567грн., який отримано з наступних джерел: 119427грн. – заробітна плата отримана за основним місцем роботи, 5140грн. - гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочином. Так 124567грн. : 12 місяців = 10383грн., що є середньомісячним доходом за 2017 рік. 1/4 частина від даної суми становить 2595грн. Отже з даних декларацій випливає, що відповідачем приховано інші види заробітку.

Позивач вказує, що з відповіді з місця роботи відповідача ДП «Карпатський експертно-технічний центр праці» на запит представника позивача, стало відомо, що стягнення із заробітної плати проводитись не буде. Як випливає із вимоги державного виконавця Івасишина П.В. від 25.04.2018 року, державний виконавець здійснив повернення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 18.04.2018 року навіть за наявності боргу, про що сам вказав у вимозі. Дане свідчить про ухилення відповідача від утримання свого сина. На підставі наведеного просила суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини та стягнути із відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідпного віку щомісячно.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року вирішено проводити розгляд даної справи за у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак в матеріалах справи міститься відзив (а.с.44-45), в якому відповідач позов заперечив, вказав, що вимоги позивача є незаконними та необгрунтованими, оскільки він не вводив суд в оману, та згідно наданих довідок на момент розгляду судом справи ним було подано довідку, де нарахована заробітна плата склала 47389,84грн, однак до видачі зазначена сума – 38148,82грн. Аналогічна ситуація з твердженнями позивача щодо електронних декларацій. Суми, які зазначені позивачем є нарахованими без утримання з них податків і зборів до бюджету. Відповідач заначив, що розуміє свій обов'язок щодо утримання дитини, та він не ухиляється від сплати аліментів. Станом на 01.06.2018 року ним повністю погашена заборгованість по сплаті аліментів, про що вказано у Вимозі державного виконавця від 29.05.2018 року. Крім цього у відповідача на утриманні перебувають матір та батько, які є непрацездатними (пенсіонерами). Вважає доцільним стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1500грн. щомісячно, оскільки крім аліментів він постійно підтримує сина грошима, про що свідчать копії документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії 1-НМ № 105261, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21.10.2003 року (а.с.4).

Від шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.12.2017 року (а.с.5-7), позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково, вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч. 2 ст. 182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Як вбачається з копії довідки № 13 про доходи ОСОБА_2, виданої ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» 30.05.2017 року, з 08.11.2010 року він займає посаду Начальника відділу, та його дохід за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року становить 47389,84грн., з яких до видачі - 38148,82грн. (а.с.11,46).

З долученої позивачем копії електронної декларації 2016 рік, дохід ОСОБА_2 становить 116742грн., які отримано ним з наступних джерел: 112630грн. – заробітна плата отримана за основним місцем роботи, 4112грн. - гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочином (а.с.12-17).

Згідно долученої позивачем копії електронної декларації за 2017 рік, дохід ОСОБА_2 становить 124567грн., який отримано з наступних джерел: 119427грн. – заробітна плата отримана за основним місцем роботи, 5140грн. - гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами (а.с.18-23).

18.04.2018 року державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франкіській області ОСОБА_4 було винесено постанову ВП № 56126353 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.26-28).

22.05.2018 року державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франкіській області ОСОБА_4 було винесено постанову ВП № 56126353 про скасування процессуального документу, якою скасовано постанову від 18.04.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.30-31).

25.04.2018 року державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франкіській області ОСОБА_4 ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держпраці» було надіслано вимогу державного виконавця, в якій державний виконавець просив повернути вказану постанову від 18.04.2018 року без виконання. Також вказано, що станом на 26.04.2018 року заборгованість по виконавчому листу №344/5998/17 від 12.03.2018 року становить 8000грн. (а.с.29).

Дані обставини викладені також у відповіді ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держпраці» № 301/01-17 від 15.05.2018 року на адвокатський запит представника позивача (в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру») (а.с.24,25).

До відзиву відповідачем долучено копію вимоги державного виконавця від 29.05.2018 року, адресовану ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держпраці» (а.с.57), з якої вбачається, що згідно довідки розрахунку від 25.05.2018 року заборгованість по виконавчому листу № 344/5998/17 від 12.03.2018 року відстуня. Державний виконавець просив стягувати з ОСОБА_2, починаючи з 01.06.2018 року з доходів боржника згідно вказаного виконавчого листа в твердій грошові сумі по 1500грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У відзиві відповідачем зазначено, що крім аліментів він постійно підтримує сина грошима, про що ним долучено копії документів (а.с.47,48,49,50,51,52,53,54,55,56).

Відповідач також зазначив, що на його утриманні перебувають матір та батько, які є непрацездатними (пенсіонерами), однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

На даний час з 01 січня 2018 року положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 1860 гривень.

Враховуючи, що право визначення розміру аліментів у частці від доходу або у твердій грошовій сумі присуджується за вибором позивача, а також те, що відповідач працює, має регулярний дохід, інших дітей на утриманні у нього немає, зважаючи на досліджені докази, суд визначає розмір належних до стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина у частці від доходу, як те встановлено положеннями ст. 183 СК України, та з урахуванням обов'язку іншого з батьків, з ким проживає дитина, також брати участь в її утриманні, вважає такими, що підлягають до стягнення з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 182, 183, 184, 192 СК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н – НОМЕР_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1500 гривень на 1/4 частину всіх видів заробітків (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до досягнення ним повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 04 липня 2018 року.