Вирок № 75083387, 04.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4502/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2018 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Збожної О.Р.,

прокурора Грицишина В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої, маючої на утриманні малолітню дитину, проживаючої та зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 24.01.2017 року, приблизно 17 годин 00 хвилин, перебуваючи на автовокзалі «Північний», що у м. Львові по вул. Хмельницького, 225, придбала у невстановленої досудовим розслідуванням особи поліетиленовий пакет, в якому знаходились п’ятдесят п’ять таблеток рожевого, фіолетового та синього кольору неправильної геометричної форми, що, згідно висновку експерта №3/84 від 15.03.2017 року, містять 3,4-метилендіоксиметамфетамін, який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 5,8313 грам, що відповідно до таблиці №2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 року №188 (в редакції наказу від 29.07.2010 року №634) становить великі розміри, які зберігала при собі, з метою збуту. Цього ж дня, приблизно о 19 годин 20 хвилин, вказану психотропну речовину у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено працівниками поліції в приміщенні Галицького ВП ГУ НП у Львівській області, що по вул. Мартовича,2 у м. Львові.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині заперечила, та вказала, що не продавала та не збувала жодних наркотичних засобів. Таблетки знайшла на АС-2 в туалеті. На умивальнику лежала пачка з-під цигарок, в середині якої було щось кольорове, а саме таблетки різного кольору. Призначення цих таблеток їй було невідоме. В подальшому вона добровільно передала ці таблетки працівникам поліції. Вона визнає той факт, що зберігала при собі цю речовину, однак заперечує мету зберігання, а саме збут цієї речовини. Просить суд її суворо не карати.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у пред’явленому їй обвинуваченні, її вина повністю та об’єктивно стверджується наступними дослідженими по справі доказами.

Показами свідка ОСОБА_3Р.(оперуповноваженого Галицького ВП ГУ НП у Львівській області), даними ним в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 була фігурантом кримінального провадження, яке розслідувалося Галицьким відділом поліції, однак не являлася на виклики слідчого. 24.01.2017 року працівниками поліції вона була помічена в районі автовокзалу та запрошена до Галицького відділу поліції для з’ясування обставин, що мали значення для вказаного кримінального провадження. У процесі спілкування у відділі поліції ОСОБА_1 поводилась знервовано, а в подальшому добровільно видала наявні у неї наркотичні засоби, які, як вона повідомила, були знайдені нею в туалеті на автовокзалі.

Протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.05.2017 року, згідно якого по абонентському номеру ОСОБА_1, в період з 22.01.2017 року по 24.01.2017 року, були зафіксовані розмови останньої з невстановленими слідством особами, щодо придбання та оплатного збуту таблеток синього та рожевого кольорів. Зі змісту вказаних розмов видно, що ОСОБА_1 після придбання таких таблеток, зберігала їх при собі та мала на меті оплатно збути такі таблетки. В подальшому неодноразово оплатно збувала і отримувала за це грошові кошти. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на ознаки таблеток, їх вартість та характеристику. /а.с.84-94/.

Протоколом огляду місця події від 24.01.2017 року та фототаблицею до нього, з якого видно, що під час огляду в приміщенні Галицького ВП ГУ НП у Львівській області, що по вул. Мартовича, 2 у м. Львові у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено добровільно надані нею таблетки рожевого, голубого та фіолетового кольорів, які знаходились у пакеті прозорого кольору /а.с.67-75/.

Висновком експерта №3/84 від 15.03.2017 року, згідно якого в дванадцятьох таблетках фіолетового кольору, двадцяти одній таблетці синього кольору та двадцяти двох таблетках рожевого кольору, що містяться в прозорому безбарвному полімерному пакеті, виявлено 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА), який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальна маса якого становить 5,8313 грам /а.с.75-80/.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, зокрема показання свідка, протоколи та висновок експерта, суд визнає їх належними і допустимими в процесі доказування, оскільки такі докази знаходяться у об’єктивному взаємозв’язку з пред’явленим обвинуваченням, нічим не спростовані, передбачені як джерела доказування КПК України та зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, а відтак суд вважає повністю доведеним факт вчинення злочину та винуватість обвинуваченої у вчиненні злочинних дій.

При цьому суд враховує, що згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Оцінюючи вказані фактори, суд виходить з того, що обвинувачена в ході розгляду справи сама заявила, що наркотичних засобів не вживає. Також в суді не здобуто жодних доказів щодо того, що обвинувачена займається будь-яким видом легальної підприємницької діяльності, хоча зміст її телефонних розмов свідчить саме про те, що вона займалася збутом.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом.

Оцінюючи покази обвинуваченої щодо заперечення вчинення нею інкримінованого злочину та посилання останньої на наявність в її діях ознак злочину передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, суд розцінює їх, як такі, що дані обвинуваченою, з метою пом’якшити відповідальність та уникнути покарання за скоєне, оскільки санкція за даною статтею є нижчою ніж за ч. 2 ст. 307 цього ж кодексу. Також ці покази спростовуються вищенаведеними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а тому суд відхиляє покази ОСОБА_1 щодо її непричетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.307 КК України, оскільки остання незаконно придбала та зберігала психотропні речовини у великих розмірах з метою збуту.

Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченій, суд враховує обставини вчинення злочину, їх наслідки, характер інкримінованого злочину, ступінь його тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також особу обвинуваченої: раніше судимої, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує піклування, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не поступало.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, вищенаведені обставини справи, зокрема дані про особу обвинуваченої, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, правових підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає, відтак приходить до висновку, що виправлення засудженої неможливе без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченої, з конфіскацією майна, що належить останній.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази по справі:

-55 штук таблеток рожевого, фіолетового та синього кольору неправильної геометричної форм, в яких виявлено 3,4 - метилендіоксиметамфетамін, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 5,8313 грам – знищити.

Крім того, з обвинуваченої підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за проведення по справі експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №3/84 від 15.03.2017 року, в сумі 1 058,48 гривень.

Керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбуття покарання рахувати ОСОБА_1 з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази по справі:

-55 штук таблеток рожевого, фіолетового та синього кольору неправильної геометричної форм, в яких виявлено 3,4 - метилендіоксиметамфетамін, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 5,8313 грам – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення по справі експертизи в сумі 1 058 (одну тисячу п’ятдесят вісім) гривень 48 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.